Мармус Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мармус.
Володимир Мармус
Володимир Васильович Мармус
Народився 21 березня 1949(1949-03-21) (75 років)
Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  УРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Брати, сестри Микола
Діти Мармус Василь Володимирович і Мармус Олександр Володимировичd
Нагороди
Орден «За мужність» I ступеня ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Почесний громадянин Чорткова

Володимир Мармус на показі фільму "Росохацька група" в Центральній міській бібліотеці для дорослих (Тернопіль)
Володимир Мармус та Сергій Волянюк в Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини на показі фільму "Росохацька група" під час кіномарафону "Синьо-жовта стрічка"
Володимир Мармус на зустрічі з творчою молоддю 22 березня 2024 у Центральній міській бібліотеці для дорослих Тернополя
На урочистому заході у Центрі культурних послуг ім. Катерини Рубчакової з нагоди 75-річчя з внучкою Софійкою
Вітання ювілярові у чортківському Центрі культурних послуг ім. Катерини Рубчакової з нагоди 75-ліття

Володимир Васильович Мармус (нар. 21 березня 1949, с. Росохач, нині Україна) — український громадсько-політичний діяч, учасник національно-визвольних змагань, літератор, правозахисник. Засновник і лідер «Росохацької групи».

Батько українського музиканта, військовослужбовця, учасника російсько-української війни Василя Мармуса[1][2]. Брат українського громадсько-політичного діяча Миколи Мармуса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Учасники Росохацької групи біля 560-річної липи у Скала-Подільському парку

Володимир Мармус народився 21 березня 1949 року в селі Росохачі, нині Чортківської громади Чортківського району Тернопільської області України.

Закінчив Львівське ремісниче училище (1969), історичний факультет Тернопільського державного педагогічного університету (2004). Працював на Чортківському відгодівельному підприємстві, заступником директора Чортківської станції юних техніків (1996—1997), консультантом заступника голови з гуманітарних питань (1997—2002), головним спеціалістом служби у справах неповнолітніх (2002—?) Чортківської РДА.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Член Української гельсінської групи (1988), від 1989 — голова її районної організації, член Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих «Меморіал», Народного руху України. Голова районної організації Української республіканської партії (1990—1997), від 1997 — голова районної організації Республіканської Християнської партії.

Ініціатор створення в листопаді 1972 року і керівник національно-патріотичної підпільної організації, учасниками якої була молодь із с. Росохач: Петро Винничук, Петро Вітів, Андрій Кравець, Микола Лисий, Микола Мармус, Степан Сапеляк, Микола Слободян, Володимир Сеньків.

Написав листівки: «Свободу українським патріотам!» (про репресії 1972-1973 проти інакодумців), «Ганьба політиці русифікації!», «Хай живе зростаючий український патріотизм!».[3]

Вночі 21/22 січня 1973-го року Володимир разом з іншими членами підпільної організації вивісили у місті Чортків чотири синьо-жовті прапори та 19 листівок з нагадуванням про те, що за 55 років до того Центральна Рада своїм IV Універсалом проголосила Україну незалежною державою[4]. Учасники акції були заарештовані органами КДБ. 24 вересня 1973 року судова колегія Тернопільського обласного суду винесла вирок, яким за «антирадянську агітацію і пропаганду», «вчинення особливо небезпечних державних злочинів», «незаконне носіння, зберігання вогнепальної зброї» засудила Володимира Мармуса до 6 років позбавлення волі у колонії суворого режиму з наступним засланням на 5 років[4].

Депутат Тернопільської обласної ради (1990, 1998, 2002).

Разом з побратимами веде активну просвітницьку роботу[5][6][7][8][9][10][11].

Володимир Мармус виділив власні кошти, щоб відновити військове кладовище воїнів Української Галицької Армії, що на центральному кладовищі м. Чорткова по вул. Ст. Бандери[12].

Про Володимира Мармуса та членів Росохацької підпільної організації Харківською правозахисною групою видана книжка «Юнаки з огненної печі»[4], відзнято документальні фільми «Прапори» (2018)[13] та «Росохацька група»(2023)[14].

26 січня 2012 року на фасаді Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського відкрито меморіальну таблицю з написом: «На цьому будинку Чортківського педагогічного училища в ніч з 21 на 22 січня 1973 року члени Росохацької патріотичної організації (Вітів П.І., Винничук П.М., Кравець А.М., Лисий М.С., Мармус М.В., Сапеляк С.Є., Слободян М.В.) під керівництвом Володимира Мармуса встановили національний прапор України і політичні прокламації до 55-х роковин проголошення незалежності УНР та в протест проти репресій комуністичної диктатури. Слава Україні! Героям Слава!»[15].

3 вересня 2023 року на фасаді Росохацької гімназії, де навчалися члени патріотичної організації відкрили меморіальну дошку членам Росохацької групи. Відкрили пам’ятну дошку три учасники Росохацької групи — Володимир і Микола Мармуси та Петро Вітів[16].

