Let L-200 Morava

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Л-200 «Морава»)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Let L-200 Morava
Let L-200D Morava, Чехія, 2009 рік
Типзагального призначення
РозробникLet Kunovice
ВиробникLet Kunovice
Головний конструкторЛадіслав Смрчек
Перший політ9 квітня 1957
Початок експлуатації1960
Роки виробництва1957—1964
Виготовлено361[1]

CMNS: Let L-200 Morava у Вікісховищі

Let L-200 Morava (укр. Морава[a]) — легкий, пасажирський двомоторний літак виробництва Чехословаччини. Це перший літак повністю спроєктований на авіазаводі Let Kunovice[cs] в місті Куновіце. Перший політ здійснив 9 квітня 1957 року, а виробництво тривало з 1957 по 1964 рік. Всього було виготовлено 361 машину, окремі екземпляри яких досі, станом на 2024 рік, експлуатуються[3]. Найбільшим замовником та експлуатантом літака був радянський Аерофлот, який викупив більше половини всіх виготовлених Morava[4]. Цей літак називають найкрасивішим літаком, за всю історію авіаційної промисловості Чехословаччини[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови створення

[ред. | ред. код]

Завод Let Kunovice[b] був заснований 1936 року, як філія компанії Avia. Спочатку завод працював як авіаремонтна майстерня, згодом на ньому почали виробляти окремі вузли і агрегати для нових літаків. Під час другої світової війни, ще недобудований завод було захоплено німецькими військами і надалі він використовувався для ремонту й обслуговування літаків Люфтваффе. Невдовзі після завершення війни компанія Avia була націоналізована і зазнала масштабної реструктуризації. В цей час завод в Куновіце вивели зі складу Avia і перетворили на окреме авіабудівне підприємство. Коштом уряду Чехословаччини, в період з 1950 по 1953 роки відбувалося відновлення і розбудова заводу. Вже починаючи з 1952 року в Куновіце розпочалось повноцінне виробництво ліцензійних копій літаків інших фірм. Зокрема на заводі виготовлявся навчально-тренувальний винищувач С-11[c][8], а також невеликий пасажирський літак Aero Ae-45[cs] спроектований іншою чехословацькою компанією Aero Vodochody. 1955 року на заводі створено власне конструкторське бюро, яке очолив талановитий конструктор Ладіслав Смрчек. Колектив молодих конструкторів отримав задачу, створити новий легкий пасажирський літак, який за всіма показниками перевершував би Aero Ae-45, що на той час серійно виготовлявся на їхньому заводі[9].

Перші екземпляри

[ред. | ред. код]
Двигун Walter M337, встановлений на правому крилі Let L-200 Morava

Роботи по створенню нового літака розпочалися 1955 року. Планувалося створити пасажирський, двомоторний, п'ятимісний літак який підходив би для експлуатації в режимі аеротаксі. Літак мав бути оснащений парою нових шестициліндрових, рядних двигунів повітряного охолодження Walter M-337[cs] максимальною потужністю 210 к.с. кожен. Нові двигуни на той час лише розроблявся під керівництвом Богуслава Шимунека[cs], на заводі Walter в Празі, а створення перших прототипів Morava відбувалося в дуже стислі терміни і значно випереджало роботи по доведенню нового двигуна. Щоб не затримувати початок випробувань, на перших екземплярах літаків було встановлено застарілі Walter Minor 6-III, конструкції 1936 року, які розвивали максимальну потужність лише 160 к.с. Всього було створено 3 прототипи, два використовувались для льотних випробувань, а планер третього прототипа було передано в науково-дослідний і випробувальний авіаційний інститут[cs] (VZLU), в Празі для статичних випробувань[10]. Прототипи було оснащено металевими, дволопатевими повітряними гвинтами V-402 зі змінним кроком гвинта (в подальшому в процесі випробувань, повітряні гвинти були замінені на новішу модель V-406).

