Секстант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Секстант

Секстантоптичний прилад для вимірювання величини кута між двома видимими об'єктами. Шкала секстанта становить 1/6 повного кола; звідси назва: лат. sextāns, -antis означає «одна шоста».

Секстант дозволяє точно виміряти кут між двома напрямами. Знаючи висоту маяка (по карті), можна визначити відстань до нього, визначивши кут між напрямом у підніжжя маяка і напрямом на верхню його частину і виконавши не складний розрахунок. Секстант найчастіше застосовується для вимірювання висоти астрономічних об'єктів над горизонтом з метою визначення географічних координат. Вимірявши висоту знаходження Сонця в полудень можна, знаючи дати вимірювання, вирахувати широту даної місцевості. Також можна виміряти горизонтальний кут (у площині горизонту) між напрямом до різних об'єктів.

Історія[ред. | ред. код]

Принцип дії секстанту винайшов Ісаак Ньютон, проте ніде не зміг його реалізувати.

Двоє людей, незалежно один від одного в один і той же час змогли знову винайти цей принцип: у 1730 році це здійснили англійський математик Джон Гедлі[en] і Томас Ґодфрі[en], американський винахідник. З того часу було створено перший секстант, що згодом став досить поширеним у морській справі.

Принцип дії[ред. | ред. код]

Using the sextant edit1.gif

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]