Лайма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лайма
латис. Laima
лит. Laima
БатькоДіевас
Частина відлатиська міфологія

Лайма, Лайме (лит. Laima або Laimė, латис. Laima, також Laimas māte — «мати щастя») — богиня щастя і долі в міфології східнобалтійських народів — латишів, латгальців та литовців. Є покровителькою пологів та захисницею корів, тощо.

Дочка бога (Діеваса, Діевса). Іноді виступає разом з Деклою та Картою[1].

У литовській міфології Лайма протиставляється Гільтіне, яка втілює нещастя або смерть. За литовським повір'ями до новонародженого приходять дві жінки: Лайма та Гільтіне, які визначають його долю. Лайма допомагає дівчатам у пошуках нареченого та весільних справах.

Латиші вважають, що Лайма опікується вагітними жінками та допомагає при пологах. Лайма підкладає новонародженому хустку, що визначає його щасливе життя. Іноді її образ пов'язаний з Дівою Марією або Марою.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карта // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Лайма // Мифологический словарь/ Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.:Советская энциклопедия, 1990. — 672 с.