Маковський Спартак Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Спартак Йосипович Маковський
Народився 27 листопада 1920(1920-11-27)
Павлодар
Помер 27 березня 2000(2000-03-27) (79 років)
Запоріжжя
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид ЗС Радянські військово-повітряні сили ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Винищувальна авіація
Роки служби 19371958
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Війни/битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 1311)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Спартак Йосипович Маковський (* 27 листопада 1920(19201127) — 27 березня 2000) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944). У роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 43-го винищувального авіаційного полку 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту, старший лейтенант.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 27 листопада 1920 року у місті Павлодарі (нині обласний центр у Казахстані) у сім'ї робітника. Закінчив 7 класів у місті Запоріжжі. Працював на заводі «Запоріжсталь», навчався у аероклубі.

У РСЧА з 1937 року. У 1939 році закінчив Качинську воєнну авіаційну школу пілотів.

На фронтах німецько-радянської війни з квітня 1943 року. Командир ескадрильї 43-го винищувального авіаційного полку (278-а винищувальна авіаційна дивізія, 3-й винищувальний авіаційний корпус, 4-а повітряна армія, Північно-Кавказький фронт) старший лейтенант Маковський С.Й. 8 травня 1943 року біля станції Кримська (Краснодарський край) на літаку Як-9Т таранним ударом на зустрічному курсі збив винищувач супротивника. Здійснив посадку на пошкодженому літаку.

Старший лейтенант Маковський С. Й. – командир ескадрильї того ж полку 8-ї повітряна армія (4-й Український фронт) до січня 1944 року здійснив 92 бойових вильоти, у 49 повітряних боях особисто збив 18, а у групі 1 літак ворога.

3 січня 1944 року вилетів на штурм ворожого аеродрому на правому березі р. Дніпро разом з молодшим лейтенантом І. Г. Кузнецовим. Здійснивши успішно завдання, повертаючись на свій аеродром, вороги підбили літак лейтенанта Кузнецова. Необхідно було здійснити посадку літака на ворожій території. Маковський посадив свій літак поруч палаючого літака Кузнецова та взяв товариша на свій борт і на очах у ворога який наближався з усіх сторін встиг підняти свій літак у небо. Усього за часи війни особисто збив 27 та у групі 3 ворожих літаки.

13 квітня 1944 року Маковському С.Й. присвоєно року Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1311) .

Після війни закінчив льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу.

З 1958 року полковник Маковський С. Й. у запасі. Був керівником аероклубу у Свердловську, який при його керівництві займав одне з провідних місць серед аероклубів країни. Потім жив у обласному центрі України — місті Запоріжжі. Де і помер 27 березня 2000 року.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом «Червоної Зірки».

Джерела[ред.ред. код]