Легка атлетика на Європейських іграх 2019

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Легка атлетика на Європейських іграх 2019
Легка атлетика на Європейських іграх 2019
Загальна інформація
Місто Білорусь Мінськ
Розігрується медалей 10 комплектів
Відкриття 23 червня
Закриття 28 червня
Арена Національний олімпійський стадіон «Динамо»

Змагання з легкої атлетики на Європейських іграх 2019 були проведені з 23 по 28 червня в Мінську на Національному олімпійському стадіоні «Динамо».

Змагання з легкої атлетики були проведені в новому форматі «Динамічна нова легка атлетика» (англ. Dynamic New Athletics). Формат передбачав проведення матчевих зустрічей тривалістю біля 120 хвилин між змішаними командами-учасницями, де 24 збірні були розподілені по групах та починали боротьбу з кваліфікаційного раунду.

В кожному матчі були передбачені змагання між шістьма збірними в дев'яти дисциплінах: біг на 100 метрів (жінки), біг на 100 метрів (чоловіки), біг на 100 метрів з бар'єрами (жінки), біг на 110 метрів з бар'єрами (чоловіки), стрибки у довжину (жінки), метання списа (жінки), стрибки у висоту (чоловіки), змішана естафета 4×400 метрів та змішана естафета переслідування (800 м (чоловіки) — 600 м (жінки) — 400 м (чоловіки) — 200 м (жінки)). Перможці та призери індивідуальних видів та естафет були визначені на підставі результатів першого змагального дня (23 червня), коли відбулись матчеві зустрічі кваліфікаційного раунду.

Змагання у бігових дисциплінах, не рахуючи гонки переслідування, відбувалися за класичними правилами, чого не можна сказати про технічні. Зі стрибків у висоту серед чоловіків, стрибків у довжину серед жінок і метання списа у жінок учасники виконували лише по три спроби. Їх розподілили на дві підгрупи, і кожен з учасників провів по дві дуелі з суперниками. За перемогу спортсмен/спортсменка отримували по три бали. Згідно з набраною сумою визначалися пари на фінальні дуелі. Переможці підгруп розігрували перше і друге місця, атлети, які стали другими, — третє і четверте, а ті, хто посів треті сходинки, — п'яте і шосте. При цьому стрибуни у висоту заявляли суддям висоти таємно від суперників, тим самим додаючи інтриги змаганням. Тобто дізнатися, на яку висоту стрибатиме атлет Х, атлет Y міг лише тоді, коли Х виходив у сектор. При цьому від спроби до спроби висоту можна було як підвищувати, так і знижувати. На завершення кожного матчу команди змагалися в естафеті переслідування. Команди стартували з часовим гандикапом за системою Гундерсона. Команда-лідер після восьми видів програми стартувала під постріл стартера, решта — з затримкою у 0,33 секунди за кожне очко програшу лідеру. Саме за результатами цієї гонки і розподіляли місця[1].

Чвертьфінальні матчеві зустрічі відбулись 25 червня, півфінальні — 26 червня. Фінал, за результатами якого був вручений останній, десятий, комплект нагород найсильнішим командам, — 28 червня.

Легкоатлетична збірна України взяла участь в змаганнях у складі 21 атлета[2][3].

Індивідуальна першість[ред. | ред. код]

Чоловіки[ред. | ред. код]

Дисципліни Золото Срібло Бронза
100 метрів
детальніше
Португалія Карлуш Насіменту (PRT) 10,35 Словаччина Ян Волко (SVK) 10,38 Туреччина Джак Алі Гарві (TUR) 10,42
110 метрів з бар'єрами
детальніше
Італія Гассан Фофана (ITA) 13,60 Білорусь Віталій Парахонка (BLR) 13,68 Греція Константінос Дувалідіс (GRC) 13,72
Стрибки у висоту
детальніше
Білорусь Максим Недосеков (BLR) 2,27 Росія Ілля Іванюк (RUS) 2,26 Україна Богдан Бондаренко (UKR) 2,21

Жінки[ред. | ред. код]

Дисципліни Золото Срібло Бронза
100 метрів
детальніше
Словенія Мая Міхалінец (SLO) 11,36 Білорусь Крістіна Тимановська (BLR) 11,36 Греція Рафаела Спанудакі-Хациріга (GRC) 11,61
100 метрів з бар'єрами
детальніше
Білорусь Ельвіра Герман (BLR) 12,89 Україна Анна Плотіцина (UKR) 13,14 Угорщина Грета Керекеш (HUN) 13,16
Стрибки у довжину
детальніше
Росія Олена Соколова (RUS) 6,76 Білорусь Анастасія Мирончик-Іванова (BLR) 6,71 Україна Марина Бех-Романчук (UKR) 6,58
Метання списа
детальніше
Білорусь Тетяна Холодович (BLR) 64,37 Росія Катерина Старигіна (RUS) 63,57 Латвія Мадара Паламейка (LAT) 63,22

Змішані[ред. | ред. код]

