Завгородній Іларіон Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ларіон Завгородній)
Перейти до: навігація, пошук
Завгородній Ларіон Захарович
Ларіон Завгородній.jpg

Ларіон Завгородній

Народився 16 березня 1897(1897-03-16)
село Юзефівка,
Чигиринський повіт,
Київська губернія,
Російська імперія
Помер 9 лютого 1923(1923-02-09) (25 років)
Київ,
УСРР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія,
Flag of the Ukranian State.svg УНР,
Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg УСРР
Рід військ кіннота
Роки служби 19161923
Звання прапорщик
Командування Volya abo smert`.jpg Холодноярська республіка
Війни/битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

Завгоро́дній Ларіо́н Захарови́ч (*16 березня 1897, Кошарка (Юзефівка), Київська губернія — †9 лютого 1923, Київ) — військовий діяч часів УНР, отаман Холодного Яру.

Життєпис[ред.ред. код]

Пам'ятник отаману поблизу рідного села Йосипівки на Новомиргородщині

Завгородній Ларіон Захарович (справжнє прізвище Загородній) — народився 16 березня 1897 р. в с. Кошарка (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії.

Закінчив церковно-приходську школу.

Під час Першої світової війни служив у 241-му Пензенському запасному полку. Згодом перевівся в 32-й Сибірський полк, де до січня 1917 року служив підпрапорщиком у кінній розвідці. Згодом — прапорщик. На фронті був отруєний газами. Восени 1917 року демобілізований.

В листопаді — грудні 1918 році разом зі збільшовиченим матросом Поліщуком та «вєлікоросом» Даніловим створив повстанський загін (500 селян).

В 1919 році — під час більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського.

В 1920 — під час Знам'янського повстання влився до загону Василя Кваші. Діяв в Нерубаївському лісі та його околицях.

Згодом приєдналися до 1-ой Олександрійської (Степової) дивізії під керівництвом Костя Блакитного. Близько трьох місяців Завгородній служив значковим у Степовій дивізії.

В другій половині жовтня 1920 р. приєднався до загону Пилипа Хмари, де був чотовим.

1921 року — командир 1-го Холодноярського кінного полку. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах.

У жовтні 1921 р. об'єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Миколи Кібця-Бондаренка.

У 1922 р. — керівник Холодноярської республіки, до складу якої входили: Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона (Черноусова).

Структурно підпорядковувася Головному отаману Холодного Яру Герасиму Нестеренка-Орлу.

Хоча фактично, у 1922 році Холодноярська організація складалася з двох підрозділів. Першою Холодноярською округою (Єлисаветградсько-Олександрійською) керував Герасим Нестеренко-Орел, Другою (Чигиринсько-Звенигородською плюс Чорний ліс на Єлисаветградщині) — Ларіон Завгородній.

29 вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів».

Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва.

2 лютого 1923 року — надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Ларіону Завгородньому смертний вирок.

Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці[1].

Реабілітований 18 жовтня 2016 року[2].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Поблизу рідного села Ларіона Завгороднього, поряд із залізничною платформою йому встановлено пам'ятник[3].

В селі Павлівка Снігурівського району Миколаївської області одну з вулиць названо ім'ям Ларіона Завгороднього[4].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.