Лука Сіньйореллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лука Сіньйореллі (Лука д'Ежидіо ді Вентура)
Luca Signorelli (Luca d'Egidio di Ventura)
Автопортрет, фреска в каплиці Сан Брізіо, Орв'єто.
При народженні італ. Luca Signorelli
Народження 1545(1545)
Кортона, Провінція Ареццо, Тоскана, Італія[1]
Смерть 16 жовтня 1523(1523-10-16)
  Кортона, Провінція Ареццо, Тоскана, Італія[1]
Поховання
Національність італієць
Країна  Флорентійська республіка
Жанр портрет, вівтар, релігійний живопис
Навчання П'єро делла Франческа
Діяльність художник, рисувальник, fresco painter
Напрямок реалізм
Роки творчості 1465-1520
Покровитель Делла Ровере[2] і Vitellid[2]
Вчитель П'єро делла Франческа[3][4] і Андреа дель Верроккйо[5]
Відомі учні Girolamo Gengad і Turpino Zaccagnad
Працівник П'єтро Перуджіно[2]
Твори портрет, релігійний живопис
Родичі Джорджо Вазарі[5]
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Штедель, Музей мистецтва Метрополітен[6], Museo della Pieve di San Giulianod, Gabinetto dei disegni e delle stamped, Замок Сант-Анджело, Галерея Уффіці, Diocesan Museum in Cortonad, Palazzo Corsinid, Museo diocesano d'Arte Sacrad, Музей мистецтв Толедо, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Національна галерея, Volterra City Museum and Art Galleryd, Музей Боде, Galleria Nazionale delle Marched, Баварські державні колекції картинd, Берлінська картинна галерея, Citta di Castello Communal Art Galleryd, Museo Horned, State Museum of Medieval and Modern Artd, Galleria Palatinad, Брера, Museo Civico di Sansepolcrod, Museo dell'Opera del Duomod, Barber Institute of Fine Artsd, Museum Bandinid, Рейксмузей, Гравюрний кабінет (Берлін), Художній музей Волтерс, Музей мистецтв Філадельфії, Національна галерея Вірменії, Художня галерея Єльського університету, Музей образотворчих мистецтв, Harvard University Center for Italian Renaissance Studiesd, Національна галерея Ірландії, Інститут мистецтв Кларкаd, Детройтський інститут мистецтв, Princeton University Art Museumd, Musée du Petit Palaisd, Lindenau-Museumd і Галерея палацу Чиніd

CMNS: Лука Сіньйореллі у Вікісховищі

Лу́ка Сіньйоре́ллі (італ. Luca Signorelli; 1445, Кортона — 16 жовтня, 1523, Кортона) — славнозвісний італійський художник раннього Відродження.

Життєпис, ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в 1445 році в місті Кортона. Синьорелли навчався живопису у П'єро делла Франческа, долучившись до геометрично ясному стилю свого вчителя. Про це маємо свідоцтва Луки Пачолі (1494), а в середині XVI ст. по це писав Джорджо Вазарі. В своїй творчості (особливо в області передачі анатомії людського тіла і руху) не уникнув впливу Антоніо Поллайоло. Ранні твори художника важко ідентифікувати, позаяк вони близькі за стилістикою до митця Сансеполькро.

Праця в Чітта ді Кастелло[ред. | ред. код]

Перше збережене свідоцтво — від 1474 року, коли художник створив серію фресок e містечку Читта ді Кастелло.

Художник виборов авторитет і шостого вересня 1479 року був обраний в Раду вісімнадцяти. Він і надалі посідав адміністративні посади в місті Кортона (85 км від Флоренції). У 1512 році був призначений послом Кортони у Флоренції. Останні роки життя провів у рідному місті, де був головою художньої майстерні.

Декорування Сікстинської капели[ред. | ред. код]

Особливу славу Сіньйореллі принесла участь в декоруванні Сікстинської каплиці в Римі в 1481-1482 роках. Первісно він рахувався помічником П'єтро Перуджіно.

Сіньйореллі спільно з Бартоломео делла Гатта створив фреску «Сцени з життя Мойсея». Крім того, робота в Сікстинській капелі надала можливість Сіньйореллі познайомитися з Перуджіно, вплив творчості якого явно простежується у фресках Сіньореллі, виконаних для сакристії святилища в Лорето (1477—1480) і для вівтаря святого Онуфрія в соборі міста Перуджа (1484).

