Малаєштська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малаєштська волость
Центр Малаєшти
Площа 16 870 (1886)
Населення 4323 осіб (1886)
Густота 23.5 осіб / км²

Малаєштська волость (з 1886 р. — Малаєштська Перша волость[1]адміністративно-територіальна одиниця Тираспольського повіту Херсонської губернії.

Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 4323 осіб (2717 осіб чоловічої статі та 2606 — жіночої), 939 дворових господарства[2].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 15856 11488
Приватної власності
Казенної власності 654 30
Іншої власності 360 360
Загалом 16870 11870

Основні поселення волості:

  • Малаєшти (Малаєшті Перші) — село за 15 верст від повітового міста, 2179 осіб, 381 двір, православна церква, поштова станція, 6 лавок, базари по середах.
  • Согея (Спея) — село при річці Дністер, 1324 осіб, 235 дворів, православна церква, школа, 2 лавки.
  • Тея — село при річці Дністер, 760 осіб, 115 дворів, школа, 2 лавки.
  • Токмазея — село при річці Дністер, 559 осіб, 108 дворів, лавка.

У 1887 році до складу волості також входили: присілки Красногірка (221 чол., 206 жін.), Слав'яно-Сербка ( 394 чол., 369 жін.), Черниці (81 чол., 84 жін.)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населенных мест Херсонской губернии: статистические данные о каждом поселении / Губернский статистический комитет. ‒ Херсон, 1896. ‒ 560 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Списки населенных мест Российской Империи. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1887 года /. Херсон: Издание Херсонского губернского статистического комитета. 1888. с. 145.