Григоріополь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григоріополь
Grigoriopol

Герб
Герб Григоріополя
Grigoriopol bus station.JPG
Основні дані
47°08′45″ пн. ш. 29°18′04″ сх. д. / 47.14583° пн. ш. 29.30111° сх. д. / 47.14583; 29.30111
Країна Молдова Молдова /
Придністров'я Придністров'я
Адмінодиниця Придністров'я
Григоріопольський район
Столиця для Григоріопольський район (district of the Transnistria Moldavian Republic)
Засновано 1792
Перша згадка 1792
Статус міста 2002
Населення 9 381[1] 2014
Висота НРМ 41  м
День міста 25 липня
Телефонний код +373 210
Часовий пояс UTC+2
GeoNames 618234
OSM 2607033 ·R (Придністров'я, Григоріопольський район)
Поштові індекси MD-4000[2]
Міська влада
Вебсторінка grigoriopol.moy.su
Мапа
Григоріополь. Карта розташування: Молдова
Григоріополь
Григоріополь
Григоріополь (Молдова)


CMNS: Григоріополь у Вікісховищі

Григоріо́поль (або Григоріопіль[3][4][5][6], Грігоріо́поль, Грігоріо́пол, молд./рум. Grigoriopol, Григориопол, рос. Григорио́поль) — місто у Придністров'ї, Республіка Молдова. Розташований за 45 км на північний захід від Тирасполя.

Географія[ред. | ред. код]

До Григоріопольської міської ради входять місто Григоріополь, села Красне, Далакеу, Красна Горка.

Історія[ред. | ред. код]

Назва[ред. | ред. код]

Є дві версії походження назви. В одній розповідається, що місто назване на честь ангела князя Потьомкіна[7] — Григорія. У другій йдеться про Григорія — Просвітителя всієї Вірменії.[8]

Заснування[ред. | ред. код]

Григорій Потьомкін

У 1791 згідно Ясського мирного договору землі, які пізніше були названі Григоріополем, відійшли до Російської імперії. Наступного року указом Катерини ІІ засноване поселення та заселене, орієнтовно, 4 000 вірменських переселенців із Аккерману, Ізмаїла, Каушану, Кілії та Бендер. Сама Катерина II затверджувала план будівлі міста, і в неділю 25 липня відбувся урочистий момент — закладка міста. Вірменський архієпископ Аргутінський освятив шість каменів, призначених для закладки міста[9]:

« Покойный князь Григорий Александрович Потемкин-Таврический назначил быть городу армянскому под именем Григориополь у самого Днестра, между долин Черной и Черницы, включая и обе оныя в городской выгон. Мы, утверждая сие назначение, повелеваем: отвесть помянутую округу, между долин Черной и Черницы, лежащую совмещением обоих оных под город армянский, который и именовать «Григориополь». «

Створивши на півдні країни вірменську колонію, російський уряд мав намір перетворити її в торговий центр. Аж до 1830-х Григоріополь грав важливу роль в економічному розвитку півдня Російської імперії. Основними заняттями жителів Григоріополя в перші роки існування міста були землеробство, ремесло та торгівля. За обсягом виробництва продукції григоріопольські чинбарі займали провідне місце на півдні імперії[9]

XVIII століття[ред. | ред. код]

Ставши порівняно великим містом, Григоріополь в 1794 році отримав власні герб та печатку. Першим градоначальником став капітан Павло Турманов. У наступні роки, аж до 1918 року, Григоріополь  — невеличке місто Тираспольського повіту Херсонської губернії[9].

XIX століття[ред. | ред. код]

У 1859 у містечку Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 6477 осіб (3234 осіб чоловічої статі та 3243 — жіночої), налічувалось 803 дворових господарств, існували 2 православні церкви, 2 вірмено-григоріанських монастиря, єврейська молитовна школа, поштова станція, переправа через річку Дністер, 5 фабрик та заводів, 24 млина, відбувалость 4 ярмарки на рік та базари щотижня[10].

У 1870-х місто перестало бути колонією.

XX століття[ред. | ред. код]

Автостанція в Григоріополі
Напередодні дня міста (2012)

Радянська влада в Григоріополі була встановлена в січні 1918 року. У 1924 році Григоріополь став селищем міського типу. 12 жовтня 1924 року утворено Григоріопольський район Молдавської АРСР. У 1932 році жителів району почали примусово зганяти в колективні господарства, найбільше з яких колгосп ім. Ф. Е. Дзержинського. 26 червня 1940 року після окупації радянським союзом румунської Бессарабії, цей район ввійшов до складу новоутвореної Молдавської РСР[9]

У 1958 році в зв'язку розширенням районів МРСР, частина населених пунктів, у тому числі і селище міського типу Григоріополь, відійшли до Дубосарського району, а частина до Тираспольського. Ще деякий час ця адміністративна одиниця піддавалася різним адміністративним експериментам — укрупнення, скорочення, розформування, і лише з 21 червня 1971 року було затверджено його теперішні межі та статус. Площа району на той час становила 821 км²., а населення — 49,6 тис. жителів[9]. Основу економіки району, а відтак і міста, становить агропромисловий комплекс.[9]

XXI століття[ред. | ред. код]

Пам'ятна монета з гербом Григоріополя

17 червня 2002 року Рішенням Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки Григоріополь присвоєно статус міста[9].

У Григоріопольскому районі чимало мальовничих місць, але одна визначна пам'ятка й досі викликає суперечки серед вчених-істориків. Це підземні катакомби довжиною понад 10 км. На думку деяких вчених, вони були побудовані вірменами у XVIII столітті, коли закладався фундамент перших будівель. Інші схиляються до думки, що їхня історія починається ще від часів османського панування. Доля цих підземних споруд до нинішнього часу залишається не з'ясованою[9]

Економіка[ред. | ред. код]

В місті розвинено тваринництво. Промисловий гігант району, Григоріопольський кам'яний кар'єр, а ще видобувається вапняк, який розробляється на лівому березі Дністра.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 2004 рік у селі проживало 16,3 % українців.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Держстатслужба ПМР: Соціально-економічний розвиток ПМР за 2013 (остаточні дані)
  2. http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
  3. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  4. Адміністраційна Мапа Української Соц. Рад. Республіки: Січень 1922 р. / Народ. Комісаріят Внутр. Справ ; уклад. С. Хургін. — 1:1 680 000 ; 40 в. у 1 дюймі. — Харків. — 1 к. : кольор., табл. адм. поділу, штемпель.
  5. Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
  6. Григоріопіль // Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003. — Т. 2. — С. 436-437.
  7. який був опікуном цього краю
  8. оскільки в містечко і до краю переселилася чимала община вірмен втікачів
  9. а б в г д е ж и Історія Григоріополя(рос.)
  10. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор.

Джерела[ред. | ред. код]