Луїс де Пабло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїс де Пабло
Основна інформація
Повне ім'яісп. Luis de Pablo Costales
Дата народження28 січня 1930(1930-01-28)[1][2][…]
Місце народженняБільбао, Країна Басків, Іспанія[4][5]
Дата смерті10 жовтня 2021(2021-10-10)[6][7] (91 рік)
Місце смертіМадрид, Іспанія[6]
ГромадянствоІспанія
Професіїкомпозитор
ОсвітаМадридська консерваторія і Мадридський університет Комплутенсе
Відомі учніManuel Balboa Rodríguezd
Жанриопера
ЧленствоКоролівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо
ЗакладМонреальський університет
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Луїс де Пáбло (ісп. Luis de Pablo; 28 січня 1930, Більбао — 10 жовтня 2021) — іспанський композитор «покоління 51 року».

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався на юридичному факультеті Мадридського університету, приватно займався музикою. Дебютував як композитор в 1953 році (ісп. Coral для семи духових інструментів). Заснував групу «Час і музика» (1959). На початку 1960-х познайомився в Дармштадті з Д. Лігеті, К. Штокгаузеном, П. Булезом, Б. Мадерна. У 1963 році заснував фестиваль Forum Musica для виконання музики молодих композиторів. У 1964 році став керівником Першого Мадридського Бієнале сучасної музики, в 1965 році створив першу Лабораторію електронної музики в Іспанії. У 1972 році організував фестиваль синтезу мистецтв Зустрічі в Памплоні. Викладав в США і Канаді.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор кількох опер («Нескромний мандрівник», 1984—1988 ; «Мати кличе за стіл», 1991—1992, обидві на лібрето Вісенте Моліни Фойша; «Панночка Христина», 1997—1999, за романом М. Еліаде, й ін.), безліч оркестрових і камерних творів, електронної музики («Шаман», 1976), музики на вірші Сан-Хуана де ла Крус, Л. де Ґонґори, А. Мачадо, Ф. Пессоа, В. Алейксандре, Х. Гільена, П. Жімферрера й ін., музики до кінофільмів К. Саури, В. Ерісе, Гонсало Суареса і ін. Переклав монографію про Шенберга, твори А. Веберна.

Тексти про музику

[ред. | ред. код]
  • Lo que sabemos de música. Madrid: Gregorio del Toro, 1967
  • Aproximación a una estética de la música contemporánea. Madrid: Editorial Ciencia Nueva, 1968 (фр. Пер. — 1996)

Визнання

[ред. | ред. код]

Почесний доктор Університету в Мадриді, член Академії витончених мистецтв в Мадриді (1989), кавалер і офіцер Ордена мистецтв і літератури (1973, 1986). У 2000 році, в сімдесятиріччя Луїса де Пабло, Анрі Пуссер присвятив йому фортеп'янну сюїту Jardinet avec Automates. Ібероамериканська музична премія Томаса Луїса де Вікторія (2009).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • García del Busto JL Luis de Pablo. Madrid: Espasa-Calpe, 1979
  • Åstrand H. Escritos sobre Luis de Pablo. Madrid: Taurus, 1987
  • Volder P.de. Encuentro con Luis de Pablo: ensayos y entrevistas. Madrid: Fundación Autor, 1998.
  • Volder P.de Le théâtre musical de Luis de Pablo: Kiu, El viajero indiscreto, La madre invita a comer, La señorita Cristina. Milano: Suvini Zerboni, 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119007169 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ а б https://www.abc.es/cultura/musica/abci-muere-91-anos-compositor-luis-pablo-202110102336_noticia.html
  7. ↑ Muere el compositor vasco Luis de Pablo, exponente de la Generación del 51 — RTVE, 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїс_де_Пабло&oldid=40186943