Вараш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вараш
Coat of Arms of Varash.gif Flag of Varash.svg
Герб Вараша Прапор Вараша
У центрі міста
У центрі міста
Вараш
Вараш на мапі Рівненської області
Вараш на мапі Рівненської області
Вараш
Вараш на мапі України
Вараш на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Flag of Rivne Oblast.png Рівненська область
Район Вараська міська рада
Код КОАТУУ 5610700000
Засноване 1776
Статус міста з 1984 року
Поділ міста 9 мікрорайонів, РАЕС
Населення 42400 (01.07.2017)[1]
Площа 11.31 км²[1]
Густота населення 3684 осіб/км²
Поштові індекси 34400
Телефонний код +380-3636
Координати 51°20′40″ пн. ш. 25°51′03″ сх. д. / 51.34444° пн. ш. 25.85083° сх. д. / 51.34444; 25.85083Координати: 51°20′40″ пн. ш. 25°51′03″ сх. д. / 51.34444° пн. ш. 25.85083° сх. д. / 51.34444; 25.85083
Водойма річка Стир
День міста друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Рафалівка
До станції 7[2] км
До обл./респ. центру
 - фізична 82 км
 - залізницею 150 км
 - автошляхами 156 км
До Києва
 - фізична 340 км
 - залізницею 360 км
 - автошляхами 370 км
Міська влада
Адреса м. Вараш, Рівненська область, Майдан Незалежності, 1
Веб-сторінка kuznetsovsk-rada.gov.ua
Міський голова Анощенко Сергій Іванович

Commons-logo.svg Вараш у Вікісховищі

Вараш (до 2016 року — Кузнецо́вськ) — місто обласного значення Рівненської області України, межує з Володимирецьким районом Рівненської області та Маневицьким районом Волинської області.

Місто розташоване у північній течії річки Стир, однойменний зупинний пункт залізниці — за 7 км[2] від залізничної станції Рафалівка на лінії КовельСарни, за 156 км від Рівного. Місто-супутник Рівненської атомної електростанції. Деякий час називалося на честь радянського розвідника, співробітника НКВС, Героя Радянського Союзу М. І. Кузнецова.

Засноване в 1973 році на місці колишнього села Вараш (іран. — авест. Веретрагна[3]), яке згадується у документах з 1776 року. Статус міста з 1984 року. 19 травня 2016 року депутатами Верховної Ради України прийнято постанову про перейменування окремих населених пунктів та районів, зокрема Кузнецовська.[4]

Вараш — одне з небагатьох міст світу, на гербі якого зображена атомна електростанція.

Фізико-географічна характеристика[ред.ред. код]

Геологія[ред.ред. код]

Місто знаходиться на схилі Українського Щита, спостерігаються деякі нерівності земної поверхні, через що на території міста є дві вершини: гора Меслибниця (Північний мікрорайон), і гора Хомецька (санітарна зона РАЕС).

Ґрунт на Волині неродючий, і землеробство не є основним заняттям. Але у селах, які стоять у долинах річок, пощастило більше, оскільки навесні відбуваються розливи річок, і вода приносить родючий мул, що зумовлює розвиток землеробства.

Для населених пунктів біля річок велику загрозу становлять торф'яники, які влітку починають горіти. Біля Вараша також є торф'яники, і деколи над містом можна побачити густий чорний дим, який раз у декілька років може закривати вид на Волинську область. Деякі мешканці помітили, що після горіння торфу впродовж дня у місті з неба падає попіл.

Місто разом з РАЕС було побудоване на карстових пустотах. Ще до спорудження елекростанції у сусідніх селах у такі пустоти провалювались цілі церкви, через що населення було дуже налякане. Безпека міста теж під загрозою саме через карсти. На одній з таких пустот була побудована РАЕС, через що один з енергоблоків може провалитися під землю.

Клімат[ред.ред. код]

У місті помірно-континентальний клімат з м'якою зимою та теплим літом. Взимку постійного снігового покриву майже небуває, а влітку дуже часто дощі, які деколи супроводжуються грозами.

Середньорічна кількість опадів складає 622 мм.

Сумарна тривалість сонячного сяйва за рік складає 1073 годин, що є достатньо низьким результатом порівняно з показниками інших областей України.

У Вараші переважають Західні вітри, приносячи багато вологи та тепла, і саме вони зумовлюють відносно м'яку зиму.