Перший прототип, під маркуванням XL-200, вперше піднявся в повітря 9 квітня 1957. Літаком керував заводський льотчик-випробувач Ладіслав Шваб. Того ж 1957 року, не чекаючи завершення випробувань прототипів, на заводі було виготовлено установочну (нульову) серію, що складалася з 10 літаків, оснащених моторами Walter Minor 6-III і дволопатевими повітряними гвинтами V-406. Одна з машин установочної серії була задіяна в державних випробуваннях, що відбувались у VZLU з січня по травень 1958 року. Під час льотних випробувань виявилась недостатня курсова стійкість літака в режимі польоту з одним працюючим двигуном. Для усунення цього дефекту на фюзеляжі, за пасажирською кабіною було розміщено аеродинамічний гребінь[ru] (форкіль). Також, за результатами випробувань, змінили положення антен радіоапаратури і додали кватирку на лівому лобовому склі. L-200 нульової серії потерпали від «дитячих хвороб», застарілі двигуни погано запускалися і були схильні до перегріву, траплялися випадки коли під час польоту відкривалися двері, в салоні був високий рівень шуму і вібрацій. Проте незважаючи на ці проблеми, 9 з 10 машин установочної серії було передано замовникам. П'ять з них експлуатувалися компанією Agrolet[cs], що була дочірнім підрозділом чехословацьких державних авіаліній[cs]. Ще дві машини були придбані військово-повітряними силами Чехословацької народної армії, одна з них використовувалась для навчання екіпажів бомбардувальної авіації, а інша була обладнана апаратурою для проведення Аерофотознімання. Ще два літаки отримав Аерофлот СРСР[d]. Останній десятий літак повернули на завод-виробник, де продовжились його випробування і подальші модифікації. Згодом цей літак було перетворено на прототип наступної серійної модифікації L-200A[5].

Серійне виробництво

[ред. | ред. код]
Let L-200A Morava в аеропорту містечка Бенешов, в липні 2011 року

В порівнянні з першими екземплярами, на літаках даної модифікації було замінено повітряні гвинти на більш досконалі, дволопатеві V-410 зі змінним кроком гвинта. Також певних змін зазнав і планер літака, було зменшено висоту кабіни, подовжено гондоли двигунів, змінено форму шайб хвостового оперення. В липні 1958 року літак з індексом L-200A, був готовий до проведення державних випробувань, проте досі ще не були готові нові двигуни. Лише восени 1959 року, на літак встановили нові серійні Walter M-337 і літак було передано для проведення державних випробувань, за результатами яких, в липні 1960 року тип L-200A отримав державний сертифікат льотної придатності. Починаючи з другого півріччя 1960 року стартувало масове виробництво модифікації L-200A, всього було збудовано 151 літак, переважна більшість з яких були експортовані в інші країни. 68 машин цієї модифікації отримав Аерофлот СРСР. Спираючись на досвід перших років експлуатації літака в Чехословаччині і в СРСР, було сформовано перелік зауважень на підставі яких в конструкцію літака було внесено 1075 різноманітних змін[11].

Основною відмінністю модифікації L-200D від усіх інших є використання трилопатевих повітряних гвинтів зменшеного діаметру

Наступним важливим етапом в еволюції Morava, стало створення нової модифікації націленої на задоволення вимог Аерофлоту, який був найбільшим замовником і експлуатантом літаків цього типу. Однією з головних вимог радянського замовника, було збільшення відстані між кінцями лопатей повітряного гвинта і землею[e] задля підвищення безпеки експлуатації літака з непідготованих злітно-посадкових майданчиків. Просте зміщення двигунів у вертикальній площині вгору, було визнано невдалим рішенням — воно вимагало внесення значних змін в конструкцію планера літака. Крім того це значно погіршувало аеродинаміку і оглядовість з кабіни. До вирішення цього питання долучився конструктор повітряних гвинтів, Мілош Адамець. Він спроєктував нові автоматичні трилопатеві гвинти V-506 зменшеного діаметру, з ламінарним профілем лопатей і зі змінним кроком гвинта. Не зважаючи на менший діаметр нових гвинтів, льотні характеристики збереглися майже без змін, а на додаток вдалося зменшити рівень шуму в кабіні. Серед іншого було встановлено гідронасос на лівий двигун, протипилові фільтри, виконано зимове капотування двигунів. До переліку обладнання літака додано радіостанцію і радіокомпас[11]. Всього було виготовлено 205 літаків цієї модифікації, враховуючи прототип з нульової серії, який першим було дообладнано по специфікації L-200D, а також 7 машин які було переобладнано з модифікації L-200A. Аерофлот викупив 113 машин цієї модифікації, довівши загальну кількість Morava в своєму авіапарку до 183 одиниць[13].

