Рудне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Рудне
H1RUDNO.png P1RUDNO.png
Герб Рудного Прапор Рудного
Центр селища
Центр селища
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Залізничний район м. Львова
Рада Рудненська селищна рада
Код КОАТУУ: 4610165500
Облікова картка Рудненська селищна рада 
Основні дані
Статус з 1940 року
Площа 4,19 км²
Населення 6 912 (01.01.2015)[1]
Густота 1650 осіб/км²
Поштовий індекс 79493[2]
Телефонний код +380 32
Географічні координати 49°50′24″ пн. ш. 23°52′40″ сх. д. / 49.84000° пн. ш. 23.87778° сх. д. / 49.84000; 23.87778Координати: 49°50′24″ пн. ш. 23°52′40″ сх. д. / 49.84000° пн. ш. 23.87778° сх. д. / 49.84000; 23.87778
Водойма р. Зимна Вода
Відстань
Найближча залізнична станція: Зимна Вода
Селищна влада
Адреса 79493, Львівська обл., м. Львів, смт. Рудне, вул. Короленка, 1; тел. 297-97-89, 297-86-26
Карта
Рудне is located in Україна
Рудне
Рудне
Рудне is located in Львівська область
Рудне
Рудне

Commons-logo.svg Рудне у Вікісховищі

Рудне (пол. Rudno) — селище міського типу, у Львівській області, підпорядковане Львівській міськраді та входить до складу Залізничного району Львова.

Населення[ред.ред. код]

У «Słowniku geograficznemu Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», виданому у 1881 році у Варшаві, подається наступна інформація стосовно населення Рудна, а саме, що «у 1880 році було 70 будинків з 480-ма мешканцями у ґміні та 5 будинків з 37-ма мешканцями на околицях села. За віросповіданням було 71 римо-католик, 418 греко-католиків, 11 іудеї та 17 інших віросповідань. За національною ознакою було 48 поляків, 463 русини», 6 німців».

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селищі мешкало 6264 осіб[3].

Чисельність населення смт. Рудно
рік Число ос.
1880 517
1966 5 600
2001 6 264
2015 6 912

Список прізвищ мешканців селища (не всіх!) по вулицях[4].

Географія[ред.ред. код]

Селище розташоване у центральній частині Львівської області та межує на півдні з селом Зимна Вода, на півночі з с. Паланки, на заході з с. Суховоля та на сході з Білогорщею та Львовом. До Рудна з півночі та заходу прилягають Руднівський та Вороцівський ліси.

Водойми[ред.ред. код]

Селище знаходиться у річковому басейні Дністра. Через західну частину Рудна тече потік Зимна Вода, який у південній частині села утворює став, до якого зі сходу впадає Білогорський потік, котрий, у свою чергу, тече з Білогорщі. Води, які випливають з цього ставка на південному сході впадають до Старої ріки, яка є лівою притокою Верещиці.

Топоніми[ред.ред. код]

Урбаноніми

За кількістю елементів інфраструктури, а це 73 вулиці з 2000 будинків.

Вулиці:

  • 22-го січня
  • Бандери Степана
  • Бічна Дитяча
  • Бічна Лісна
  • Бічна Шухевича Романа
  • Богуна Івана
  • Вербицького Михайла
  • Весняна
  • Виговського Івана
  • Виїзна
  • Вишенського Івана
  • Вишнева
  • Вокзальна
  • Володимира Великого
  • Вузька
  • Гагаріна Юрія
  • Галицька
  • Героїв Небесної Сотні
  • Грушевського Михайла
  • Дитяча
  • Джерельна
  • Драгоманова Михайла
  • Залiзнична
  • Зелена
  • Івасюка Володимира
  • Кам'яна
  • Квіткова
  • Коновальця Євгена
  • Коперніка Миколая
  • Короленка Володимира
  • Коротка
  • Космонавтів
  • Купера Фенімора
  • Лесi Украiнки
  • Лiсна
  • Лисенка Миколи
  • Лугова
  • Мiцкевича Адама
  • Мазепи Івана
  • Марченка Олександра
  • Менделєєва Дмитра
  • Миру
  • Нагірних
  • Наливайка Северина
  • Невського Олександра
  • Новоселів
  • Полуботка Павла
  • Озерна
  • Петлюри Симона
  • Пилявського
  • Підгірянки Марії
  • Підкови Івана
  • Піскова
  • Польова
  • Сагайдачного Петра
  • Садова
  • Сірка Івана
  • Січева
  • Сліпого Йосифа
  • Соснівська
  • Сполучна
  • Стуса Василя
  • Терешкової Валентини
  • Франка Івана
  • Хмельницького Богдана
  • Центральна
  • Шашкевича Маркіяна
  • Шевченка Тараса
  • Шептицького Андрея
  • Шухевича Романа
  • Юнацька
  • Яворницького Дмитра
  • Ягідна