Клімат Вараша
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 8,4 11,2 22,4 27,5 30,1 36,4 39,6 39,5 31 27,4 17,9 15,6 39,6
Середній максимум, °C −2,4 −1,2 3,5 12,4 19,1 22,7 23,8 23 18,3 11,9 5,0 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,4 −4,3 −0,1 7,5 13,6 17,3 18,4 17,6 13,3 7,8 2,4 −2,5 8,1
Середній мінімум, °C −8,3 −7,4 −3,7 2,7 8,1 11,9 13,1 12,2 8,3 3,8 −0,1 −4,9 7,8
Абсолютний мінімум, °C −31,9 −26,5 −23,2 −6,7 −3 2,3 6,1 5,7 −1,2 −6 −25,6 −23 −31,9
Норма опадів, мм 33 29 27 39 57 78 79 64 55 42 40 37 622
Кількість дощових днів 11 12 9 8 10 8 9 8 7 8 11 12 113
Вологість повітря, % 86 83 77 69 68 66 69 73 75 81 87 87 77
Джерело: climate-data.org/location/27929/

Географія[ред.ред. код]

Вараш розміщений на річці Стир, за 8 км від залізничної станції Рафалівка.[5] Площа міста — 11,31 км².[6]

Відстань залізницею до Рівного — 150 км,[6] фізична відстань до Києва — 323,2 км.[7]

Сусідні населені пункти:[7]

Rose des vents Березина
Галузія, Колодії
Більська Воля, Собіщиці
Стара Рафалівка
Сопачів, Половлі
Бабка, Любахи
Rose des vents
Прилісне, Костюхнівка
Вовчицьк, Нові Підцаревичі
N Чудля, Острівці
Суховоля, Лозки
W    Вараш    E
S
Мала Ведмежка
Лісове, Підгаття
Цміни, Хряськ
Старий Чорторийськ
Заболоття, Рафалівка
Острів, Балаховичі

Історія[ред.ред. код]

Період заснування[ред.ред. код]

Село Вараш є дуже давнім за своїм походженням і про це саме яскраво свідчить його давньоіранська назва. Річки здавен були головними артеріями давніх поселень. Так, на березі річки Стир виникло перше поселення. Кам'яні знаряддя праці — ножі, наконечники, сокири, знайдені тут свідчать, що ця місцевість була заселена дуже давно. 

Рибальство й мисливство — основні заняття поселенців. Пізніше до них додалось тваринництво, ще пізніше землеробство, хоч грунт тут був, як засвідчують архівні документи, завжди несприятливий для землеробства.

Село розтягнулося на декілька кілометрів понад річкою Стир. Перша згадка про Вараш датується 1776 роком.

На високому березі річки стояла Свято-Михайлівська православна церква, що збудована з дерева 1776 році за давньоруським типом. У цій духовній святині Полісся були унікальні ікони. У 1961 році відбулася остання Божа служба. Пам'ятка поліського зодчества руйнувалася, і, на жаль, ікони не збереглися.

Загадкою залишилась назва села Вараш. Одні дослідники пов'язують назву села із древнім найменуванням волхвів. А ще переказом переходить спогад про те, що тут, нібито, було угорське поселення.

Післявоєнний період[ред.ред. код]

Люди в у післявоєнний час жили бідно. Доводилося відбудовувати зруйноване господарство.

Багато помешкань згоріло під час пожеж. Початкова школа була розташована у хатах Пашка Зіновія, Пашка Микити, Федінчика Корнія.

У 1947 році на території Вараської сільської ради проживало 897 чоловік.

Першим головою сільської ради був Пашко Олександр Максимович. У селі Вараш діяла початкова школа, тому письменними були половина жителів села і хуторів  - 446 чоловік. З них 89 чоловік — старші 30 років, 357 чоловік до 30 років, в тому числі діти. Це далеко не все, про що можуть розповісти нам Погосподарські книги. Зберігаючи архівні документи, архівні працівники тим самим зберігають пам'ять про нашу історію.

15 березня 1973 р. указом Президії Верховної Ради УРСР було утверджено проект повної перебудови Вараша з подальшим знищенням історичних цінностей.

1973—1990[ред.ред. код]

