Кузьмук Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузьмук Олександр Іванович
Кузьмук Олександр Іванович
Віце-прем'єр-міністр України
25 травня 2007 — 18 грудня 2007
Президент Віктор Ющенко
Попередник Володимир Радченко
7-й Міністр оборони України
24 вересня 2004 — 3 лютого 2005
Президент Леонід Кучма, Віктор Ющенко
Попередник Євген Марчук
Наступник Анатолій Гриценко
4-й Міністр оборони України
11 липня 1996 — 24 жовтня 2001
Президент Леонід Кучма
Попередник Валерій Шмаров
Наступник Володимир Шкідченко
Народився 17 квітня 1954(1954-04-17) (67 років)
Дятилівка, Хмельницька область, Українська РСР
Відомий як військовослужбовець, політик
Країна СРСР і Україна
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Політична партія Партія регіонів
Звання UA-OF10-ARMY-GEN-GSB-H(2015).png Генерал армії України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль Жукова
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Іменна вогнепальна зброя
Державна премія України в галузі науки і техніки
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
4-го скликання
Партія регіонів 14 травня 2002 25 травня 2006
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Олекса́ндр Іва́нович Кузьму́к (нар. 17 квітня 1954, Дятилівка) — український політик, генерал армії України (23 серпня 1998), кандидат військових наук (2005); депутат Верховної Ради України, член фракції Партії регіонів (з листопада 2007), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007).

Міністр оборони України під час Броварської катастрофи 2000 року.

Один із 148 депутатів Верховної ради, хто підписав звернення до Сейму Польщі з проханням визнати геноцидом проти поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 квітня 1954 (с. Дятилівка, Славутський район, Хмельницької обл.); українець; батько — Кузьмук Іван Федорович (п. 1973) — військовослужбовець, заступник командувача 1-ї гвардійської загальновійськової армії, начальник вищого військового училища, генерал-майор; мати — Раїса Михайлівна (п. 1981); дружина — Людмила Леонідівна — економіст, бере активну участь в програмі «Діти України»; син — Іван (1975) — військовий медик; дочка Марія (1985) — студентка.

Освіта: Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1975); Військова академія бронетанкових військ, командний факультет (1983); Академія ЗС України, почесний магістр державного військового управління; Міжнародний інститут управління, бізнесу і права, бакалавр економіки.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 41 в списку. На час виборів: Віце-прем'єр-міністр України, безпартійний.

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Партії «Відродження», № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний[1].

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 129 Миколаївська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». За 22.86 %, 12 суперників.

На час виборів: в розпорядженні Президента України (в кадрах Міністерства оборони України), безпартійний. член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень — грудень 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), уповноважений представник групи «Воля народу» (січень — березень 2005), уповноважений представник фракції ПППУ (березень — грудень 2005), позафракційний (13-16 грудня 2005), член групи «Довіра народу» (грудень 2005), член фракції політичної партії «Відродження» (з грудня 2005), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з червня 2002).

09.1975-10.78 — командир танкового взводу,

10.1978-09.79 — командир танкової роти,

09.1979-09.80 — заступник начальника штабу танкового полку.

09.1980-06.83 — слухач, Військова академія бронетанкових військ.

06.1983-08.84 — командир батальйону танків і спеціальних машин танкового полку забезпечення навчального процесу академії,

09.1986-07.88 — командир танкового полку забезпечення навчального процесу академії.

07.1988-05.90 — заступник командира мотострілецької дивізії.

05.1990-06.92 — начальник штабу — заступник командира мотострілецької дивізії.

06.1992-12.93 — командир мотострілецької дивізії. Військову службу проходив в Групі радянських військ в Німеччині, Білоруському, Московському, Ленінградському, Прикарпатському, Одеському військових округах.

12.1993-10.95 — командир 32-го армійського корпусу, старший військовий начальник в АР Крим.

10.1995-07.96 — командувач Національної гвардії України[2][3].

11 липня 1996 — 24 жовтня 2001 — Міністр оборони України[4][5]; член Ради національної безпеки і оборони України (серпень 1996 — грудень 2001, жовтень 2004 — лютий 2005).