75-річчя з дня народження[ред. | ред. код]

З нагоди 75-річчя з дня народження Володимира Мармуса відбулись урочисті заходи в Центрі культурних послуг ім. Катерини Рубчакової м. Чорткова[17] та Центральній міській бібліотеці м. Тернополя.[18][19]

Доробок[ред. | ред. код]

Автор публіцистичних книг «Друже зверхнику» (2001, у співавторстві), книги спогадів «Доля обрала нас» (2004), «Село Росохач в контексті історії України»(2023)[20].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» I ступеня (18 серпня 2006) — за громадянську мужність, виявлену при піднятті національного прапору України у місті Києві у 1966 році та місті Чорткові Тернопільської області у 1973 році, активну участь у національно-визвольному русі[21];
  • ювілейна медаль «20 років незалежності України» (27 січня 2012) — за вагомі особисті заслуги у державотворчій, соціально-економічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди Дня Соборності та Свободи України[22];
  • почесний громадянин міста Чорткова (26 червня 2019)[23]
  • орден «За заслуги перед громадою» (2024, м. Чортків)[24][25]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У боях на Харківщині загинув Василь Мармус — син відомого українського дисидента Володимира Мармуса // Чортків.City. — 2022. — 12 вересня.
  2. ↑ Битва за Україну крізь покоління: історія сім’ї Мармусів, які майже століття борються за Незалежність. Українська правда _Життя. Процитовано 12 лютого 2024.
  3. ↑ Нагороджені 9 українців, які підняли прапор в 1973. Права людини в Україні. Процитовано 26 березня 2024.
  4. ↑ а б в Юнаки з огненної печі, 2003.
  5. ↑ Зустріч «Росохацька група Спогади» (укр.), процитовано 28 січня 2023
  6. ↑ "Гартовані" ч.211 Зустріч з Володимиром Мармусом у міській ЦБС (укр.), процитовано 28 січня 2023
  7. ↑ Володимир Мармус про 21 січня 1973 року (укр.), процитовано 28 січня 2023
  8. ↑ 49 річниця Росохацького чину (укр.), процитовано 28 січня 2023
  9. ↑ ""Гартовані"ч.111 День Прапора з Росохацькою групою (укр.), процитовано 28 січня 2023
  10. ↑ У Білобожниці показали фільм про легендарну «Росохацьку групу». ПОГЛЯД (укр.). 12 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
  11. ↑ Білоруська опозиція захоплюється Росохацькою групою. ПОГЛЯД (укр.). 25 березня 2024. Процитовано 25 березня 2024.
  12. ↑ Відомий дисидент з Тернопільщини виділяє власні кошти на відновлення кладовища воїнів УГА. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 29 квітня 2024.
  13. ↑ Тизер документального фільму 'Прапори' (укр.), процитовано 22 січня 2023
  14. ↑ Телеканал TV-4 покаже документальний фільм про «Росохацьку групу» – дивіться 22 січня о 18:10 | Новини Тернополя TV-4 (укр.). 22 січня 2023. Процитовано 28 січня 2023.
  15. ↑ ovsienko (29 січня 2012). Правда стає історією. сайт Майдан (укр.). Процитовано 29 березня 2024.
  16. ↑ Савицька, Дана (3 вересня 2023). Меморіальну дошку з іменами членів Росохацької групи відкрили на Тернопільщині. Суспільне Новини.
  17. ↑ "Сад пам'яті" Володимира Мармуса: на Тернопільщині відзначили 75-річчя учасника підпільної організації «Росохацька група». ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
  18. ↑ Білоруська опозиція захоплюється Росохацькою групою. ПОГЛЯД (укр.). 25 березня 2024. Процитовано 26 березня 2024.
  19. ↑ Володимир Мармус – жива легенда та гордість Тернопілля. ПОГЛЯД (укр.). 26 березня 2024. Процитовано 26 березня 2024.
  20. ↑ 50 років звитяги Росохацької патріотичної групи: у Чорткові відкрили меморіальну таблицю. Чортків.Сity (укр.). Процитовано 19 лютого 2023.
  21. ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 693/2006 «Про нагородження орденом «За мужність»»
  22. ↑ Указ Президента України від 27 січня 2012 року № 27/2012 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»
  23. ↑ Рішення Чортківської міської ради від 26 червня 2019 року № 1514 Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»
  24. ↑ Герою – батькові Героя Володимиру Мармусу – 75!. Чортків.Сity (укр.). Процитовано 21 березня 2024.
  25. ↑ "Сад пам'яті" Володимира Мармуса: на Тернопільщині відзначили 75-річчя учасника підпільної організації «Росохацька група». ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 23 березня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Документальний фільм до 50-річчя Росохацької групи на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2023. — 23 січня.
В ГУЛАГ за українські прапори. «Росохацька група» на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2021.
Зустріч-спогад «Росохацька група. Спогади» на YouTube // Тернопільська ОУНБ. — 2021. — 10 лютого.
«Гартовані» ч.111 День Прапора з Росохацькою групою на YouTube // Володимир Ханас. — 2022. — 26 серпня.
Володимир Мармус про Стефанію Шабатуру на YouTube // Володимир Ханас. — 2018. — 9 жовтня.


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мармус_Володимир_Васильович&oldid=42415247