Ленін Морено
| Ленін Морено | |
|---|---|
| ісп. Lenín Moreno | |
_(cropped).jpg) | |
| Народився |
19 березня 1953[1][2] (70 років) New Rocafuerted, Napo Pastazad, Еквадор |
| Країна |
 Еквадор |
| Місце проживання | Асунсьйон, Парагвай |
| Діяльність | політик, письменник, бізнесмен, учасник міжнародних форумів |
| Alma mater | Центральний університет Еквадору і Instituto Nacional Mejiad |
| Знання мов | іспанська і англійська |
| Заклад | Ministry of Public Healthd, Організація Об’єднаних Націй і Ministry of Government of Ecuadord |
| Членство | Presidency of Rafael Corread і Goverment of Lenín Morenod |
| Посада | President of PAIS Allianced і Special Envoy of the Secretary-Generald |
| Партія | Альянс ПАІСd |
| У шлюбі з | Rocío González de Morenod |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
| Сайт | presidencia.gob.ec |
Ленін Вольтер Морено Гарсес (ісп. Lenín Voltaire Moreno Garcés, нар. 19 березня 1953, Нуево-Рокафуерто, провінція Орельяна, Еквадор) — президент Еквадору (з 24 травня 2017 до 24 травня 2021). Його батько ідеалізував російську революцію і тому дав своєму синові таке ім'я.[3].
Віцепрезидент Еквадору з 15 січня 2007 до 24 травня 2013 року. Він і президент Рафаель Корреа були обрані на загальних виборах 26 листопада 2006 року.
Висунутий кандидатом в президенти від керівного Альянсу гордої і незалежної батьківщини, очолюваного Рафаелем Корреа, на майбутніх виборах 2017 року[4]. Переміг у другому турі виборів президента Еквадору у квітні 2017 року. 24 травня 2017 обійняв посаду[5].
Пересувається на інвалідному візку, позаяк після нападу на нього з метою пограбування 1998 року його ноги паралізовано. За діяльність із допомоги людям із обмеженими можливостями Леніна Морено висували кандидатом на здобуття Нобелівської премії миру 2012 року.
З 19 грудня 2013 до 30 вересня 2016 — спеціальний посланець Генерального секретаря ООН з питань інвалідності та доступності[6].
Eventa Foundation[ред. | ред. код]
Після того як його підстрелили, Морено створив Фонд «Евента», щоб просувати гумор і радість як спосіб життя, заснований на його особистому досвіді. Він є автором численних книг, зокрема про свою теорію гумору: Filosofía para la vida y el trabajo («Філософія життя і роботи»), Teoría y Práctica del Humor («Теорія і практика гумору»), Ser Feliz es Fácil y Divertido («Бути щасливим легко і весело»), Los Mejores Chistes del Mundo («Найкращі жарти світу»), Humor de los Famosos («Гумор знаменитих»), Trompabulario, Ríase, no sea enfermo ("Смійся, не хворій ") і Cuentos no Ecológicos (" Неекологічні казки ").
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Eduardo Varas, Marcela Ribadeneira (19.02.2013). Ecuador's Lenín Moreno gives revolutionary turn by quitting while on top. The Guardian. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ Ленин Морено стал кандидатом от правящей партии в президенты Эквадора [Архівовано 19 лютого 2017 у Wayback Machine.] РИА Новости
- ↑ Ecuador election: Lenín Moreno headed for victory amid opposition fraud claims. The Guardian. 3 квітня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 2 червня 2021. (англ.)
- ↑ Специальные/личные представители, посланники и советники Генерального секретаря ООН. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 5 квітня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ольга Дацюк. Леніна у президенти: чому протестує Еквадор? [Архівовано 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Громадське.UA
- Денис Пілаш. Выборы в Эквадоре и будущее Латинской Америки [Архівовано 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.) // Спільне. — 11.04.2017
- VicePresidencia del Ecuador [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Lenin Moreno NO gana el Premio Nobel a la Paz y tiene 98 % de aprovación [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Sitio Web Oficial de Lenín Moreno [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