Місцевості:

  • Осичина (нині - ділянка від середини до низу вул. Шевченка) свою назву отримала завдяки тому, що навколо хатів росла осика.
  • Парна (на межі Рудна та Білогорщі), бо там було побудовано невеличку кількість хатів або як казали місцеві «пару хатів».
  • Під станцією (нині - нижня частина вул. Шептицького), тобто невеличка кількість хатів, яка розташовувалася вздовж дороги, що вела до залізничної станції, попри залізничний насип.
  • Стависько отримала свою назву через непрохідні болота, які знаходилися в долині потоку Зимна Вода.

Історія[ред.ред. код]

Села Рудно та Зимна Вода у XIV столітті творили одну маєткову цілісність під назвою «Зимна Вода» [5].

До середини ХІХ століття Рудне рахувалося присілком Зимної Води і лише після 1866 року стало окремою адміністративною одиницею [6].

Інфраструктура[ред.ред. код]

Починаючи з 1990-х років на території селища швидкими темпами почав розвиватися бізнес. Сьогодні понад 120 мешканців Рудна займаються підприємницькою діяльністю в межах селища та поза його межами.

Найбільше підприємців Рудна зайнято у сфері торгівлі, як гуртової, так і роздрібної, зокрема, слід виділити підприємства торгівлі - руднівську філію ДКВП «Залізничник», торгівельне підприємство «Універмаг "Рудно"», які є у державній власності. Також у селищі зареєстровано та діє більше 30 підприємств торгівлі різних форм власності. Вони займаються реалізацією товарів різних груп, зокрема, продуктами харчування, побутової хімії, будматеріалами, автомобілями тощо. Деякі з них можна також віднести до сфери громадського харчування, оскільки вони займаються реалізацією готової продукції (овочі, фрукти, хлібо-булочні вироби і т.п.), а є й такі, що займаються їх виробництвом чи закупівлею для подальшої реалізації на торгових точках у власних магазинах. Сюди слід віднести наступні підприємства - ТзОВ «Ексіс», Торговельно-закупівельний кооператив громадського харчування «Для домашнього столу», ПП «Фірма "Кракус"», ПП «Гіркова».

Широко розвинута в селищі транспортна галузь, зокрема, на регулярних пасажирських перевезеннях спеціалізується ПП «Рудно-Транс», а на вантажних - ПП «ЛП-транс», Спільне українсько-італійське підприємство у формі ТзОВ «Українська транспортна компанія». На ремонті та обслуговуванні транспортних засобів спеціалізуються ПП «Міст-Тенти»[7]. Крім того це підприємство займається пошиттям тентів та чохлів для автотранспорту.

Декілька підприємств надають населенню побутові послуги, зокрема, пошиттям взуття займається ТзОВ «Мастема ЛТД», а пошиттям одягу - СП у формі ТзОВ «Ков-Кор ЛТД». Також в Рудно є місцеве підприємство, що спеціалізується на наданні послуг для населення по догляду за волоссям - КП «Перукарня побутового обслуговування "Василина"» та підприємства, які займаються ремонтом побутової та радіотехніки - ПП «Техноремпобут», ПП «Електротех», ПП «Мізунь».

Питаннями водопостачання та водовідведення мешканців Рудна займається колективне підприємство «Теребля», а питаннями комунального характеру - КП «Житлово-комунальна служба» смт. Рудно. Крім того у селищі функціонує відділення поштового зв'язку, автоматична телефонна станція (АТС-297), філія Львівського міського відділення ВАТ «Ощадбанк» та відділення ПАТ КБ «Приватбанк».

