Людвіг Сланський
| Людвіг Сланський | |
|---|---|
| Народився |
26 червня 1838[1] Нови Бор[1] |
| Помер |
15 серпня 1905[1][2] (67 років) Нове Мєсто, Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[2] |
| Країна |
 Долитавщина |
| Діяльність | диригент, капельмейстер, композитор, classical violinist |
| Alma mater | Празька консерваторія |
| Заклад | Національний театр, Divadlo 5. květnad і Nové německé divadlod |
Лю́двіг Сла́нський (чеськ. Ludvík Slánský; нар. 26 червня 1838, Нови Бор, Богемське королівство, Австро-Угорщина — пом. 15 серпня 1905, Прага) — чеський скрипаль, композитор та диригент.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 26 червня 1838 року в Нови Бор у родині вчителів.
1849 року Людвіг Сланський приїхав до Праги, де став учасником хору хлопчиків у Соборі святого Віта, яким керував Ян Непомук Шкроуп.
З 1852 по 1858 рік він вивчав скрипку у Моріца Мільднера в Празькій консерваторії.
Від 1859 року він працював скрипалем і солістом, а також балетним репетитором та диригентом у Становому театрі.
Як наступник Едуарда Таувіца він був другим диригентом, а з 1871 по 1885 — першим диригентом.
Згодом став професором Празької консерваторії, а від 1870 року — диригентом Празької німецької опери, де пропрацював майже 30 років.[3]
У 1886 році він диригував своєю 100-тою оперною прем'єрою (а ще були 37 прем'єр оперет).
1889 року він вийшов на пенсію.
Диригування[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б в Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u sv. Jindřicha, sign. JCH Z19, s. 163
- ↑ Людвіг Сланський на novy-bor.cz [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.](чес.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ludwig Slansky [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] Mahler Foundation(англ.)
- Бібліографія. Людвіг Сланський // Німецька національна бібліотека(нім.)
- Ludvová, J.: Slansky, Ludwig. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Vol. 12, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna 2005, ISBN 3-7001-3580-7, p. 348 f. (Прямі посилання: p. 348, p. 349)
|