  • 25 травня 1973 — міністр енергетики та електрифікації Петро Непорожній забив перший символічний кілок на місці, де має бути споруджена станція.
  • 10 серпня 1973 — вийняли перший ківш ґрунту на місці майбутнього атомного велета; одночасно розпочалося будівництво міста.
  • 14 листопада 1973 — наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений Володимир Олександрович Коровкін, який на 29 років став незмінним її керівником.
  • 1974 рік:
    • відкрито перший магазин і їдальню
    • введено в дію першу артезіанську свердловину
    • за два місяці побудовано і здано в експлуатацію приміщення музичної школи, яка стала на певний час загальноосвітньою, і 56 учнів — дітей будівельників, які ще квартирували в сусідніх селах, — вперше вступили в її класи
    • запрацювала ЛЕП-35
    • здано в експлуатацію першу котельню селища
    • 30 грудня — перший житловий будинок № 6 з газовими плитами
  • лютий 1975 — відкрито перший магазин «Берізка», пізніше — їдальня «Лісова пісня»
  • 16 листопада 1975 — введено в дію перший дитячий садок
  • серпень 1976 — закладено перший кубометр бетону до фундаменту РАЕС
  • 30 грудня 1976 — здано котел на ПРК — перший промисловий об'єкт РАЕС
  • 15 березня 1977 — Указом Президії Верховної Ради Української РСР новозбудованому населеному пункту Володимирецького району було присвоєно найменування селище Кузнецовськ
  • січень 1978 — в селищі проживають 5,5 тис. мешканців, серед яких — 690 школярі;
  • 1978 — відкрито дитячий садок № 2; введено в дію комплекс споруд медико-санітарної частини; колектив дільниці тресту «Південтеплоенергомонтаж» починає складати турбіну
  • початок 1979 — доставлено корпус реактора
  • 1979 — введено в дію міські очисні споруди в селі Стара Рафалівка; в селищі Кузнецовськ відкриваються нові об'єкти: вводяться нові житлові будинки, дитячий садок № 3, відкривається нова лікарня
  • грудень 1979 — проведено пробний пуск першого турбогенератора від ПРК
  • 22 грудня 1980 — здійснено пуск першого енергоблоку
  • 19801981 — у посилених темпах проходить будівництво другого енергоблоку, розпочато будівництво третього
  • 22 грудня 1981 — включено турбогенератор № 3
  • 30 грудня 1981 — включено турбогенератор № 4; введено в дію другий енергоблок станції потужністю 440 тис. кВт
  • 4 лютого 1982 — укладено перший кубометр бетону в реакторне відділення третього енергоблоку
  • 19801986 — побудовані дитячі садки № 4, 5, 6, 7, школи № 1, 2, 3, професійно-технічне училище, профілакторій, їдальні, магазини, кінотеатр «Полісся» та ряд інших об'єктів, виросли нові житлові масиви міста
  • 1984 — Кузнецовськ отримує статус міста
  • 1985 — затверджено генеральний план міста — Маєвська В.
  • 10 серпня 1986 — закладено фундамент четвертого енергоблоку
  • 22 грудня 1986 — введено в дію третій енергоблок потужністю 1 млн кВт
  • 1987 — здано в експлуатацію готель з рестораном
  • 1989 — відкрито школу № 4
  • 1992 — відкрито школу № 5; введено в експлуатацію водозабірну споруду питної води в селі Бабка; відкрито Палац культури

Сьогодення[ред.ред. код]

  • 1999 — створено перший заклад нового типу — Кузнецовську гімназію
  • 29 січня 2001 — Кузнецовська міська рада своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор Вараша
  • 2002 — за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживають 38 830 осіб
  • березень 2002 — міським головою Кузнецовська (нині Вараша) обрано С. Жданюка
  • 2004 — до пуску 4-го енергоблоку РАЕС за сприяння НАЕК «Енергоатом» в місті добудовано Свято-Преображенський собор і завершено благоустрій його території, проведено реконструкцію палацу культури, стадіону, інформаційного центру «Полісся», введено в експлуатацію 6,5 тис. квадратних метрів житла
  • 26 вересня 2004 — після проведення комплексу підготовчих робіт згідно з програмою фізичного пуску реактор блока № 4 успішно було виведено на мінімально-контрольований рівень потужності
  • 10 жовтня 2004 — в об'єднану енергосистему України було включено 4-ий енергоблок РАЕС
  • 31 жовтня 2010 — міським головою міста був обраний профспілковий діяч в місті — Анощенко Сергій Іванович. До міської ради депутатів більшість набрали від «БЮТ» (Блок Юлії Тимошенко).
  • 21 грудня 2015 — за участю керівництва держави було урочисто введено в дію повітряну лінію електропередачі «Рівненська АЕС — Підстанція «Київська»»
  • 3 червня 2016 — Верховна рада України повернула місту історичну назву — Вараш
  • 9 жовтня 2016-го архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон у Вараші звершив чин освячення храму на честь святих великомучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії[8].

Органи влади[ред.ред. код]

Місцеві органи влади представлені Вараською міською радою, яка входить до складу Рівненської області України.

Міський голова — Анощенко Сергій Іванович, був обраний 31 жовтня 2010 року. До міської ради входить 34 депутати.[9]

Персоналії[ред.ред. код]

Народилися або жили і працювали в місті

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Сучасна назва Вараш є іранським перекладом імені авестійського бога війни та перемоги Веретрагни (авест. Vərəϑraγna — «той, що руйнує перешкоди»)[10]; крім іранізму вараш серед місцевих топонімів спостерігаються ще щонайменше три назви іраномовного походження: річка Стир, села Сопа́чів та Собі́щиці;
  • З часу заснування населення міста швидко зростало, незважаючи на загальну по країні тенденцію до скорочення населення;
  • Через те, що Вараш був збудований відносно недавно, він є класичним прикладом пізнього соціалістичного стилю міської забудови;
  • Вараш — одне з небагатьох міст світу, на гербі яких зображена атомна електростанція;
  • Автор герба та прапора — художник Максимчук Сергій Ігорович.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]