Мануель Пресіадо Ребольєдо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мануель Пресіадо Ребольєдо
Особисті дані
Народження 28 серпня 1957(1957-08-28)
  Ель-Астільєро, Іспанія
Смерть 6 червня 2012(2012-06-06) (54 роки)
  Суека, Іспанія
Зріст 175 см
Громадянство  Іспанія
Позиція лівий захисник
Юнацькі клуби
1974-1980 Іспанія «Расінг»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978–1982 Іспанія «Расінг» 115 (2)
1982–1984 Іспанія «Лінарес» 68 (0)
1984–1985 Іспанія «Мальорка» 13 (0)
1985–1986 Іспанія «Алавес» 37 (1)
1986–1990 Іспанія «Оренсе» 132 (1)
1990–1992 Іспанія «Торрелавега» 64 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1980 Іспанія Іспанія U-21  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1995–1996 Іспанія «Торрелавега»
1996–1997 Іспанія «Расінг Сантандер Б»
2000–2002 Іспанія «Расінг Сантандер Б»
2002–2003 Іспанія «Расінг»
2003–2004 Іспанія «Леванте»
2004–2005 Іспанія «Реал Мурсія»
2005–2006 Іспанія «Расінг»
2006–2012 Іспанія «Спортінг» (Хіхон)
2012 Іспанія «Вільярреал»
Звання, нагороди
Нагороди
Золота медаль Королівського ордена спортивних заслуг

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мануель Пресіадо Ребольєдо (ісп. Manuel Preciado Rebolledo, 28 серпня 1957, Ель-Астієро — 6 червня 2012, Суека), відомий як Маноло Пресіадо (ісп. Manolo Preciado) — іспанський футболіст, який грав на позиції лівого захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 28 серпня 1957 року в Ель-Астієро. Вихованець футбольної школи клубу «Расінг» (Сантандер). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1978 року в основній команді того ж клубу на рівні Сегунди, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 115 матчах чемпіонату, включаючи сезон 1981/82, який команда проводила в елітній Ла-Лізі. Більшість часу, проведеного у складі «Расінга», був основним гравцем захисту команди.

Згодом у 1982–1985 роках знову грав у Сегунді, захищаючи кольори команд «Лінарес» та «Мальорка», після чого у другій половині 1980-х виступав за «Алавес» та «Оренсе» на рівні третього італійського дивізіону.

Завершив ігрову кар'єру у 1987—1992 роках виступами на тому ж рівні за «Торрелавегу».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1980 року залучався до складу молодіжної збірної Іспанії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

1995 року очолив тренерський штаб команди «Торрелавега», яку привів до перемоги у четвертому за силою іспанському дивізіоні.

Згодом працював з командою «Расінг Сантандер Б», а 2002 року очолив тренерський штаб головної команди рідного клубу, яка під його керівництвом провела другу половину сезону 2002/03, успішно виконавши завдання зі збереження прописки у Ла-Лізі.

Попри цей успіх тренер залишив команду і протягом 2003–2005 років працював на рівні Сегунди з командами «Леванте» та «Реал Мурсія», здобувши із першою з них 2004 року підвищення в класі.

Сезон 2005/06 знову проводив на чолі «Расінга», який і цього разу із складнощами, але зберіг місце в Ла-Лізі.

Влітку 2006 року був запрошений керівництвом друголігового хіхонського «Спортінга» очолити його команду. За два роки, у 2008, вивів команду до найвищого іспанського дивізіону, де воне не грала попередні десять років. Того року отримав Приз Мігеля Муньйоса як найкращий тренер Сегунди. Під його керівництвом «Спортінг», попри найменший бюджет з усіх команд Ла-Ліги, зумів закріпитися у найвищому дивізіоні, щоразу перебувавючи поряд із зоною вильоту, але зберігаючи місце в еліті іспанського футболу. 2 квітня 2011 року «Спортінг» Мануелья Пресіадо спенсаційно у гостьовій грі здолав із рахунком 1:0 «Реал Мадрид» Жозе Моурінью, що стало першою поразкою команди під керівництвом португальського спеціаліста у домашній грі в рамках чемпіонату за дев'ять років[1]. За цей час очолювані Моурінью «Порту», «Челсі», «Інтернаціонале» і «Реал» провели 150 таких ігор (125 перемог і 25 нічиїх).

Залишив «Спортінг» 31 січня 2012 року після розгромної поразки 1:5 від «Реал Сосьєдада». Його команда на той час ішла на передостанньому місці Ла-Ліги.

6 червня 2012 року був офіційно призначений головним тренером «Вільярреала», команди, що як і його попередній «Спортінг», вибула з найвищого дивізіону за результатами сезону 2011/12. Утім увечорі того ж дня новопризначеного тренера було знайдено мертвим у його готельному номері в Суеці. Причиною смерті 54-річного спеціаліста було названо інфаркт міокарда.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]