Лучицька Катерина Людвиківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лучицька Катерина Людвиківна
Зображення
Народилася 30 вересня 1889(1889-09-30)
Київ, Російська імперія
Померла 25 січня 1971(1971-01-25) (81 рік)
Київ, СРСР
Діяльність акторка
Нагороди та премії

Катери́на Людви́ківна Лучи́цька (18 (30) вересня 1889(18890930), Київ — 25 січня 1971, Київ) — українська актриса.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Учениця Марії Заньковецької. Від 1908 року до 1918 року грала в численних українських приватних трупах — Л. Лучицького, С. Глазуненка, Б. Оршанова, О. Суходольського, П. Саксаганського, І. Сагатовського.

У 1918–1921 роках була провідною актрисою Українського державного побутового театру в Херсоні. Пізіше працювала в мандрівних і стаціонарних українських драматичних театрах Києва, Одеси, Дніпропетровська (у 1936–1938 роках), Стрия.

1914 року листувалася з Лесем Курбасом. Його листи до Лучицької опубліковано 1987 року. 1960 року написала спогади про Оксану Петрусенко.

Ролі[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]