Мандрика Іван Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мандрика Іван Кирилович
Народження 23 вересня 1911(1911-09-23)
Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 8 травня 1994(1994-05-08) (82 роки)
  Харків, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художник
Член Національна спілка художників України
Партія КПРС
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Іван Кирилович Мандри́ка (нар. 23 вересня 1911, Охтирка — пом. 8 травня 1994, Харків) — український графік; член Харківської організації Спілки художників України з 1958 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 вересня 1911 року у місті Охтирці (тепер Сумська область, Україна). У 1930-х роках навчався у робітничих студіях Харкова. З 1934 року працював плакатистом при клубі зв'язку, з 1937 року — у 1-му Комсомольському кінотеатрі імені Карла Лібкнехта.

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І-го (8 квітня 1985) і ІІ-го (16 квітня 1945) ступеня, Червоної Зірки (19 липня 1943), Червоного Прапора (21 березня 1945)[1]. Член КПРС.

З 1946 року працював оформлювачем у майстернях Художнього фонду Харкова, з 1951 року — у Товаристві художників. Жив у Харкові будинку на вулиці Культури № 20, квартира 8. Помер у Харкові 8 травня 1994 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкової графіки, сатири та плаката. Його карикатури, побутові сатиричні малюнки друкувалися з 1949 року у газетах «Правда», «Соціалістична Харківщина», журналах. Серед робіт:

карикатури
  • «Робота Ради безпеки» (1951);
  • «Платформа» (1951);
  • «Нудьга за Україною, або Бабка Бібісіха» (1957);
  • «Трюк брудних рук» (1970-ті);
плакати
  • «1917–1967» (1967);
  • «Є така партія» (1969).

Брав участь у всеукраїнських та всесоюзних виставках з 1951 року, зарубіжних з 1957 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]