Лаура Бассі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лаура Бассі
італ. Laura Maria Caterina Bassi
Laura Bassi - Carlo Vandi.jpg
Народилася 31 жовтня 1711(1711-10-31)[1][2]
Болонья, Папська держава
Померла 20 лютого 1778(1778-02-20)[3][2][…] (66 років)
Болонья, Папська держава
Громадянство
(підданство)
Flag of the Papal States (pre 1808).svg Папська держава
Місце проживання
Діяльність фізик, викладачка університету, математик, анатом, professor of philosophy, філософ
Alma mater Болонський університет
Науковий ступінь доктор філософії (12 травня 1732)
Знання мов латина і італійська[3]
Заклад Болонський університет

Лаура Марія Катеріна Бассі (народилася 31 жовтня 1711 р. в Болоньї, померла 20 лютого 1778 р. там же) — італійський фізик, філософ і анатом[5], перша жінка в історії Європи - професор фізики в університеті[6][7]. Автор значних наукових праць з механіки та гідродинаміки .

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Дочка заможного адвоката з Болоньї, вона отримала ґрунтовну освіту в сімейному будинку, де збиралася інтелектуальна еліта міста. Здібності дівчини (дуже рано вона навчилася розмовляти латинською та французькою мовами) привернули увагу лікаря Гаетано Такконі, який таємно (бо таку освіту зарезервували тільки чоловіки) викладав їй приватну математику, фізику і медицину впродовж семи років[8]. Коли Такконі побачив, що дівчина досягла достатнього рівня знань, він почав запрошувати науковців до свого дому, щоб переконати їх під час філософських дебатів, що дівчина має талант до вивчення наук та інтелект.

Перша жінка-викладач університету[ред. | ред. код]

Завдяки своїм зусиллям та наполегливості у навчанні, молода 21-річна жінка здобула таку популярність, що 20 березня 1732 року була обрана професором (лектором) анатомії Болонського університету, а через два роки їй було доручено кафедру філософії. Щоб продовжити свою академічну кар'єру, Лаура була заохочена кардиналом Ламбертіні (пізніше Папою Бенедиктом XIV) — за його клопотанням, учена подала заявку на звання доктора наук. 17 квітня 1732 року її кандидатура на кандидатську дисертацію отримала схвалення після двох з половиною годин дискусії про 49 дисертацій з фізики, логіки та метафізики . Звання доктора наук вона отримала 12 травня цього ж року після захисту дисертації і офіційно отримала звання професора фізики.

Перешкоди в науковій кар'єрі[ред. | ред. код]

Після початкового тріумфу (навіть пам'ятної медалі з її зображенням) виявилося, що більшість професорів не мають наміру пускати жінку на публічні лекції. Вона рідко мала можливість читати лекції в університеті, хоча й була доктором наук; лекції для студентів (в основному, що стосувалися законів Ньютона) вона зазвичай організовувала у своїй домашній лабораторії.

У 1738 році Лаура вийшла заміж за молодого лікаря Джузеппе Вераті [8], народила восьмеро дітей (син Паоло (1753—1831) став професором фізики). Материнство не завадило їй опублікувати 28 наукових праць. Вона була знаною у певних колах завдяки своїм науковим навичкам; одним з її «прихильників» був математик Жером Джозеф де Лаланд.

Проти жінки-вченої зростало протистояння інших вчених: внаслідок їхніх інтриг Папа відмовився призначити Лауру Бассі членом елітної групи з 25 вчених під назвою «Бенедеттіні».

У 1776 році, у віці 65 років, їй було доручено керівництво кафедрою експериментальної фізики в Інституті наук в Болоньї (її чоловік отримав посаду асистента). Вона померла через 2 роки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://global.britannica.com/biography/Laura-Bassi
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Laura Bassi, Italian scientist (en). 
  6. Laura Bassi (en). 
  7. Laura Bassi (en). 
  8. а б Laura Maria Catarina Bassi (uk). 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Анджей Каєтан Врублевський. Перша дама у фізиці, «Знання і життя». 12 1999.