Маркіна Валентина Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валентина Олексіївна Маркіна
Народилася 24 грудня 1910(1910-12-24)
Теплівка
Померла 24 липня 1990(1990-07-24) (79 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність медієвістка
Alma mater Московський педагогічний інститут
Галузь історія
Заклад Київський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Валентина Олексіївна Маркіна (24 грудня 1910, Теплівка — 24 липня 1990, Київ) — український історик-медієвіст, дослідник історії Правобережної України 1618 століть, доктор історичних наук1963 року), професор1964 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 24 грудня 1910 року в селі Теплівці (нині Пирятинського району Полтавської області) в сім'ї вчителя О. Гетьман-Кравченка, репресованого, а потім страченого у 1943 році.

У 1929 році, після закінчення Прилуцького педагогічного технікуму вчителювала на Полтавщині, а з 1930 року викладала історію в 7-річній школі № 35 міста Києва. Упродовж 19321937 років поєднувала роботу вчителя історії стародавнього світу та середніх віків у школі № 458 міста Москви з навчанням на історичному факультеті Московського педагогічного інституту. Після його закінчення у 19371945 роках читала курс історії середніх віків в Удмуртському педагогічному інституті у місті Іжевську.

У 19441945 роках навчалась в заочній аспірантурі при кафедрі історії середніх віків Московського університету. У 1947 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Французьке село Шампані за наказами у Генеральні штати 1789 р.» під керівництвом відомого медієвіста С. Сказкіна.

З 1945 року наукове та педагогічне життя Валентини Олексіївни було пов'язане Київським університетом, в якому вона пройшла шлях від старшого викладача до професора, завідувача кафедри історії Стародавнього світу та середніх віків (19691984 роки).

З 1953 року досліджувала аграрну історію Правобережної України 17—18 століть, працювала в архівах Києва, Львова, Ленінграда, Варшави, Кракова, збираючи багатий джерельний матеріал. 1961 року опублікувала монографію «Магнатское поместье Правобережной Украины второй половины XVIII века (социально-экономическое развитие)», яку захистила 1962 року як докторську дисертацію в Інституті історії АН СРСР у Москві. Уперше ввела в обіг виключно важливі документи особистих архівів князів Чарторийських, князів Сангушків (обидва архіви в Кракові), Жевуських, Вороничів (обидва архіви у Львові). Серед них унікальна (за кількістю і змістом) колекція суплік (скарг) селян, ремісників, орендаторів з володінь князів Чарторийських. На основі вивчення цих матеріалів, а також інвентарів та інших документів, уперше виявлених в архівах Польщі та України, 1971 року опублікувала монографію «Крестьяне Правобережной Украины: конец XVII — 60-е годы XVIII века». Фундаментальні і новаторські праці вчеої стали відомі вітчизняним і зарубіжним історикам.

З 1960 року брала активну участь у симпозіумах з аграрної історії країн Східної Європи. Автор статей, присвячених не лише проблемам аграрної історії, а й соціальній психології селян України кінця 17 — 60-х років 18 століття.

Була співавтором та членом редколегії багатотомної «Історії Української РСР», членом редколегії по виданню документальної серії з історії селянського руху в Україні, довідкових видань з історії України.

Професор Маркіна була блискучим лектором. Читала нормативні і спеціальні курси з історії середніх віків та історії західноєвропейської культури. Задовго до використання ідей цивілізаційного підходу до вивчення історичного процесу надавала визначального значення духовному чинникові в розвитку суспільства.

Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, Почесною грамотою Президії ВР УРСР.

Померла 24 липня 1990 в Києві. Похована на Байковому цвинтарі.

Праці[ред. | ред. код]

  • Магнатское поместье Правобережной Украины второй половины XVIII века (социально-экономическое развитие). Київ, 1961;
  • Крестьяне Правобережной Украины: конец XVII — 60-е годы XVIII ст. Київ, 1971;
  • К вопросу о применении наемного труда в крестьянском и помещичьем хозяйстве Правобережной Украины во второй половине XVIII—XIX ст. В книзі: Возникновение капитализма в промышленности и сельском хозяйстве стран Европы, Азии и Америки. Москва, 1968;
  • Передмова. В книзі Селянський рух на Україні: середина XVIII — перша чверть XIX ст.: Збірник документів і матеріалів. Київ, 1978 (у співавтостві);
  • Соціально-економічне становище і адміністративний устрій на Правобережжі та західноукраїнських землях. В книзі: Історія Української РСР, том 2. Київ, 1979;
  • Роль крестьян в развитии производительных сил Правобережной Украины в XVII—XVIII вв. В книзі: Социально-экономические проблемы российской деревни в феодальную и капиталистическую эпохи. Ростов-на-Дону, 1980;
  • Основные черты разложения феодализма Восточной Европы (на материалах Правобережной Украины второй половины XVIII в. В книзі: Аграрная история эпохи феодализма. Іжевськ, 1983.

Джерела та література[ред. | ред. код]