Окрім виробництва на заводі Let Kunovice, були спроби організувати ліцензійне виробництво Morava за кордоном. Так югославська фірма LIBIS[sl] зібрала 5 машин згідно зі специфікацією L-200D, із складових частин чехословацького виробництва. Ці літаки в деяких джерелах, вказані як L-200 LIBIS. Також тривали перемовини з авіаційними підприємствами Бразилії та США, щодо організації ліцензійного виробництва модифікації L-200D в їхніх країнах. Були озвучені плани щодо побудови щонайменше 100 літаків на рік, на протязі 5-7 років, для ринку США. Проте Omnipol[cs] (чехословацький державний монополіст в галузі експорту авіаційних технологій) вимагав ліцензійних відрахувань в сумі 47500$ за кожен виготовлений літак. Американські авіаційні компанії дійшли висновку, що такий розмір виплат зробить проєкт нерентабельним і вийшли з перемовин[13].

Експерементальні модифікації

[ред. | ред. код]

Роботи над модифікацією L-210[f] розпочалися на початку 1965 року. Керівником даного проєкту був авіаконструктор Ян Свобода. L-210 — це подальший, еволюційний розвиток Morava зі збільшеним салоном, місткістю до 6 чоловік (1 пілот + 5 пасажирів), та покращеними льотними характеристиками, завдяки застосуванню більш потужних двигунів. Для створення прототипу було використано літак, який до цього виступав прототипом модифікації L-200D. На літаку було залишено лише одні дверцята, за рахунок цього вдалося збільшити ширину пасажирського салону, змінили схему засклення салону зробивши заднє скло випуклим, що додало ще трохи вільного простору. На літаку було використано двигуни Avia M-338[cs][g] в парі з трилопатевими гвинтами V-506. Максимальна потужність цих двигунів була доведена до 245 к.с., також було збільшено розмір коліс шасі. Новий літак успішно завершив заводські випробування і активно пропонувався замовникам, проте так і не знайшов свого споживача. Модифікація серійно не вироблялась і не продавалась. Прототип L-210 деякий час експлуатувався заводом Let Kunovice, пізніше місцевим аероклубом міста Куновіце. Оскільки L-210 не проходив державних випробувань і не мав дійсного сертифіката типу повітряного судна, його експлуатація була не зовсім легальною, тож через деякий час державна авіаційна інспекція заборонила його експлуатацію і видала розпорядження, згідно з яким літак вчергове було перероблено, повернувши його до специфікації L-200D[13].

На початку 60-х років, XX століття, Науково-дослідний і випробувальний авіаційний інститут (VZLU), проводив досліди з підвищення несної здатності крила нетрадиційними методами. Для цих дослідів було створено три проєкти експериментальних літаків E-31, E-32 та E-33. Перші два проєкти, являли собою повністю нові літаки, але через обмеженість фінансування їх побудова так і не була здійснена. На відміну від них — проєкт E-33 базувався на конструкції L-200 Morava. Проєкт E-33 було завершено 1962 року, для побудови літака використали один з перших прототипів L-200, який починаючи з 1959 року проходив державні випробування на базі VZLU. До липня 1964 новий експериментальний літак був готовий.

Експлуатація

[ред. | ред. код]

Технічний опис

[ред. | ред. код]
Органи керування і панель приладів Let L-200 Morava

Конструктивно літак є двомоторним, суцільнометалевим, вільнонесним низькопланом, з прямим крилом і Н-подібним хвостовим оперенням. На кінцях крила присутні краплеподібні паливні баки нерозривно з'єднані з крилом. Шасі триопорне з носовим колесом. Під час польоту шасі прибирається, носове колесо в нішу у фюзеляжі, а бічні колеса в гондоли двигунів, що розміщені на крилах. Пасажирський салон п'ятимісний, компонування салону виконано по аналогії з салоном легкового автомобіля[15].

