Ан-14

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ан-14
Ан-14 в музеї ВПС Моніно
Ан-14 в музеї ВПС Моніно
Тип легкий багатоцільовий літак
Розробник АНТК імені Олега Антонова
Виробник Арсеніївська авіаційна компанія «Прогрес» ім. Н. І. Сазикіна
Головний конструктор А. Я. Білолипецький
Перший політ 14 березня 1958
Початок експлуатації 1966
Статус експлуатується
Основні експлуатанти ВПС СРСР
Інші експлуатанти Аерофлот
Роки виробництва 19651970
Одиниць вироблено 340
Варіанти Ан-14Ш, Ан-714, Ан-28
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі
Розповсюдженість літака Ан-14 у світі.

Ан-14 «Бджілка»кодифікації НАТО: Clod — «Глиба») радянський легкий транспортний літак короткого зльоту і посадки, розрахований на експлуатацію з непідготовлених ґрунтових майданчиків.

Історія розвитку[1][ред.ред. код]

Розробка двомоторного легкого багатоцільового літака короткого зльоту і посадки СКВ-1 почалася в АНТК імені Олега Антонова в кінці 1950 року в ініціативному порядку. Постанова СМ СРСР на розробку літака в ДКБ, вийшла тільки в травні 1956 року.

Перший політ Ан-14 здійснив 14 березня 1958 з аеродрому Святошин, за штурвалом літака перебував льотчик-випробувач В. Н. Ізгейм. Перша публічна демонстрація літака відбулася в липні 1958 року на виставці досягнень народного господарства України в Києві, а в серпні дослідний Ан-14 взяв участь у повітряному параді над Тушино. Незабаром був виготовлений і другий прототип, що відрізнявся великим вантажним люком під хвостовою балкою.

Після випробувань був зроблений третій прототип з урахуванням всіх зауважень, котрий отримав позначення Ан-14А. Він відрізнявся від перших прототипів потужнішими двигунами АІ-14РФ, повітряними дволопатевими дерев'яними гвинтами В536-Д12 з механізмом флюгування, V-подібним стабілізатором, прямокутними кільовими шайбами збільшеної площі. З листопада 1961 по квітень 1962 пройшли державні випробування літака.

Серійне виробництво почалося в 1965 році на заводі «Прогрес» у Арсеньєві, яке тривало до 1970 року. За цей час виготовлено 340 літаків.

Технічний опис[ред.ред. код]

Ан-14 побудований за аеродинамічною схемою вільнонесучого двокільового високоплана. Конструкція суцільнометалева. Фюзеляж типу напівмонокок. Крило пряме, дволонжеронне, кесонного типу, трапецієвидне в плані. Механізація крила складається з двухщільових закрилків, передкрилків і зависаючих елеронів. Шасі не складне, триопорне, з носовою керованою стійкою, з колесами однакового розміру. У зимовий час передбачено встановлення лижного шасі. Силова установка складається з 2 поршневих 9-циліндрових зіркоподібних двигунів повітряного охолодження АІ-14РФ з трилопатевими повітряними гвинтами (на перших літаках встановлювалися дволопатеві гвинти В536-Д12). Запас палива розміщений в крилах у паливних баках загальним об'ємом 383 л. Крило і оперення обладнані тепловою повітряною системою проти зледеніння. Задні кромки стабілізатора і кілів мають електрообігрів.

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Джерело: [2]

Основні характеристики

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 222 км/год
  • Крейсерська швидкість: 175 км/год
  • Практична дальність: 470 км
  • Перегінна дальність: 680 км
  • Практична висота польоту: 5000 м
  • Довжина розгону: 90 м
  • Довжина пробігу: 110 м


Модифікації[ред.ред. код]

  • Ан-14 — прототип. Відрізнявся двигунами АІ-14 потужністю 240 к.с. та прямокутним крилом. Виготовлено 2 літаки. Перший політ 14 березня 1958.
  • Ан-14А — третій прототип. Відрізнявся двигунами АІ-14РФ, V-подібним стабілізатором з прямокутними шайбами. Перший політ весною 1960 року.
  • Ан-14А — серійний. Відрізнявся крилом трапецеподібної форми збільшеного розмаху, подовженої носовою частиною фюзеляжу, трилопатевими гвинтами. Перший політ 3 травня 1965. Випускався в 19651970 роках.
  • Ан-14Б — допрацьований (проект). Відрізнявся від базової моделі поліпшеною аеродинамікою, V-подібним хвостовим оперенням, відсутністю підкосів крила. Розроблений в 1963 році.
  • Ан-14Б — з ТВД «Астазу» французької фірми «Турбомека» (проект).
  • Ан-14В — з ТВД ГТД-350 з чотирилопатевими гвинтами (проект). Розроблений в 1962 році.
  • Ан-14Л — з ТВД «Астазу» французької фірми «Турбомека» (проект).
  • Ан-14М — модернізований, став прототипом Ан-28. Відрізнявся двигунами ГТД-550АС (пізніше ТВД-850), подовженим фюзеляжем, конструкцією крила, дверима в лівому борту, напівскладним шасі, формою кільової шайби. Виготовлений в одному примірнику. Перший політ 30 квітня 1968.
  • Ан-14Ш — літаюча лабораторія для випробувань шасі на повітряній подушці. Переобладнаний з серійного Ан-14А в 1980 році. Перший політ на початку 1983 року.
  • Ан-30 — з двигунами ГТД-350 (проект). Відрізнявся гвинтами, з'єднаними трансмісією. Кількість місць для пасажирів збільшено до 15.
  • Ан-714 — з шасі на повітряній подушці (дослідний). Розроблений в Куйбишевському КБ шасі літаків і вертольотів. Перший політ 20 жовтня 1970 року.
  • «Чайка» — сільськогосподарський (проект). Розроблений в 1963 році.

Література[ред.ред. код]

  • Військова авіація. — Кн. 2. — Мн.: «Попуррі», 1999. — С. 98.
  • Історія конструкцій літаків в СРСР 1951–1965. — М.: «Машинобудування», 2002. — С. 20-32.
  • Киржнер Ю. М. Літак Ан-14. Епізоди льотних випробувань//Авіація і Час. — 1995. — № 3, 4.
  • Якубович Н. В. Всі літаки О. К. Антонова. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 89-103.
  • Якубович Н. В. «Золота „Бджілка“»: Про всюдиліта Ан-14 // Крила Батьківщини. — 2000. — № 10. — С. 12-15.
  • Якубович Н. В. Суперник вертольотів // Моделіст-конструктор. — 2004. — № 9. — С. 25-28.

Примітки[ред.ред. код]