Дисципліни Золото Срібло Бронза
4×400 метрів
детальніше
Україна Україна
Анна Рижикова
Станіслав Сеник
Тетяна Мельник
Данило Даниленко
3.17,31 Чехія Чехія
Ян Тесарж
Барбора Малікова
Лада Вондрова
Міхал Десенський
3.19,05 Португалія Португалія
Рікарду Душ Сунтуш
Катя Азеведу
Рівінілда Ментай
Жуан Коелью
3.19,63
Естафета переслідування
детальніше
Україна Україна
Євген Гуцол
Ольга Ляхова
Олексій Поздняков
Яна Качур
4.25,02 Чехія Чехія
Філіп Сасінек
Діана Мезулянікова
Патрік Шорм
Марцела Піркова
4.26,22 Італія Італія
Ріккардо Тамассіа
Ірене Бальдессарі
Джузеппе Леонарді
Джулія Ріва
4.29,07

Командна першість[ред. | ред. код]

На завершення кожного матчу команди змагалися в естафеті переслідування, в якій стартували з часовим гандикапом за системою Гундерсона. Команда-лідер після восьми видів програми стартувала під постріл стартера, решта — з затримкою у 0,33 секунди за кожне очко програшу лідеру. Саме за результатами цієї гонки і розподіляли місця[1].

Кваліфікаційні матчі[ред. | ред. код]

   Команди, що вийшли напряму до півфінального раунду

За результатами командних виступів у кваліфікаційних матчах право напряму портапити до півфінального раунду отримували переможці матчів та дві найкращі команди серед тих, які стали другими. Решта збірних виборювала право виступити у півфіналі у чвертьфінальних матчах[4].

Матч 1
Місце Команда
1 Німеччина Німеччина
2 Угорщина Угорщина
3 Греція Греція
4 Словаччина Словаччина
5 Кіпр Кіпр
6 Швейцарія Швейцарія
Матч 2
Місце Команда
1 Росія Росія
2 Франція Франція
3 Італія Італія
4 Словенія Словенія
5 Румунія Румунія
6 Естонія Естонія
Матч 3
Місце Команда
1 Чехія Чехія
2 Білорусь Білорусь
3 Литва Литва
4 Латвія Латвія
5 Ірландія Ірландія
6 Польща Польща
Матч 4
Місце Команда
1 Україна Україна
2 Іспанія Іспанія
3 Данія Данія
4 Португалія Португалія
5 Туреччина Туреччина
6 Болгарія Болгарія

Чвертьфінальні матчі[ред. | ред. код]

   Команди, що вийшли до півфінального раунду
Чвертьфінал 1
Місце Команда
1 Італія Італія
2 Греція Греція
3 Латвія Латвія
4 Польща Польща
5 Словаччина Словаччина
6 Швейцарія Швейцарія
Чвертьфінал 2
Місце Команда
1 Португалія Португалія
2 Угорщина Угорщина
3 Данія Данія
4 Болгарія Болгарія
5 Ірландія Ірландія
6 Кіпр Кіпр
Чвертьфінал 3
Місце Команда
1 Іспанія Іспанія
2 Туреччина Туреччина
3 Литва Литва
4 Румунія Румунія
5 Естонія Естонія
6 Словенія Словенія

Півфінальні матчі[ред. | ред. код]

   Команди, що вийшли до фіналу
Півфінал 1
Місце Команда
1 Україна Україна
2 Франція Франція
3 Німеччина Німеччина
4 Португалія Португалія
5 Туреччина Туреччина
6 Греція Греція
Півфінал 2
Місце Команда
1 Білорусь Білорусь
2 Італія Італія
3 Чехія Чехія
4 Іспанія Іспанія
5 Угорщина Угорщина
6 Росія Росія

Фінальний матч[ред. | ред. код]

Місце Команда
1 Україна Україна
2 Білорусь Білорусь
3 Німеччина Німеччина
4 Чехія Чехія
5 Франція Франція
6 Італія Італія

Медальний залік[ред. | ред. код]

  *   Країна-господарка (Flag of Belarus.svg  Білорусь)

МісцеКраїнаЗолотоСріблоБронзаЗагалом
1Flag of Belarus.svg  Білорусь*3407
2Flag of Ukraine.svg  Україна3126
3Flag of Russia.svg  Росія1203
4Flag of Italy.svg  Італія1012
Flag of Portugal.svg  Португалія1012
6Flag of Slovenia.svg  Словенія1001
7Flag of the Czech Republic.svg  Чехія0202
8Flag of Slovakia.svg  Словаччина0101
9Flag of Greece.svg  Греція0022
10Flag of Turkey.svg  Туреччина0011
Flag of Hungary.svg  Угорщина0011
Flag of Germany.svg  Німеччина0011
Flag of Latvia.svg  Латвія0011
Загалом (13 збірні)10101030

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б DNA по-європейськи: українські медалі і командний півфінал на Європейських іграх. ФЛАУ. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019. 
  2. Склад збірної України з легкої атлетики на Європейські ігри-2019. ФЛАУ. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019. 
  3. Богдан Бондаренко замінить Дмитра Дем’янюка на Європейських іграх. ФЛАУ. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019. 
  4. Technical Regulations Minsk 2019 European Games. ЄАА. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]