Немертві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Привид Барбари Радзивіл — картина Войцеха Ґерсона: привид — поширена форма немертвих у фольклорі.

Немертві (англ. undead, дослівно «немертвий») або нежить[Джерело?] — загальна назва вигаданих, міфологічних чи легендарних образів та істот, які вже померли, але поводяться, ніби ще живі. Нежить є у міфах різних народів світу, у багатьох літературних творах жанру фентезі, а також дуже поширена у відеоіграх.

Вперше слово «undead» вжив ірландський письменник Брем Стокер як назву для свого твору «Дракула» (1897). Стокер застосовував цей термін винятково для вампірів, однак теперішнє його значення набагато ширше.

Етимологія[ред.ред. код]

Вживане Бремом Стокером слово «undead» з префіксом un- підкреслює, що істота повернулося з мертвих і в певному сенсі досі жива. Слов'янська «нежить» означає, що ця істота саме мертва або ніколи не була живою (не має душі), хоч і поводиться, подібно до живої.

Володимир Даль визначав нежить як «все, що не живе людиною, що живе без душі та тіла, але у вигляді людини: домовик, польовик, водяник, лісовик, русалка, кікімора»[1]. Мерці, що як духи або тілесно відвідують живих аби помститися, нагадати про неповагу до них, через неповноцінне життя, зв'язки із нечистою силою, чи котрі в якості покарання мусять лишатися в світі живих, в українському фольклорі об'єднуються загальною назвою-евфемізмом «мерці» (також «нечисті», заложні мерці[2]), маючи при цьому назви і для окремих випадків (упир, вурдалак, відьма, потерчата)[3].

В сучасній масовій культурі слово «undead» (в українській та споріднених мовах «нежить») позначає різноманітних істот, які фізично мертві, проте здатні рухатися, діяти, як живі, під впливом якоїсь надприродної сили або залишків свідомості/інстинктів[4].

Форми немертвих[ред.ред. код]

Фольклорну, міфічну та фентезійну нежить прийнято поділяти на матеріальну (зомбі, мумії, вампіри, лічі, скелети) та безтілесну (привиди). Серед них зустрічаються як ті, що походять з фольклору і міфів, так і вигадані письменниками. Наприклад, ліч і чудовисько Франкенштейна є авторськими вигадками[1].

Із плоті[ред.ред. код]

  • Танець скелетів на картині Міхаеля Вольгемута (1493)
    Драуґ — в скандинавській міфології мрець, який вночі лякає людей і п'є кров. Окрім того володіє різними надприродними здатностями, як пердбачати майбутнє, перетворюватися на тварин.
  • Гуль — в арабському фольклорі потворні істоти, що можуть набувати виглядку красивих жінок. Харчуються падлом і людьми, яких приманюють оманливим виглядом.
  • Мумія — у вигляді нежиті часто зустрічаються у фентезійних творах як істоти, що повстають з мертвих, коли хтось тривожить їхній спокій.
  • Скелет — рухомі скелети є типовими представниками фентезійної нежиті, яка зазвичай підкорюється волі чаклуна, який підняв їх з мертвих.
  • Зомбі — мерці, пробуджені чаклунством для виконання певної служби. Поширеним в масовій культурі є образ зомбі як результату хвороби (зазвичай вірусної), яка змушує людину діяти за тваринними інстинктами, або керує мертвим тілом.
  • Упир — в європейському фольклорі мрець, який виходить з могили, щоб пити кров живих.
  • Вампір — у фольклорі часто те саме, що й вампір. В сучасній масовій культурі — істота, яка п'є кров за допомогою гострих довгих ікол і вирізняється довголіттям, нерідко надприродними можливостями. Поширеним є образ вампіра-аристократа.
  • Ліч — рухомий скелет або висохле тіло, до якого прив'язаний розум чаклуна, котрий таким чином здобуває безсмертя. Характерною особливістю є можливість відновити тіло за допомогою магічного предмета, де насправді міститься розум — філактерії.
  • Лицар смерті — проклятий лицар або людина, яка свідомо служить злим силам в обмін на могутність і безсмертя.
  • Нічниця — в українському фольклорі відьма, яка не мала дітей і після смерті шкодить малим дітям.
  • Русалка — в слов'янській міфології дівчата-утоплениці, як правило, померлі на Зелені свята. Померлі нехрещені діти ставали потерчатами.

Безтілесні[ред.ред. код]

  • Привид (фотомонтаж, 1891)
    Привид — образ предмета, тварини або людини, як правило вже померлої. Часто розуміється як душа, яка не може потрапити в потойбічий світ через прокляття або незавершені за життя справи. Іншими назвами привидів є спектр, фантом, рейф.
  • Баньші — в ірландському фольклорі дух у вигляді жінки, який сповіщає про близьку смерть людини своїм стогоном.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Попов, Михаил. БЕСТИАРИЙ. НЕЖИТЬ. Мир фантастики. 
  2. Левкиевская, Елена (2014-11-04). Мифы русского народа (ru). Litres. ISBN 9785457521551. 
  3. Українська міфологія: мерці. Українська міфологія. 
  4. the definition of undead. Dictionary.com. Процитовано 2015-09-15. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]