Зрілі твори[ред. | ред. код]

Лука Сіньйореллі вніс величезний внесок в оформлення храмів рідного міста — в рідкісній церкви Кортони немає його творів. Крім того, майстер працював при дворах багатих володарів — у Лоренцо Медічі у Флоренції і Федеріго та Монтефельтро в Урбіно. Так, найвідоміші його роботи, створені для Лоренцо Медічі, — втрачене під час Другої світової війни полотно «Виховання Пана» (1490, Флоренція) і тондо «Мадонна з немовлям», що зберігається сьогодні в галереї Уффіці.

Найбільшу популярність Сіньйореллі принесли фрески в тосканському абатстві Монте-Олівето-Маджоре (1496—1498) за мотивами життєпису святого Бенедикта і цикл фресок на тему Апокаліпсису для каплиці Сан-Бріц собору в Орвієто (1499—1502). Драматичні фрески капели Сан-Бріц («Загибель світу», «Воскресіння» та «Загибель грішників») характеризують майстерність Сіньйореллі в передачі ракурсів і світлотіні.

Станкові твори[ред. | ред. код]

Крім фресок, Лука Сіньйореллі створив кілька станкових творів (зокрема, «Мадонна зі святими і ангелами» (1484, Музей собору в Перуджі), збереглися і деякі малюнки та ескізи для декору каплиці Сан-Бріц: «Два оголених борці» (Британський музей, Лондон), «Четверо оголених борців» (Лувр, Париж). Окрім живопису Лука Сіньйореллі завжди брав активну участь у громадському житті Кортони, займаючи ряд цивільних посад.

Власна родина[ред. | ред. код]

Близько 1470 року Лука Сіньйореллі узяв шлюб із сеньйоритою Галіцією П'єтро Карнесеккі. Подружжя мало чотирьох дітей, збережені їх імена — Антоніо, Феліція, Томас, Габріелла.

Смерть[ред. | ред. код]

Помер Лука Сіньйореллі 16 жовтня 1523 в місті Кортона, був похований за звичаєм тої пори в церкві святого Франциска.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

«Увірування апостола Фоми», Фреска, до 1482 р., Базиліка ді Санта Каза, Лорето.
  • «Портрет літнього сеньйора (на тлі з архітектурою)», бл. 1492 р., Картинна Галерея, Берлін
  • «Розп'яття з Марією Магдалиною», бл. 1500 р., Уффіці, Флоренція
  • Фрески в Чітта ді Кастелло «Побиття Христа» та ін.
  • Базиліка ді Санта Саза «Пара апостолів під час дискусії», «Увірування апостола Фоми»
  • «Георгій Змієборець», бл. 1499 р., Державний музей, Амстердам
  • «Народження Івана Хрестителя», Лувр, Париж
  • «Покров Богородиці зі св. Себастьяном і Бернардино Сієнським», бл 1490 р.,
  • «Вівтар зі св. Онуфрієм і святими», 1484 р., Перуджа
  • «Благовіщення», кінець 15 ст., Вольтерра
  • «Свята Трійця, Мадонна з немовлям і святими», 1510 р., Уффіці, Флоренція

Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]

«Благовіщення», кінець 15 ст., Вольтерра

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fabio De Chirico, Vittoria Garibaldi, Tom Henry, Francesco F. Mancini (a cura di), Luca Signorelli, catalogo della mostra (Perugia, Orvieto, Città di Castello, 2012) Silvana Editoriale, Milano — Cinisello Balsamo 2012. ISBN 978-88-366-2259-7
  • Tom Henry, The Life and Art of Luca Signorelli, Yale University Press, New Haven — London 2012. ISBN 9780300179262
  • Laurence Kanter, Giusi Testa, Tom Henry, Luca Signorelli, Rizzoli, Milano 2001. ISBN 88-17-86851-5.
  • Luca Signorelli: The Complete Paintings, Texts by Laurence Kanter, Plates and catalogue by Tom Henry, London 2012. ISBN 0500093059.
  • Pierluigi De Vecchi ed Elda Cerchiari, I tempi dell'arte, volume 2, Bompiani, Milano 1999. ISBN 88-451-7212-0
  • Antonio Paolucci, Luca Signorelli, in Pittori del Rinascimento, Scala, Firenze 2004. ISBN 888117099X
  • Stefano Zuffi, Il Quattrocento, Electa, Milano 2004. ISBN 8837023154
  • Silvia Blasio, Marche e Toscana, terre di grandi maestri tra Quattro e Seicento, Pacini Editore per Banca Toscana, Firenze 2007.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лука Сіньйореллі

Примітки[ред. | ред. код]