Освітні заклади[ред.ред. код]

Для наймолодших мешканців Рудна, на вул. Грушевського 56, споруджено дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №180[8]. Також у селищі, по вул. Огієнка 9, знаходиться середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №74 Залізничного району м. Львова [9]. На початку 1990-их років в Рудно відновив свою роботу вищий навчальний заклад УГКЦ - Львівська духовна семінарія Святого Духа.

Медицина[ред.ред. код]

В Рудно працює амбулаторія сімейної медицини №2 комунальної 5-ої міської клінічної поліклініки м. Львова (вул. Грушевського 48)[10].

На території селища також розташована амбулаторія залізничної станції Зимна Вода (вул. Грушевського 31), яка була підпорядкована лікарсько-санітарній службі Львівської залізниці. Будинком, у якому розташована лікарська амбулаторія опікується ще із 1946 року Дорожня поліклініка Львівської залізниці. У 1993 році Рудненська селищна рада передала цей будинок на баланс Дорожньої поліклініки, мотивуючи своє рішення тим, що не має коштів на його утримання в належному стані. Незадовго після того у лікарську амбулаторію коштом залізниці було проведено водопостачання, а 2002 року - і газ. Також Дорожня поліклініка протягом усього цього часу проводила у приміщенні амбулаторії поточні ремонти. Загалом, Дорожня поліклініка обслуговувала близько трьох тисяч населення, в тому числі залізничників та членів їхніх сімей. Проте, щоб покращити умови роботи медперсоналу та не порушувати санітарно-гігієнічні вимоги, в амбулаторії планувалося провести капітальний ремонт. Також Дорожня поліклініка Львівської залізниці мала намір відновити там стоматологічний та педіатричний кабінети. Саме у зв'язку із цими планами адміністрація Дорожньої поліклініки на початку 2007 року звернулася до Рудненської селищної ради з листом-проханням про надання дозволу на оформлення права власності на будівлю лікарської амбулаторії (загальна площа 90 м²) станції Зимна Вода. Проте, за результатами голосування від 23.03.2007 року, сесія Рудненської селищної ради відмовила Дорожній поліклініці у наданні такого дозволу. У рішенні селищної ради № 180 від 22.03.2007 року зазначено, що таку позицію депутати зайняли, керуючись Законом Про місцеве самоврядування в Україні. Нині будівля амбулаторії стоїть пусткою.

Крім амбулаторії в селищі діє ще декілька приватних лікарів, які спеціалізуються на наданні послуг з медичного консультування та лікування у сфері загальної медицини - ТзОВ «Соната-Плюс» та послуг приватного стоматолога - ТзОВФ «Потік-Експрес». Також в селищі працює декілька аптек, зокрема, ДКП «Аптека № 51», аптечний магазин мережі аптек «DS» (ТзОВ «Маркет Універсал»), аптека «Здорова сім’я» №1 та дві приватних аптеки (ФОП Янкевич М. В., ПП Турик І. І.).

Торгівля[ред.ред. код]

Щодо розвитку торгівлі, то у Рудно діє невеличкий ринок та супермаркет торговельної мережі "Рукавичка", а також декілька приватних крамничок та магазинів.

Транспортне сполучення[ред.ред. код]

Мешканці Рудна користуються залізничною станцією «Зимна Вода», яка знаходиться на межі між селами (колія ділить колись одне велике село Зимна Вода навпіл): з боку Зимної Води — по вул. Миру, а від Рудна — вул. Шептицького. Сама станція пов'язана гілками прямого залізничного сполучення з Мостиськами, Шклом, Судовою Вишнею та Львовом. На станції чотири рази на добу зупиняється електропотяг «Львів-Мостиська ІІ»[11].

Автобусні маршрути, які курсують до смт. Рудне
№ маршруту Напрямок
28[12] пр-кт Чорновола — с. Рудне
184 Автовокзал «Північний» (вул. Хмельницького) — с. Зимна Вода (залізнична станція) — с. Рудне — с. Суховоля — с. Конопниця
184а[13] вул. Щурата — с. Рудне
287[14] вул. Скрипника — с. Рудне

Пам'ятки історії[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Вілла Бурггардта[ред.ред. код]

В місцевості «Осичина», наприкінці ХІХ століття, німець Бурґгардт збудував гарну віллу (сучасна адреса - вул. Шевченка 64), у якій згодом оселився. Крім вілли, на території величезного маєтку, було збудовано комплекс господарських будівель. За радянських часів у приміщенні вілли знаходився санаторій. Нині будинок стоїть пусткою, хоча в планах місцевої влади реконструкція цього приміщення під лікарню.

