Мармус Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Мармус
Володимир Васильович Мармус
Чортків - Володимир Мармус.JPG
Народився 21 березня 1949(1949-03-21) (73 роки)
Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Брати, сестри Микола
Діти Мармус Василь Володимирович
Нагороди
Орден «За мужність» I ступеня ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Почесний громадянин Чорткова

Володимир Васильович Мармус (нар. 21 березня 1949, с. Росохач, нині Україна) — український громадсько-політичний діяч, учасник національно-визвольних змагань, літератор, правозахисник.

Батько українського музиканта, військовослужбовця, учасника російсько-української війни Василя Мармуса[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Учасники Росохацької групи біля 560-річної липи у Скала-Подільському парку

Володимир Мармус народився 21 березня 1949 року в селі Росохачі, нині Чортківської громади Чортківського району Тернопільської області України.

Закінчив Львівське ремісниче училище (1969), історичний факультет Тернопільського державного педагогічного університету (2004). Працював на Чортківському відгодівельному підприємстві, заступником директора Чортківської станції юних техніків (1996—1997), консультантом заступника голови з гуманітарних питань (1997—2002), головним спеціалістом служби у справах неповнолітніх (2002—?) Чортківської РДА.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Член Української гельсінської групи (1988), від 1989 — голова її районної організації, член Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих «Меморіал», Народного руху України. Голова районної організації Української республіканської партії (1990—1997), від 1997 — голова районної організації Республіканської Християнської партії.

Ініціатор створення в листопаді 1972 року і керівник національно-патріотичної підпільної організації, учасниками якої була молодь із с. Росохач: Петро Винничук, Петро Вітів, Андрій Кравець, Микола Лисий, Микола Мармус, Степан Сапеляк, Микола Слободян, Володимир Сеньків.

Написав листівки: «Свободу українським патріотам!» (про репресії 1972-1973 проти інакодумців), «Ганьба політиці русифікації!», «Хай живе зростаючий український патріотизм!».

Вночі 21/22 січня 1973-го року Володимир разом з іншими членами підпільної організації вивісили у місті Чортків чотири синьо-жовті прапори та 19 листівок з нагадуванням про те, що за 55 років до того Центральна Рада своїм IV Універсалом проголосила Україну незалежною державою[2]. Учасники акції були заарештовані органами КДБ. 24 вересня 1973 року судова колегія Тернопільського обласного суду винесла вирок, яким за «антирадянську агітацію і пропаганду», «вчинення особливо небезпечних державних злочинів», «незаконне носіння, зберігання вогнепальної зброї» засудила Володимира Мармуса до 6 років позбавлення волі у колонії суворого режиму з наступним засланням на 5 років[2].

Депутат Тернопільської обласної ради (1990, 1998, 2002).

Разом з побратимами веде активну просвітницьку роботу.[3][4][5][6][7]

Про Володимира Мармуса та членів Росохацької підпільної організації Харківською правозахисною групою видана книжка «Юнаки з огненної печі»[2], відзнято документальні фільми «Прапори» (2018).[8] та «Росохацька група»[9]

Доробок[ред. | ред. код]

Автор публіцистичних книг «Друже зверхнику» (2001, у співавторстві), книги спогадів «Доля обрала нас» (2004), «Село Росохач в контексті історії України»(2023).[10]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» I ступеня (18 серпня 2006) — за громадянську мужність, виявлену при піднятті національного прапору України у місті Києві у 1966 році та місті Чорткові Тернопільської області у 1973 році, активну участь у національно-визвольному русі[11];
  • ювілейна медаль «20 років незалежності України» (27 січня 2012) — за вагомі особисті заслуги у державотворчій, соціально-економічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди Дня Соборності та Свободи України[12];
  • почесний громадянин міста Чорткова (26 червня 2019)[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У боях на Харківщині загинув Василь Мармус — син відомого українського дисидента Володимира Мармуса // Чортків.City. — 2022. — 12 вересня.
  2. а б в Юнаки з огненної печі, 2003.
  3. Зустріч «Росохацька група Спогади» (uk-UA). Процитовано 28 січня 2023. 
  4. "Гартовані" ч.211 Зустріч з Володимиром Мармусом у міській ЦБС (uk-UA). Процитовано 28 січня 2023. 
  5. Володимир Мармус про 21 січня 1973 року (uk-UA). Процитовано 28 січня 2023. 
  6. 49 річниця Росохацького чину (uk-UA). Процитовано 28 січня 2023. 
  7. ""Гартовані"ч.111 День Прапора з Росохацькою групою (uk-UA). Процитовано 28 січня 2023. 
  8. Тизер документального фільму 'Прапори' (uk-UA). Процитовано 22 січня 2023. 
  9. Телеканал TV-4 покаже документальний фільм про «Росохацьку групу» – дивіться 22 січня о 18:10 | Новини Тернополя TV-4 (укр.). 22 січня 2023. Процитовано 28 січня 2023. 
  10. 50 років звитяги Росохацької патріотичної групи: у Чорткові відкрили меморіальну таблицю. Чортків.Сity (укр.). Процитовано 19 лютого 2023. 
  11. Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 693/2006 «Про нагородження орденом «За мужність»»
  12. Указ Президента України від 27 січня 2012 року № 27/2012 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»
  13. Рішення Чортківської міської ради від 26 червня 2019 року № 1514 Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Документальний фільм до 50-річчя Росохацької групи на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2023. — 23 січня.
Nuvola apps kaboodle.svg В ГУЛАГ за українські прапори. «Росохацька група» на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2021.
Nuvola apps kaboodle.svg Зустріч-спогад «Росохацька група. Спогади» на YouTube // Тернопільська ОУНБ. — 2021. — 10 лютого.
Nuvola apps kaboodle.svg «Гартовані» ч.111 День Прапора з Росохацькою групою на YouTube // Володимир Ханас. — 2022. — 26 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg Володимир Мармус про Стефанію Шабатуру на YouTube // Володимир Ханас. — 2018. — 9 жовтня.