Для підвищення конкурентоспроможності літака, було вирішено забезпечити високий рівень комфорту в салоні. Інтер'єр кабіни виконав відомий чехословацький дизайнер Отакар Діблік[cs]. Він намагався створити салон який би максимально нагадував салон представницького автомобіля Tatra 603[h]. В інтер'єрі використали якісні матеріали, наявні зручні підголівники і підлокітники, стельові світильники. Задній ряд сидінь виконаний у формі суцільного м'якого дивану, на якому могли вільно розміститися троє людей середніх габаритів. Позаду дивану знаходилось багажне відділення виконане по аналогії з автомобільним. Доступ в салон літака відбувався через пару великих дверцят автомобільного типу, які були виконані достатньо широкими, щоб забезпечити можливість посадки одночасно як на передній, так і на задній ряд сидінь. Салон літака мав відмінний, для свого часу, рівень тепло- та звукоізоляції[5].

Основні характеристики

[ред. | ред. код]

Характеристики наведені для модифікацій L-200A і L-200D[16]

  • Екіпаж: 1 людина
  • Пасажиромісткість: до 4 пасажирів
  • Висота: 2,25 м
  • Довжина: 8,61 м
  • Розмах крил: 12,31 м
  • Площа крила: 17,28 м²
  • Вага порожнього: 1275 кг (1360 кг, для модифікації L-200D)
  • Максимальна злітна вага: 1950 кг (2000 кг, для модифікації L-200D)
  • Двигуни: 2 × Walter M337, максимальна злітна потужність кожного з двигунів — 210 к.с.
  • Повітряні гвинти: 2-лопатеві V-410 зі змінним кроком гвинта (3-лопатеві V-506 зі змінним кроком гвинта, для модифікації L-200D)

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]

Реалізовані модифікації

[ред. | ред. код]
  • XL-200 — Перші прототипи. Оснащені двигунами Walter Minor 6-III і дволопатевими повітряними гвинтами V-402[10].
  • L-200 — Літаки установочної серії. Оснащені двигунами Walter Minor 6-III і дволопатевими повітряними гвинтами V-406. Виготовлено 10 машин[10].
  • L-200A — Перша масова серійна модифікація. Оснащені двигунами Walter M337 і дволопатевими повітряними гвинтами V-410[10].
  • L-200D — Модифікація створена з врахуванням зауважень і вимог Аерофлоту (найбільшого замовника літака). Оснащені двигунами Walter M337 і новими трилопатевими повітряними гвинтами V-506[17].
  • L-210 — Глибока модифікація L-200D зі збільшеним салоном розрахованим на 6 осіб і експериментальними двигунами Walter M338 і новими трилопатевими повітряними гвинтами V-506. Існував в єдиному екземплярі[13].
  • E-33 — експериментальний літак, летюча лабораторія створена шляхом глибокої модернізації другого прототипа L-200, призначена для моделювання і вивчення новітніх методів збільшення підіймальної сили крила, шляхом керування граничним шаром повітря біля аеродинамічних поверхонь. Дані отримані під час цих досліджень, були використані при проєктуванні Let L-410[16].

Заплановані модифікації

[ред. | ред. код]
  • L-200B — Проєкт подальшого еволюційного розвитку модифікації L-200A[17].
  • L-200C — Проєкт створення модифікації літака під сертифікацію, згідно з вимогами льотної придатності Великої Британії[17].
  • L-300 — Рання назва проєкту створення швидкісної модифікації Morava оснащеної турбогвинтовими двигунами замість поршневих[18].
  • L-300D — Проєкт створення швидкісної модифікації Morava оснащеної турбогвинтовими двигунами Walter M601[cs][16].
  • L-300H — Масштабування проєкту L-300, запропонована конфігурація високоплана зі збільшеною пасажиромісткістю до 10 осіб оснащеного парою турбогвинтових Walter M601. Цей літак так і не було створено, проте напрацювання в межах проєкту стали основою для створення в майбутньому, найбільш успішного і масового літака в історії підприємства Let Kunovice — Let L-410[16].

