Іванків (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Іванків
Ivankiv gerb.png Ivankiv prapor.png
Герб Іванкова Прапор Іванкова
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Іванківський район
Рада Іванківська селищна рада
Код КОАТУУ: 3222055100
Основні дані
Засноване 1589
Статус з 1940 року
Площа км²
Населення 10678 (01.01.2012)[1]
Густота 1325.25 осіб/км²
Поштовий індекс 07200
Телефонний код +380 4591
Географічні координати 50°56′07″ пн. ш. 29°53′46″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 29.89611° сх. д. / 50.93528; 29.89611Координати: 50°56′07″ пн. ш. 29°53′46″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 29.89611° сх. д. / 50.93528; 29.89611
Водойма р. Тетерів, Болотня
Відстань
Найближча залізнична станція: Тетерів
До станції: 40 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 80 км
Селищна влада
Адреса 07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків, вул. І.Проскури, 47
Карта
Іванків. Карта розташування: Україна
Іванків
Іванків
Іванків. Карта розташування: Київська область
Іванків
Іванків

Commons-logo.svg Іванків у Вікісховищі

Іва́нків — селище міського типу на півночі Київської області, районний центр Іванківського району. Розташований на лівому березі річки Тетерів. Іванківський район межує з Житомирською та Чернігівською областями, Республікою Білорусь, Бородянським, Поліським та Вишгородським районами Київщини. Відстань до найближчої залізниці, станції Тетерів — 40 км, до м. Києва — 80 км, до м.Чорнобиль — 50 км, до кордону з 30-кілометровою зоною відчуження — 25 км. Відстань до міжнародного аеропорту «Бориспіль» — 130 км.

Карта Іванкова
При в'їзді до селища

Історія[ред. | ред. код]

У давнину Іванків називався Землею Трудинівською. Трудинове переходило від одного власника до іншого. У 1589 році ці землі почали називати Місцем Івановим — від імені тодішнього власника маєтку Івана Проскури. Згодом з'явилась назва Іванків.

Жителі Іванкова брали участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 років. Багато з них у складі Київського полку захищали північно-західні кордони України від нападів шляхти. Місцеве населення активно підтримувало повстання селян і козаків проти польської шляхти, що у 1664—1665 роках охопило Правобережну Україну. В Іванкові повстанці розгромили шляхетський маєток.

За Андрусівським перемир'ям 1667 року Іванків залишився за Польщею.

У 1743 році було збудовано церкву ім'я Пресвятої Богородиці.

Після приєднання Правобережної України до Росії 1793 року Іванків став волосним містечком Радомисльського повіту. На початку XIX століття в ньому проживало 1300 чоловік, серед яких було 10 ремісників. У містечку влаштовували ярмарки, на яких торгували лісом, бондарними виробами, смолою, дьогтем, льоном, худобою, рибою тощо. На початку ХХ ст. ярмарки відбувалися 6 січня, 25 березня, 29 червня та 8 вересня. Базарним днем була неділя.

Братська могила воїнів, які загинули в Другій світовій війни, смт Іванків, у парку
Братська могила воїнів, які загинули в Другій світовій війни, смт Іванків, у парку

У 1887 році за рішенням сходу громадян була створено першу бібліотеку та відкрито сільбудинок, церковно-парафіяльну школу.

В кінці 1897 року відкрито телеграф. Першу телеграму з Іванкова до Києва відправлено 14 (26) листопада. Штат поштово-телеграфного відділення складався всього з чотирьох чоловік — начальника, наглядача, листоноші і сторожа.

На початку XX століття в містечку Іванків налічувалося 396 дворів, проживало 3138 осіб. Значну частину населення становила сільська біднота. На місцевих підприємствах — шкіряному та цегельному заводах, у 4 кузнях та 5 млинах — працювала невелика кількість робітників.

Також у містечку була православна церква, католицький костел та 2 синагоги. Освіта була представлена однокласною міністерською школою. У Іванкові були лікарня та аптека, лікар, фельдшер та повитуха.

Під час Другої світової війни 808 днів і ночей Іванків був окупований німецькими військами.

Визначні місця[ред. | ред. код]

1. Пам'ятник жертвам аварії на ЧАЕС при в'їзді до селища з боку Києва по трасі «Київ-Овруч».

Скульптура у вигляді яйця

2. Яйце на кільцевій дорозі з північного боку до містечка. У 2000 році на клумбі, що на окружній дорозі біля автостанції «Іванків» встановлено незвичайну бетонну скульптуру у вигляді велетенського яйця. ЇЇ подарував селищу німецький зодчий Армін Кольбі як символ життя і родючості землі, що має відродитися після важкої «чорнобильської хвороби». [1]

3. Музей історико-краєзнавчий. Адреса: смт Іванків, вул. Шевченка, 13. Заснований у 1980 р. Експозиційні розділи музею: виставка портретів та картин, фауна і флора району, довоєнний період, Друга Світова війна, Чорнобильська катастрофа, Іванків сучасний.

4. Пам'ятник «Дзвін Чорнобиля». Пам'ятник відкритий 26 квітня 1989 р.

5. Пам'ятний знак на честь 400 — річчя смт Іванків. Встановлений 21 вересня 1989 р. в центральному парку за рішенням Іванівської селищної ради. Виготовлений із мармуру за проектом місцевого художника.

6. Пам'ятник Герою Радянського Союзу В. Кібенку. Пам'ятник Герою Радянського Союзу В. Кібенку знаходиться у смт Іванків. Встановлений 26 квітня 1987 р. у парку за рішенням Київської обласної ради. Погруддя виготовлене із бронзи, постамент обкладений мармуровими плитами. Архітектор Ю. Д. Підгородецький, скульптор П. Ф. Кальницький.

7. Музей водогосподарникам-учасникам ліквідації аварії наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відкриття музею відбулося 26 квітня 2001 року в смт Іванків.

8. В'їзний пам'ятник в смт Іванків [2]

9. Пам'ятник ліквідаторам на чорнобильській АЕС [3]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]