24 вересня 2004 — 3 лютого 2005 — Міністр оборони України[6][7]. 25 травня — 18 грудня 2007 — Віце-прем'єр-міністр України[8][9]. Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (червень 2003 — лютий 2005)[10][11]. Радник Президента України (поза штатом) (до червня 2006)[12]. Член Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України (липень 1998 — листопад 2001)[13].

Генерал-лейтенант (серпень 1995)[14], генерал-полковник (грудень 1996)[15], генерал армії України (серпень 1998)[16].

15.10.2019, у віці 65 років, Указом Президента України № 751/2019, Кузьмук О. І. був звільнений з військової служби у відставку за віком з правом носіння військової форми одягу[17]

Інше[ред. | ред. код]

Захоплення: мисливство, рибальство, колекціювання історичної зброї.

Політичні погляди[ред. | ред. код]

В червні 2013 року в числі 148-ми народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів». Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду[18].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Центральної виборчої комісії від 3 січня 2006 року № 18 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії "Відродження"»
  2. Указ Президента України від 7 жовтня 1995 року № 921/95 «Про призначення О. Кузьмука Командуючим Національною гвардією України»
  3. Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 527/96 «Про увільнення О. Кузьмука з посади Командуючого Національною гвардією України»
  4. Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 528/96 «Про призначення О. Кузьмука Міністром оборони України»
  5. Указ Президента України від 24 жовтня 2001 року № 1012/2001 «Про відставку Міністра оборони України О. Кузьмука»
  6. Указ Президента України від 24 вересня 2004 року № 1115/2004 «Про призначення О. Кузьмука Міністром оборони України»
  7. Указ Президента України від 3 лютого 2005 року № 133/2005 «Про звільнення О. Кузьмука з посади Міністра оборони України»
  8. Постанова Верховної Ради України від 25 травня 2007 року № 1091-V «Про призначення Кузьмука О.І. на посаду Віце-прем'єр-міністра України»
  9. Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 2007 року № 9-VI «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»
  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2003 року № 940 «Про призначення Кузьмука О.І. радником Прем'єр-міністра України».
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 125 «Про звільнення від обов'язків радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
  12. Указ Президента України від 14 червня 2006 року № 520/2006 «Про звільнення О. Кузьмука з посади Радника Президента України»
  13. Розпорядження Президента України від 31 липня 1998 року № 412/98-рп «Про новий склад Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України»
  14. Указ Президента України від 23 серпня 1995 року № 792/95 «Про присвоєння військових звань»
  15. Указ Президента України від 4 грудня 1996 року № 1162/96 «Про присвоєння О. Кузьмуку військового звання»
  16. Указ Президента України від 23 серпня 1998 року № 922/98 «Про присвоєння О. Кузьмуку військового звання»
  17. Указ Президента України № 751/2019 «Про звільнення О.Кузьмука з військової служби»
  18. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»
  19. Указ Президента України від 25 червня 2010 року № 726/2010 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  20. Указ Президента України від 24 серпня 1999 року № 1070/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден Богдана Хмельницького"»
  21. Указ Президента України від 4 грудня 1997 року № 1326/97 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден Богдана Хмельницького"»
  22. Указ Президента України від 14 квітня 2004 року № 435/2004 «Про відзначення державними нагородами України»
  23. Указ Президента України від 17 квітня 1999 року № 398/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Іменна вогнепальна зброя"»

Посилання[ред. | ред. код]

Військові посади
Попередник:
Євген Марчук
Міністр оборони
24 вересня 2004 — 3 лютого 2005
Наступник:
Анатолій Гриценко
Попередник:
Валерій Шмаров
Міністр оборони
11 липня 1996 — 24 жовтня 2001
Наступник:
Володимир Шкідченко
Попередник:
Володимир Кухарець
Командувач
Національної гвардії

жовтня 1995 — липня 1996
Наступник:
Ігор Вальків
Попередник:
Командувач
32-го армійського корпусу

жовтня 1993 — жовтня 1995
Наступник:
'