Оператори

[ред. | ред. код]

Цивільні

[ред. | ред. код]

Військові

[ред. | ред. код]

Катастрофи та аварії

[ред. | ред. код]

Музейні експонати

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

[19]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Від чеськ. Morava — «Моравія», історичний регіон Чехії, на території якого знаходиться завод Let Kunovice[2].
  2. В період з 1957 по 1967 рік, завод носив назву «Машинні цехи першої п'ятирічки» (чеськ. Strojírny první pětiletky), саме в ці роки на ньому тривало серійне виробництво L-200 Morava[6].
  3. Таку назву носили ліцензійні копії радянського літака Як-11 виготовлені в Чехословаччині[7].
  4. Це були перші L-200 Morava експортовані за межі Чехословаччини. Заводські пілоти Владімір Влк і Франтішек Свинка перегнали ці машини в Москву, в грудні 1958 року, за маршрутом Куновіце-Львів-Москва. Цей маршрут згодом став основним для постачання Чехословацьких літаків в СРСР. У Львові навіть було створено окремий сервісний центр, що спеціалізувався на ремонті й обслуговуванні Чехословацької авіатехніки[10].
  5. На модифікаціях L-200 і L-200A використовувалися дволопатеві повітряні гвинти, діаметром 1800 мм, і відстань від крайок лопатей до поверхні землі була невеликою. При використанні літака з непідготовлених, ґрунтових злітних смуг частими були випадки контакту повітряних гвинтів з високою травою, що могло становити небезпеку для проведення польотів. Через цю свою особливість, на теренах СРСР, серед льотного персоналу, літак навіть отримав образливу назву — газонокосарка[12].
  6. В деяких джерелах ця модифікація називається L-201[1].
  7. Починаючи з 1964 року завод Walter зконцентрував свої зусилля на проектуванні і виготовлені реактивних і турбогвинтових двигунів, а всі роботи з виготовлення поршневих двигунів було передано заводу Avia. Двигун Avia M338 — це експериментальна форсована версія двигуна Avia M337, створена спеціально під проєкт літака L-210[14]
  8. Tatra 603 призначався для вищих партійних та політичних керівників держав Варшавського договору. L-200 Morava також був орієнтований переважно на ринок СРСР та його сателітів. Тому вибір схожої стилістики літака і автомобіля було логічним рішенням[5].
  1. а б Let L-200 Morava (рос.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 14 травня 2024.
  2. Profil - Morava je ideálním typem historické země (чес.). Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 8 червня 2024.
  3. Літак L-200 Morava – незабутні враження від польоту (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2024. Процитовано 10 травня 2024.
  4. czech_designed.pdf (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 7 червня 2024.
  5. а б в г «Авиация и Время» випуск 172, 2019, с. 33.
  6. Letecké muzeum v Kunovicích: Let L-200 D Morava (чес.). Архів оригіналу за 5 березня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
  7. История конструкций самолётов в СССР, 1938-1950 гг., 1988, с. 355-357.
  8. Letecké muzeum v Kunovicích: Let C-11 / Jakovlev Jak-11 (чес.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 9 червня 2024.
  9. Made in the Czech Republic – Let Aircraft – Beyond Prague (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 18 червня 2024.
  10. а б в г д «Крылья Родины» випуск 615, 2001, с. 12.
  11. а б «Крылья Родины» випуск 615, 2001, с. 12-13.
  12. Самолет MORAVA L-200. Особенностях его эксплуатации обслуживания и ремонта (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 10 червня 2024.
  13. а б в г «Крылья Родины» випуск 615, 2001, с. 14.
  14. Československá letadla II (1945–1984), 1984, с. 162-163.
  15. Let L-200 Morava (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 14 травня 2024.
  16. а б в г «Крылья Родины» випуск 615, 2001, с. 15.
  17. а б в «Крылья Родины» випуск 615, 2001, с. 13.
  18. «Мировая Авиация» випуск 170, 2012, с. 24.
  19. Moravák Magyarországon (угор.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 10 травня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]