Лапута

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта Лапути і Белнібарбі з першого видання «Мандрів Гуллівера» 1726 року

Лапута — вигаданий острів, який Гуллівер відвідав у своїй подорожі, описаній у третій частині «Мандрів Гуллівера» Джонатана Свіфта.

Являє собою летючий острів у формі диска діаметром 4,5 милі на алмазній основі, що переміщається за допомогою величезного магніту. Є резиденцією короля Белнібарбі, який контролює свої володіння з повітря. Острів Лапута є також житлом учених, досягнення яких набагато випередили Англію часів Гуллівера.

Летючий острів[ред. | ред. код]

Лапутяни є переважно вченими — математики, астрономи, музиканти і техніки, однак вони зневажають практичну реалізацію своїх теорій. Частина населення — слуги, які обслуговують своїх господарів. Лапутяни-вчені настільки занурені у свої обчислення, що кожен з них має клайменола (англ. climenole) — слугу, який постукуючи по голові господаря надутим бичачим міхуром з горохом, привертає його увагу до навколишнього світу. Через нехтування практикою, будинки і костюми лапутян побудовані дуже погано, бо вчені-теоретики виконують розкрій за допомогою компаса і квадранта. Проте астрономи Лапути створили потужні телескопи і відкрили два супутники Марса на орбітах, рівних 3 і 5 діаметрам Марса з періодом обертання відповідно 10 і 21,5 годин. Насправді Фобос і Деймос знаходяться на відстані 1,4 і 3,5 діаметра Марса від центру планети, а їхні періоди — 7,6 і 30,3 години. Одяг лапутян покритий астрологічними й музичними символами. Разом з тим, лапутяни постійно перебувають у тривозі, що на Землю впаде Місяць, або Сонце вибухне тощо. Дружини вчених зневажають своїх чоловіків, які на них не зважають, і прагнуть більшу частину часу проводити «внизу» — на континенті.

У романі наведено два пояснення назви острова Лапута: місцеві вчені вважають, що «лап — старовинне, вийшле з ужитку слово, що означає високий, унту — правитель; звідси, як стверджують учені, пішло слово Лапута, спотворене Лапунту», Гуллівер же припускає, що «Лапута є не що інше, як лапаутед: лап означає гру сонячних променів на поверхні моря, аутед — крило»[1]. Як зазначено в примітці до роману, Свіфт тут іронізує над довільними вигадками відомих вчених того часу про походження окремих слів[2].

Король Лапути править країною Белнібарбі, столицею якої є Лагадо. Тиранічна влада періодично призводила до повстань, які придушувалися летючим островом: мешканцям землі перекривали сонячне світло і дощ, або острів опускався на бунтівне місто, знищуючи його. Тільки жителі міста Ліндаліно побудували потужні магніти і ледь не знищили Лапуту.

Сучасники вбачали у повстанні Ліндаліно алюзію на повстання ірландців проти Великої Британії. Порядки на Лапуті пародіювали Королівське товариство і науку того часу.

Цікаво, що назва острова, прочитана іспанською, означає «проститутка» (ісп. la puta). Іспанська мова була однією з тих, знанням яких міг похвалитися Гуллівер (хоча, за його описом, лапутська мова більше схожа на італійську). Через це в іспанському перекладі назва острова змінювалося на Lupata, Laput або Lapuda[3].

В культурі[ред. | ред. код]

Ілюстрація Гранвіля
  • Летючий острів фігурує в аніме «Небесний замок Лапута», де описується як прихований від людей за вихоровими хмарами, повний скарбів і сплячих роботів летючий острів із заповідником і величезним деревом у центрі - колись могутня високотехнологічна держава, яка тримала в страху весь світ, але згодом з невідомої причини покинута людьми. У фіналі техногенна частина острова (зокрема знаряддя) руйнується, і він у вигляді дерева й заповідника, обслуговуваного роботом, ховається у небі.
  • У фільмі «Справа для ката-початківця[ru]» головний герой потрапляє в країну Белнібарбі і потім відвідує Лапуту, де очікує зустріти короля.
  • В комп'ютерній стратегічній грі «UFO: Aftershock[ru]» також є летюча колонія Лапута.
  • У фільмі «Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу» одна з цілей ядерного удару — база Лапута.
  • У романі «Доктор Хто: Скляна Імперія[en]» Лапута є місцем проведення «Конвенції Армагеддону»
  • У грі Heroes of Might and Magic V і Heroes of Might and Magic VII є місто Академія Чарівництва, дуже схоже на острів Лапуту.
  • З клайменоле Роберт Гайнлайн порівнював бюрократів, які оточували правителів держав, у романі «Чужинець на чужій землі».
  • В оповіданні Володимира Васильєва «Відьмацьке слово» з циклу «Відьмак Великого Києва» ельф Халькдафф (магістр з Виставки) висуває припущення, що сторонній об'єкт, який переховувався століттями в Чорному морі, можливо, є легендарна Лапута.
  • У грі BioShock Infinite дії розгортаються у великому летючому місті Колумбія. Світоустрій цього міста, та й сама його наявність, нагадують Лапуту.
  • У фільмі Аліта: Бойовий ангел у вигляді Лапути представлене місто Залем, яке керує життям людей Землі, на якому живе вище суспільство і куди трубопроводами відправляється продукція земних заводів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 жовтня 2019. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 жовтня 2019. 
  3. Swift Jonathan. Los viajes de Gulliver. Ed. de Pilar Elena. Madrid, Cátedra, 1992. ISBN 84-376-1094-X, p. 375

Література[ред. | ред. код]

  • Page, Michael; Ingpen, Robert (1998). Encyclopedia of Things That Were Never. New York: Penguin Studio. pp. 94, 150-1. ISBN 0-14-010008-3.