Марія Малібран
| Марія Феліста Малібран | |
|---|---|
| фр. Maria Malibran | |
_par_F._Bouchot.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Marie-Félicité Malibran |
| Дата народження | 24 березня 1808 |
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 23 вересня 1836 (28 років) |
| Місце смерті | Манчестер |
| Причина смерті | падіння з коняd |
| Поховання | Лакенський цвинтар |
| Громадянство | Франція |
| Національність | іспанка |
| Професія | співачка |
| Відомі учні | Anna Schoen-Renéd |
| Співацький голос | колоратурне мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d][1] |
| Жанри | опера |
| Псевдоніми | La Malibran і Maria Malibran |
| Батько | Мануель дель Пополо Вісенте Ґарсія[2] |
| Мати | Joaquina Sitchezd |
| У шлюбі з | Беріо Шарль Огюст[1] і François-Eugène Malibrand |
| Діти | Charles-Wilfrid de Bériotd |
| Брати, сестри | Мануель дель Патрісіо Родрігес Ґарсія і Поліна Віардо-Гарсіа[3][4][1] |
 Файли у Вікісховищі | |
Марі́я Фелі́ста Малібра́н (Marie-Félicité Malibran) (24 березня 1808 року, Париж – 23 вересня 1836 року, Манчестер) — французька співачка (колоратурне меццо-сопрано) іспанського походження. Одна з найвідоміших співачок XIX століття.
Народилася в сім'ї іспанського співака і гитариста Мануеля Гарсіа. Її сестра — французька співачка Поліна Віардо-Гарсіа.
Вперше одружилася з купцем Малібран, вдруге з бельгійським скрипалем Шарлем Беріо, від якого народила сина фр. Charles Wilfrid de Bériot (пізніше композитор і піаніст).
1825 року дебютувала у Лондоні. Виступала на оперних сценах Франції, Італії, Великої Британії. Малібран мала чудовий за об'ємом голос, що поєднував контральтові і сопранові ноти, чудову колоратуру і сильний драматичний талант. Дар Молібран більш повно розкрився у партіях, сповнених глибоких людських почуттів: Норма, Аліна («Норма», «Сомнамбула» Белліні), Леонора («Фіделіо» Бетховена), Дездемона («Отелло» Россіні) та інших. Виконання Молібран відзначалося імпровізаційною свободою та артистизмом.
Малібран також написала низку музичних творів (п'єи, ноктюрни, романси, шансонетки).
Загинула від травм, отриманих при падінні з коня.
Французький поет Альфред де Мюссе присвятив їй вірш «A la Malibran».
- Dernières pensées musicales de Marie-Félicité Garcia de Bériot.
- Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
- Pougin А., М. Malibran, P., 1911.
- Flament A., La Malibran, P., 1937.
- Lancellotti A., Le voci d’oro, 3 ed., Roma, 1953.
- ↑ а б в Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.17547
- ↑ Гарсиа // Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.
- ↑ Н. С. Виардо, Мишель-Полина // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 613.
- ↑ Н. С. Малибран, Мари Фелисите // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 468.
