Ларрі Коен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ларрі Коен
англ. Larry Cohen
Дата народження 15 липня 1936(1936-07-15)[1][2][3]
Місце народження Вашингтон-Гайтс (Мангеттен), Мангеттен, Нью-Йорк
Дата смерті 23 березня 2019(2019-03-23)[4] (82 роки)
Місце смерті Лос-Анджелес, Каліфорнія
Громадянство  США
Alma mater Сіті Коледж
Професія кінорежисер, кінопродюсер, сценарист
Членство Writers Guild of America Westd
Нагороди
IMDb ID 0169540
CMNS: Ларрі Коен у Вікісховищі

Лоуренс Джордж Коен (англ. Lawrence George Cohen; 15 липня 1936 — 23 березня 2019) — американський режисер, сценарист та продюсер, найбільш відомий за фільмами жахів та науково-фантастичними фільмами, серед яких «Воно живе» (1974), «Бог велів мені» (1976), «Q» (1982), «Штучка» (1985) і «Швидка допомога» (1990).

Раннє життя[ред. | ред. код]

Лоуренс Джордж Коен народився в Манхеттені 15 липня 1936 року. Його родина має єврейське походження.[5] Його сестра, Ронні Чейзен, була публіцистом і працювала з ним на початку його кінокар'єри. У ранньому віці він переїхав до району Рівердейл у Бронксі.

У дитинстві Коен демонстрував ненажерливий апетит до фільмів, відвідуючи кінотеатри щонайменше двічі на тиждень, і більшість з них були подвійними сеансами, юний Коен примудрявся споживати щонайменше чотири фільми на тиждень. Він був прихильником крутих детективів і нуарних фільмів. Коен був особливим шанувальником режисера Майкла Кертіcа, серед фільмів якого «Пригоди Робін Гуда», «Додж Сіті» та «Касабланка».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Рання робота[ред. | ред. код]

У 1950-х роках Коен працював на телекомпанії NBC, де навчився продюсувати телеп'єси, а невдовзі почав писати власні телевізійні сценарії. Він створив телесеріал «Загарбники», а також писав сценарії для декількох епізодів «Захисників» і «Втікача».[6]

У 1966 році він написав сценарій до вестерну «Повернення семи» (також відомого як «Повернення чудової сімки»), продовження фільму «Чудова сімка» 1960 року. Він також створив телесеріал «Branded» (1965–1966).

1970-ті[ред. | ред. код]

Хоча Коен продовжував писати сценарії для телесеріалів і кінофільмів протягом 1970-х років, наприклад для серіалу «Коломбо», він почав випробовувати себе на поприщі режисури. Його режисерським дебютом стала чорна комедія 1972 року «Боун» з Яфетом Котто в головній ролі. У 1974 році він написав, спродюсував і зняв фільм жахів «Воно живе» про дитинча-мутанта, яке починає у вбивати. Стрічка, яка спочатку зазнала комерційного провалу, була перевиданна з новою рекламною кампанією; Фільм мав помірним успіх, заробивши понад 7 мільйонів доларів для Warner Bros. і породивши два продовження: «Воно живе знову» (1978) і «Воно живе: Острів живих» (1987), обидва зняв Коен.[7]

Наступним фільмом Коена стала наукова фантастика про серійних вбивць «Бог велів мені» (1976), у якому нью-йоркський детектив розслідує низку вбивств, вчинених випадковими людьми, які стверджують, що Бог наказав їм скоїти злочини. Протягом 1970-х і 1980-х років він працював переважно в жанрі жахів, часто поєднуючи елементи криміналу, поліцейського процедуралу і наукової фантастики з дошкульними соціальними коментарями.

1980-ті[ред. | ред. код]

Протягом 1980-х років Коен був режисером і сценаристом ряду малобюджетних фільмів жахів, у багатьох з яких головну роль зіграв актор Майкл Моріарті. Першим був «Q» (1982) про ацтекського бога, відомого як Кетцалькоатль (Крилатий змій), який воскрес і живе на вершині Крайслер-білдінг.

Наступним проектом Коена була «Штучка» (1985), фільм про інопланетну субстанцію, яку починають продавати як низькокалорійний десерт. У 1987 році Коен зняв «Повернення до Салем Лоту», неофіційне продовження роману Стівена Кінга та мінісеріалу «Доля Салему».

1990-ті[ред. | ред. код]

Коен розпочав 1990-ті з фільму «Швидка допомога» з Еріком Робертсом у головній ролі. Дія фільму розгортається в Нью-Йорку і зосереджується на художнику коміксів Джоші Бейкеру, який стає свідком зникнення людей, яких забирає таємнича машина швидкої допомоги, яка ніколи не доїжджає до міської лікарні. У «Швидкій допомозі» є камео Стена Лі, Ларрі Хама та Джима Салікрупа з Marvel Comics. У 1996 році він став режисером блексплуатейшен-фільму «Оригінальні гангстери», у якому зіграли Джим Браун, Пем Ґрієр і Фред Вільямсон. Більшу частину десятиліття Коен зосереджувався на написанні сценаріїв. Він написав трилогію Вільяма Люстіга про поліцейського-маніяка, в якій Роберт З'Дар зобразив немертя-маніяка-поліцейського. Також написав історію для фільму «Викрадачі тіл» Абеля Феррари, третьої екранізації однойменної новели.

2000-ні[ред. | ред. код]

Після 1990-х років Коен був менш плідним і зосередився виключно на написанні сценаріїв, за винятком режисування епізоду 2006 року "Забери мене" телесеріалу-антології «Майстри жахів», головну роль в якому зіграв постійний актор Коена Майкл Моріарті. Його перший проект, «Телефонна будка» (2002), став учасником голівудської тендерної війни, і сценарій врешті-решт опинився у Джоела Шумахера.[8] «Телефонна будка» мала комерційний успіх: світові збори склали 98 мільйонів доларів при бюджеті в 13 мільйонів. У фільмі зіграли Колін Фаррелл, Кіфер Сазерленд, Форест Вітакер та Кеті Холмс.

