Маргарита Австрійська (1416—1486)
| Маргарита Австрійська | |
|---|---|
| нім. Margaretha von Österreich | |
 Портрет Маргарити роботи невідомого майстра | |
| 7-а курфюрстіна-консорт Саксонії | |
| Початок правління: | 3 червня 1431 |
| Кінець правління: | 7 вересня 1464 |
|
| |
| Попередник: | Катерина Брауншвейг-Люнебурзька |
| Наступник: | Єлизавета Баварська |
|
| |
| Дата народження: | близько 1416 |
| Місце народження: | Інсбрук |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 12 лютого 1486 |
| Місце смерті: | Альтенбург, курфюрство Саксонія, Священна Римська імперія |
| Поховання | Schloss Altenburgd |
| Чоловік: | Фрідріх II |
| Діти: | Амалія, Анна, Фрідріх, Ернст, Альбрехт, Маргарита, Ядвіґа, Александр |
| Династія: | Габсбурги, Альбертинська лінія Веттінів |
| Батько: | Ернст Залізний |
| Мати: | Кімбурга Мазовецька |
Маргарита Австрійська (нім. Margaretha von Österreich, близько 1416 — 12 лютого 1486) — представниця династії Габсбургів, донька герцога Внутрішньої Австрії Ернста Залізного та польсько-руської княжни Кімбурги Мазовецької, дружина курфюрста Саксонії Фрідріха II.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась близько 1416 року в Інсбруку. Була другою дитиною та старшою донькою в родині герцога Внутрішньої Австрії Ернста Залізного та його другої дружини Кімбурги Мазовецької. Мала старшого брата Фрідріха. Згодом в сім'ї з'явилося семеро молодших дітей, з яких вижили Альбрехт та Катерина.
Шлюб батьків був щасливим. Втім, батька не стало, коли Маргариті було лише 8 років. Матір більше не одружувалася. Опікуном дітей став їхній дядько з батьківської лінії, Фрідріх IV, граф Тиролю.
Зростала у Вінер-Нойштадті. 23 квітня 1428 року була заручена з курфюрстом Саксонії Фрідріхом II. Їхнє весілля відбулося 3 червня 1431 року у Лейпцигу. Маргариті було близько 15 років, її нареченому — 18. Подружній зв'язок із Габсбургами зміцнив його становище. Місто Вінер-Нойштадт стало частною посагу дівчини. Зв'язок із ним зберігся навіть після того, як Маргарита від'їхала до Саксонії[1].
У подружжя народилося восьмеро дітей:
- Амалія (1436—1501) — дружина герцога Ландсгут-Баварії Людвіга IX, мала четверо дітей;
- Анна (1437—1512) — дружина курфюрста Бранденбургу Альбрехта III Ахілла, мала восьмеро дітей;
- Фрідріх (1439—1451) — прожив 12 років;
- Ернст (1441—1486) — курфюрст Саксонії у 1464—1486 роках, ландграф Тюрингії у 1482—1486 роках, був одружений з Єлизаветою Баварською, мав восьмеро дітей;
- Альбрехт (1443—1500) — герцог Саксонії, маркграф Майсену, був одружений з Сидонією Богемською, мав восьмеро дітей;
- Маргарита (1444— близько 1498) — абатиса в Зайслиці з 1463 року;
- Ядвіґа (1445—1511) — принцеса-абатиса Кведлінбургу у 1458—1511 роках;
- Александр (24 червня—14 вересня 1447) — прожив 3 місяці.
Курфюрстіна примирила чоловіка з його братом, Вільгельмом III, ландграфом Тюрінгії. Загалом, брала активну участь в управлінні країною. За її вказівкою у 1432 році з майсенського маркграфства були вигнані євреї. Карбувала власну монету, що викликало проблеми з її шурином, однак привілегія карбування була підтверджена у 1463 році.
Після Саксонської братської війни, в якій загинув її дівер, Маргарита у 1453 році заклала фундамент паломницької церкви в зруйнованому селі під Єною.
У липні 1455 року її сини Ернст і Альбрехт було викрадені лицарем Кунцем фон Кауффунгеном, який сподівався відшкодувати свої збитки у Саксонській братської війні. Викрадачі мали намір переправити принців до безпечної Богемії і там отримати за них викуп, але план дуже швидко провалився. Кунц фон Кауффунген був викритий, а його помічники вступили у переговори з Фрідріхом. Як подяку за чудесне спасіння принців, подружжя здійснило 15 липня паломництво до колегіальної церкви у Еберсдорфі, пожертвувавши церкві новий вівтар, а також вбрання принців і головний убір углежога, який викрив Кунца фон Кауффунгена[2].
Маргарита, була високої думки про своє шляхетне походження, прагнула укладанню шлюбів своїх нащадків з метою посилення їхнього політичного впливу[1].
Після смерті чоловіка у 1464 році отримала велику удовину долю, що включала місто Альтенбург, а також замки в Лейпцигу та Лібенверде, міста Кольдіц, Айленбург і Лібенверда. Аж до своєї смерті жила у Альтенбурзькому замку, виступаючи в ролі суверенної правительки. Здійснюючи суверенні права, навіть вступала у конфлікт зі своїми синами[1].
У 1485 році їй довелося стати свідком поділу саксонських територій між її синами згідно Лейпцізького договору. Померла у лютому наступного року в Альтенбурзі. Була похована у замковій кірсі.[3]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Альбрехт II | Йоанна Пфіртська | Бернабо Вісконті | Беатріче делла Скалла | Земовит III | Євфимія Опавська | Ольгерд | Уляна Олександрівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леопольд III | Вірідіс Вісконті | Земовит IV | Олександра Ольгердівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст Залізний | Кімбурга Мазовецька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Маргарита | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Biografie von Margaretha, Kurfürstin von Sachsen (um 1416-1486) - Sächsische Biografie | ISGV e.V. saebi.isgv.de. Процитовано 23 січня 2024.
- ↑ Дари до сих пір можна побачити в церкві.
- ↑ Замкова кірха Альтенбургу [1] [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Габсбурги [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Маргарити Австрійської [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха II Саксонського [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
|
