Лебідь Юрій Анатолійович

Лебідь Юрій Анатолійович;
	Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження	2 травня 1967 (55 років); Суми, СРСР
Alma Mater	Сумське вище артилерійське командне училище (1988) і Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (2004)
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС України
Формування	Національна гвардія
Командування
2022 — н.ч.	Командувач Національної гвардії України
2014 — 2019	Начальник Східного ТрУ Нацгвардії України
Нагороди та відзнаки
	Лебідь Юрій Анатолійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лебідь.

Ле́бідь Ю́рій Анато́лійович^[1] (нар. 2 травня 1967, Суми, СРСР) — український військовик, генерал-лейтенант, начальник Східного територіального управління Національної гвардії України^[2]. З 25 лютого 2022 року — Командувач Національної гвардії України^[3].

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ^[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Юрій Лебідь народився у Сумах. У 1988 році закінчив Сумське вище артилерійське командне училище. У 2004 році закінчив Національну академію оборони України. Пройшов шлях від командира взводу до командира полку спеціального призначення «Тигр».

Під час Євромайдану командував полком внутрішніх військ «Тигр», який 9 грудня 2013 року у Василькові здійснював прорив блокади мітингувальників, що заважали прибуттю силовиків до Києва^[5].

Навесні 2014 року призначений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника Східного територіального управління Національної гвардії України. 12 травня був викрадений в Донецьку невідомими озброєними особами під час повернення зі служби додому^[6]. За тиждень звільнений^[7].

13 червня 2019 року Президент України Володимир Зеленський призначив Лебедя заступником командувача НГУ^[8].

27 січня 2022 року призначений в.о Командувача^[9], з 25 лютого — Командувачем Національної гвардії України^[3]. З 24 лютого включено до складу Ставки Верховного Головнокомандувача.

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден Богдана Хмельницького III ст. (25 березня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку^[10]

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, має доньку.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Часто у ЗМІ зустрічається варіант написання прізвища «Лебедь».
↑ Указ Президента України №-89/2019 від 25.3.2019. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
↑ ^а ^б Указ Президента України від 25 лютого 2022 року № 73/2022 «Про призначення Ю. Лебедя командувачем Національної гвардії України». Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
↑ Установлена личность полковника «Тигра», под командованием которого силовики избивали жителей Василькова (рос.). «Цензор». Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
↑ У Нацгвардії підтвердили, що полковника Лебедя викрали терористи. «ZIK». Процитовано 28 вересня 2014. ^{[недоступне посилання]}
↑ У Нацгвардії заявили про звільнення з полону українського полковника. «ТСН». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.
↑ Указ Президента України від 13 червня 2019 року № 410/2019 «Про призначення Ю Лебедя заступником командувача Національної гвардії України»
↑ Указ Президента України від 27 січня 2022 року № 352/2022 «Про призначення Ю.Лебедя виконуючим обов’язки командувача Національної гвардії України»
↑ Указ Президента України від 25 березня 2016 року № 112/2016 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»

Посилання[ред. | ред. код]

Начальник Східного ТрУ Нацгвардії України. Офіційний сайт Національної гвардії. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
«Если кто-то считает, что ВВ были за Януковича, то он ошибается.» — Інтерв'ю Юрія Лебедя [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] Лівий берег Виктория Гудимова, 18 февраля 2015 (рос.)

Декларація[ред. | ред. код]

Е-декларація [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.]

[1] Часто у ЗМІ зустрічається варіант написання прізвища «Лебедь».

[2] Указ Президента України №-89/2019 від 25.3.2019. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.

[:0-3] а ^б Указ Президента України від 25 лютого 2022 року № 73/2022 «Про призначення Ю. Лебедя командувачем Національної гвардії України». Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.

[4] Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.

[5] Установлена личность полковника «Тигра», под командованием которого силовики избивали жителей Василькова (рос.). «Цензор». Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.

[6] У Нацгвардії підтвердили, що полковника Лебедя викрали терористи. «ZIK». Процитовано 28 вересня 2014. ^{[недоступне посилання]}

[7] У Нацгвардії заявили про звільнення з полону українського полковника. «ТСН». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.

[8] Указ Президента України від 13 червня 2019 року № 410/2019 «Про призначення Ю Лебедя заступником командувача Національної гвардії України»

[9] Указ Президента України від 27 січня 2022 року № 352/2022 «Про призначення Ю.Лебедя виконуючим обов’язки командувача Національної гвардії України»

[10] Указ Президента України від 25 березня 2016 року № 112/2016 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]