Млин Стриховач (не зберігся)[ред.ред. код]

У місцевості «Над ставом» ще до кінця 1930-их років знаходився млин Стриховач (пол. Strychowacz). Нині це місце знаходиться при в'їзді до Старого Рудна, з лівого боку, за автомобільним мостом через річку Зимна Вода.

Сакральні споруди[ред.ред. код]

Храм Воздвиження Чесного Хреста (1678)[ред.ред. код]

Церква Покрова Пресвятої Богородиці (1935)[ред.ред. код]

При вулиці Володимира Великого розташований дерев'яний костел, нині відомий, як церква Покрова Пресвятої Богородиці, збудований у 1935 році за проектом львівського архітектора Людвіка Вельтце [15]. Римо-католицька громада села використовувала костел до 1945 року за його прямим призначенням, а потім майже півстоліття радянська влада використовувала храм, як спортивний зал і лише наприкінці 1990-их років у храмі проведено реставраційні роботи та відновлено богослужіння. Нині церква Покрова Пресвятої Богородиці належить однойменній релігійній громаді УПЦ КП Рудна.

Церква-каплиця Святого Рівноапостольного князя Володимира (2000)[ред.ред. код]

15 квітня 2000 року владика Любомир (Гузар) освятив, во ім'я Святого Рівноапостольного князя Володимира, каплицю монастиря Святого Івана Богослова, яка згодом стала семінарійською каплицею. Внутрішній розпис каплиці завершено у 2001 році [16].

  • Релігійна громада УГКЦ.
  • Мала семінарія Києво-Галицької митрополії УГКЦ.

Зал Свідків Єгови[ред.ред. код]

  • Релігійна громада Свідків Єгови у смт. Рудно.

Каплиці[ред.ред. код]

  • Пресвятої Богородиці (вул. Лісна), відкритого типу, огороджена та у вечірній час освітлюється. На постаменті під фігурою вибито надпис: «О, Маріє, Мати Божа, молися за нас. 10.ІХ.2004».
  • Пресвятої Богородиці (вул. Драгоманова - вул. Вишенського), відкритого типу з високою фігурою Богородиці з маленьким Ісусом на руках. На арці надпис: «Пресвята Богородице спаси нас». Ця каплиця є найбільшою у Рудному та має гарне освітлення в нічний час.

Пам'ятки монументального мистецтва[ред.ред. код]

Пам'ятники, меморіали[ред.ред. код]

  • На штучно насипаній горі «Голда», яка знаходиться на схід від Старого Рудна, встановлена висока стела з тризубом та хрестом вгорі. На меморіальній таблиці є надпис: «... Молись, молися сину: за вкраїну його замучали колись» Т. Шевченко. Борцям за волю України 1.ХІ.1941 - 25.VI.1989».
  • Пам'ятник загиблим євреям (Руднівський ліс), встановлений у 1998 році родичами загиблих. Надпис на пам'ятнику, нагадує нам, що «На цьому місці були вбиті німецькими нацистами 53 євреї, які були привезені з робочого табору в Зимну Воду 16.06.1943 року. Цей пам`ятник у 1998 році встановили Олександр та Ірена Чобан (Сарель-Фогельман), в пам`ять про маму Генрику, бабцю Берту Гамер та батька Альфреда, знищеного у 1942 році у Белзі».
  • Пам'ятник Т. Г. Шевченку.
  • Пам'ятний знак (на початку вул. Мазепи) з меморіальною таблицею, на якій надпис: «Ця вулиця дала нашій історії Українських Січових Стрільців. Пам'ятаймо їхні імена: Банах Євген, Сидорик Євген, Коваль Юстин, Ярош Іван та Сильвестр, Ковалишин Антін, Зелінський Максим, Петрушко Михайло, Байцар Степан, Козак Дмитро. Вічна пам'ять героям!».
  • Пам'ятний знак (майдан між вул. Сліпого та вул. Коновальця) з меморіальною таблицею, на якій надпис: «По цій дорозі в 1648 році проходили війська Богдана Хмельницького»[17].
  • Пам'ятний знак (вул. Шептицького) Героям Небесної Сотні та воякам-односельцям, полеглим у російсько-українській війні на сході України.
  • Пам'ятний хрест (майдан між вул. Сліпого та вул. Коновальця) був встановлений ще у 1848 році, на честь скасування кріпацтва у Австро-Угорщині та відновлений у наш час.
  • Пам'ятний хрест (вул. Мазепи) був встановлений у житловому масиві Старого Рудна, поблизу автомобільного мосту через річку Зимна Вода.

