Трещаківський Лев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.
Лев Трещакі́вський
Народився 1810(1810)
Станиславів
Помер 16 травня 1874(1874-05-16)
Городок
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперія → Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність священник, громадський діяч
Відомий завдяки діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці»
Посада посол до Галицького сейму[d]

Лев Трещакі́вський[1] (1810, Станиславів, нині Івано-Франківськ — 16 травня 1874, Городок[2]) — галицький громадський діяч, греко-католицький священник, діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1810 року. Закінчив Львівську духовну семінарію. Після висвячення в священичий сан у 1840 році, один рік був сотрудником парафії села Пістинь на Косівщині. У 1841–1843 роках — адміністратор парафії села Королівка на Івано-Франківщині. Довголітній парох Рудна (1843–1860) і Городка (1860–1874)[2]. Залишив по собі в рудненській парафії гарну пасіку та великий сад[3].

У 1849 році він від імені Головної Руської Ради звернувся до австрійського уряду щодо безоплатної передачі руїн Львівського університету та земельної ділянки біля них для будівництва Національного інституту «Народний Дім».[4]

У 1861–1866 роках — посол до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів, входив до «Руського клубу», 1866 року замість нього було обрано війта Великої Вишеньки Івана Ковалишина[5] мандат 2 рази не був підтверджений у 1863, 1865 роках, брав участь у засіданнях до остаточного позбавлення повноважень[6]).

розумів цю справу… поставив внесок… в червні 1849 року збудувати у Львові Народний Дім… в ньому заснувати велику бібліотеку, в якій мала б бути читальня.[7]

Автор:

  • статей в «Зорі Галицькій» та інших газетах;
  • першого українського підручника пасічництва («Наука о пчоловодстві», 1855).

Вшанування[ред. | ред. код]

1993 року на честь Лева Трещаківського названо вулицю у Львові[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У польськомовних джерелах — Leon Treszczakowski → Див.: Meissner A. Galicyjskie seminaria nauczycielskie na tle szkolnictwa pedagogicznego w monarchii austro-węgierskiej [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] // Studia Pedagogiczne Akademii Świętokrzyskie. Studia Pedagogiczne. Problemy Społeczne, Edukacyjne i Artystyczne. — Kielce, 2003. — T 14. — S. 83. (пол.)
  2. ↑ а б Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 452.
  3. ↑ Рудно: видатні постаті. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  4. ↑ Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ — початку ХХ століть [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 250.
  5. ↑ Чорновол, 2010, с. 103—105.
  6. ↑ Чорновол, 2010, с. 186.
  7. ↑ «Збаражчина». — C. 88.
  8. ↑ Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 63. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трещаківський_Лев&oldid=40077303