Наступний фільм за його сценарієм — ще один гостросюжетний кримінальний трилер «Стільниковий» (2004), також був присвячений телефонам. Головні ролі зіграли Кім Бейсінгер, Кріс Еванс, Вільям Х. Мейсі та Джейсон Стетхем.

У 2003 році Коен разом із колегою Мартіном Полом опинився в центрі судового процесу проти 20th Century Fox, стверджуючи, що компанія плагіатувала їхній сценарій під назвою «Cast of Characters» для створення «Ліги видатних джентельменів» з Шоном Коннері в головній ролі. Як повідомляло BBC, у позові стверджується, що "містер Коен і містер Полл кілька разів пропонували цю ідею телеканалу Fox у період між 1993 і 1996 роками під назвою «Cast of Characters» («Склад персонажів»).[9][10][11] «Ліга видатних джентльменів» була адаптацією серії коміксів 1999 року Алана Мура та художника Кевіна О'Ніла.[12]

У 2009 році Йозеф Руснак зняв ремейк фільм Коена «Воно живе». Коен визнав, що ремейк був жахливим[13], і заявив: «Це жахлива картина. Це просто жахливо».[14]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Коен був одружений двічі: на Джанель Вебб, до їхнього розлучення у 1980 році; а потім на Синтії Костас, з 1994 року і до своєї смерті. У нього дві доньки. Його сестра Ронні Чейзен була вбита 16 листопада 2010 року під час стрілянини в Беверлі-Хіллз.[15]

Смерть[ред. | ред. код]

Коен помер 23 березня 2019 року від раку у своєму будинку в Беверлі-Хіллз у віці 82 роки.[16]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Режисер Сценарист Продюсер
1972 Боун Так Так Так
1973 Чорний Цезар Так Так Так
Чортівня у Гарлемі Так Так Так
1974 Воно живе Так Так Так
1976 Бог велів мені Так Так Так
1977 Приватні файли Джона Едгара Гувера Так Так Так
1978 Воно живе знову Так Так Так
1981 Схід повного місяця Так Так Так
1982 Q: Крилатий змій Так Так Так
1984 Ідеальні незнайомці[en] Так Так Ні
Спецефекти Так Так Ні
1985 Штучка Так Так Так
1987 Воно живе: Острів живих Так Так Виконавчий
Повернення до Салемз Лоту Так Так Виконавчий
Смертельна ілюзія Так Так Ні
1988 Маніяк-поліцейський Ні Так Так
1989 Зла мачуха Так Так Виконавчий
1990 Швидка допомога Так Так Так
Маніяк-поліцейський 2 Ні Так Так
1993 Маніяк-поліцейський 3 Ні Так Так
1995 Жива небіжчиця Так Так Так
1996 Оригінальні гангстери Так Ні Ні
Тільки сценарист
Актор
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1984 ф Ідеальні незнайомці[en] Perfect Strangers чоловік на вулиці
1984 ф Спецефекти Special Effects журналіст
1985 ф Шпигуни, як ми Special Effects агент "Ace Tomato"
1987 ф Повернення до Салемз Лоту Special Effects жінка-зомбі
2002 док BaadAsssss Cinema в ролі самого себе
2005 док Make Your Own Damn Movie! в ролі самого себе
2009 док Nightmares in Red, White and Blue в ролі самого себе
2019 док In Search of Darkness в ролі самого себе
2020 док In Search of Darkness: Part II в ролі самого себе

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ Genzlinger N. Larry Cohen, Director of Garish Horror Classics, Dies at 82 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2019. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  4. ↑ https://www.nytimes.com/2019/03/26/obituaries/larry-cohen-dead.html
  5. ↑ Weiner, Rex (24 листопада 2010). Jewish Daily Forward: 'Chasen Was a Hollywood Story, in Life and Death'. Процитовано 30 травня 2023.
  6. ↑ Cohen, Larry (21 грудня 2009). Larry Cohen Interview. Films in Review (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Brian Layne. с. 1.
  7. ↑ Litwak, Mark (1986).
  8. ↑ Aames, Ethan, Interview with Joel Schumacher: Phone Booth in Cinema Confidential online magazine, p.1, March 4, 2003.
  9. ↑ "Gentlemen lands Fox in $100 million lawsuit," September 27, 2003.
  10. ↑ "Producer and Writer File $100 Million Lawsuit Against 20th Century-Fox," September 25, 2003.
  11. ↑ Studio sued over superhero movie. BBC. 26 вересня 2003. Архів оригіналу за 31 березня 2008. Процитовано 16 травня 2008.
  12. ↑ Moore, Alan, & O'Neill, Kevin, The League of Extraordinary Gentlemen, Issue 1.
  13. ↑ Berrett, Simon, An Interview with Larry Cohen, Creator of The Invaders and So Much More in Celebrity News, May 20, 2008.
  14. ↑ LARRY COHEN INTERVIEW - Films In Review. Films In Review. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 21 жовтня 2023.
  15. ↑ Publicist's murder no conspiracy: police | Reuters. Reuters. 1 лютого 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 2 березня 2022.
  16. ↑ Koseluk, Chris (24 березня 2019). Larry Cohen, Writer-Director of 'It's Alive' and 'Hell Up in Harlem,' Dies at 82. The Hollywood Reporter. Процитовано 25 березня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ларрі_Коен&oldid=41633114