Фігури[ред.ред. код]

  • Фігура Пресвятої Богородиці (вул. Грушевського), яка стоїть на високому постаменті та у лівій руці Матінка Божа тримає таблицю з написами, а у правій - хрест. Встановлена ще за часів Польщі, у наш час була відновлена.
  • Фігура Пресвятої Богородиці (вул. Шевченка), встановлена поблизу Львівської духовної семінарії Святого Духа та кінцевої зупинки громадського транспорту. На постаменті слова: «У пам'ятний 2014 рік Україна під Покров Богородиці», поруч з фігурою дерев'яний хрест та до композиції викладена бруківкою доріжка.
  • Фігура Ісуса Христа (вул. Вишенського).
  • Фігура Янгелика (вул. Шептицького), встановлена біля залізничної колії з боку Рудна, поблизу зупинного пункту «Зимна Вода».

Меморіальні (пропам'ятні) таблиці[ред.ред. код]

  • Меморіальна таблиця вчительці-поетесі Марійці Підгірянці, встановлена на фасаді будинку (вул. Грушевського), у якому вона мешкала у 1957-1963 роках.

Громадсько-політичне життя[ред.ред. код]

В Рудно діє більше 10 різних громадських об'єднань та організацій, серед яких варто виділити:

  • ГО «Туризм.Торгівля.Ресторан.Готель.»[18], метою діяльності якої є постійна консолідація зусиль та координація діяльності підприємств та працівників сфери обслуговування, спрямованих на підвищення та покращення рівня функціонування сфери послуг на Львівщині.
  • ГО «Християнська Україна»[19], метою діяльності є сприяння формуванню державницької ідеології основаної на Божому Законі та тисячолітній християнській традиції Українського народу і побудова християнської Держави.
  • ГО «Львівський центр правозахисту та менеджменту»[20].

Культура[ред.ред. код]

  • Бібліотека – ЦБС для дорослих (вул. Грушевського 70).
  • Народний дім «Просвіта» (вул. Грушевського 73).

Спорт[ред.ред. код]

В селищі є власна футбольна команда ФК «Ватра», яка виступає у аматорській лізі чемпіонату Львівської області. Клуб заснований у 2006 році і вже за 2007-2008 роки встигла дві стати переможцем у чемпіонаті та кубку аматорів. Для проведення домашніх матчів використовує місцевий стадіон «Лісок»[21]. Згодом на базі клубу створено ГО футбольний клуб «Ватра (Рудно)».

Персоналії[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Мистецтво[ред.ред. код]

Церква[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

  • Павло Банах - український педагог, літератор, громадський діяч. Вчителював в Рудно близько 10 років [22].
  • Євгенія Кучеренко - український педагог. Кандидат педагогічних наук, Герой Соціалістичної Праці, Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. Від 1946 року працювала вчителькою української мови та літератури у с. Рудне в середній школі № 74.

Галерея[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Львів район
  3. Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року
  4. Вулиці та мешканці
  5. Історія краю
  6. Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини...с.357
  7. Міст-Тенти ПП, Рудне
  8. Дитячий садок (ДНЗ) №180, Рудне
  9. Львівська І-ІІІ ступенів загальноосвітня школа №74
  10. Графік прийому лікарів АСМ №2 на осінньо-зимовий період 2016-2017 рр.
  11. Пошук по розкладу приміських поїздів 2016
  12. Маршрутка № 28
  13. Приміський автобус № 184а
  14. Приміський автобус № 287
  15. Людвік Вельтце
  16. Монастир Святого Івана Богослова, ОО.Студитів (УГКЦ)
  17. Історична правда
  18. Туризм. Торгівля. Ресторан. Готель, ГО
  19. Християнська Україна, ГО
  20. ГО «Львівський центр правозахисту та менеджменту»
  21. ФК «Ватра»
  22. Рудно: видатні постаті

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.