Марсіанські хроніки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Марсіанські хроніки
Марсіанські хроніки.jpg


Обкладинка видання 1988 року.

Автор Рей Бредбері
Країна Flag of the United States.svg США
Мова англійська
Жанр роман
Видавництво Doubleday
Публікація 1950
Публікація
українською мовою
1988
Сторінки 222

Марсіанські хроніки (Марсіанські літописи) — збірка фантастичних оповідань, які висвітлюють майбутню колонізацію Марса людьми, що прилетіли зі спустошеної Землі, а також боротьбу марсіанських аборигенів з колоністами. Видана у 1950 році.

Зміст книги — дещо середнє між збіркою коротких оповідань та епізодичних новел, включаючи вперше опубліковані у літературних журналах у другій половині 1940-х років оповідання Рея Бредбері. Оповідання були безсистемно об'єднані для публикації. До числа творів, що вплинули на структуру «Марсіанських хронік» Рей Бредбері вказує «Грона гніву» Джона Стейнбека, а також «Уайнсбург, Огайо» Шервуда Андерсона. Він назвав цей твір «кузеном роману» або «збіркою оповідань, яка удає, що вона — роман». Насправді, «Марсіанські хроніки» близькі за своєю структурою до збірки оповідань Бредбері «Ілюстрована людина», у якій також використовується рамочна композиція, щоб об'єднати несхожі оповідання разом.


Зміст[ред.ред. код]

СІЧЕНЬ 1999. РАКЕТНЕ ЛІТО[ред.ред. код]

ЛЮТИЙ 1999. ІЛЛА[ред.ред. код]

СЕРПЕНЬ 1999. ЛІТНЯ НІЧ[ред.ред. код]

СЕРПЕНЬ 1999. ГОСТІ З ЗЕМЛІ[ред.ред. код]

БЕРЕЗЕНЬ 2000. ПЛАТНИК ПОДАТКІВ[ред.ред. код]

КВІТЕНЬ 2000. ТРЕТЯ ЕКСПЕДИЦІЯ[ред.ред. код]

ЧЕРВЕНЬ 2001. «НЕ ПЛЕСНУТЬ ВЕСЛА В СИНІЙ ТИШІ!..»[ред.ред. код]

СЕРПЕНЬ 2001. ПОСЕЛЕНЦІ[ред.ред. код]

ГРУДЕНЬ 2001. ЗЕЛЕНИЙ РАНОК[ред.ред. код]

ЛЮТИЙ 2002. САРАНА[ред.ред. код]

СЕРПЕНЬ 2002. НІЧНА ЗУСТРІЧ[ред.ред. код]

ЖОВТЕНЬ 2002. БЕРЕГ[ред.ред. код]

ЛЮТИЙ 2003. ІНТЕРМЕДІЯ[ред.ред. код]

КВІТЕНЬ 2003. МУЗИКИ[ред.ред. код]

ЧЕРВЕНЬ 2003. ДОРОГОЮ ВГОРУ, В ВИСОЧІНЬ[ред.ред. код]

2004–2005. ЯК ДАВАЛИ НАЗВИ[ред.ред. код]

КВІТЕНЬ 2005. АШЕР II[ред.ред. код]

Ашер II (англ. Usher II) — коротке оповідання американського письменника Рея Бредбері в жанрі наукової фантастики з циклу Марсіанська хроніка. Вперше видана під назвою «Carnival of madness» в журналі Thrilling Wonder Stories (Англ.), квітень 1950.

Дія відбувається у темній пустелі Марсу, де Вільям Стендаль, власник багатомільйонного спадку, спорудив будинок, котрий в точності відповідає будинку з твору Едгара По — будинку Ашерів. Разом зі своїм напарникомм, Пайксом, він вирішує помститись «управлінню Морального Клімату», котре колись знищило більшість фантастичної літератури на Землі

Сюжет[ред.ред. код]

Вільям Стендаль, головний герой оповідання, отримує ключі від будинку «Ешер II». Будинок і його околиці у точності відповідають описаному Едгаром По. Через деякий час біля будинку сідає ракета, з якої виходить інспектор з «управління Морального Клімату» Гаррет. Гаррет погрожує знести будинок Стендаля. Останній же пропонує провести екскурсію будинком, де відбуваються чудеса — механічні тварини і міфічні створіннятам там і тут, всюди незрозумілі звуки і тіні. Викликана Стендалем механічна мавпа вбиває інспектора. Стендаль наказує Пайксу спалити труп і створити робота -копію Гаррета, щоб відправити його назад в управління з вимогою «перенести зніс будинку хоча б на 48 годин». Тим часом Стендаль і Пайкс готують бал, на котрий мають прибути найвідоміші і найвизначніші соціологи і психологи. Ракети з гостями приземляються і вони приєднуються до дійства в будинку, де химерні створіння бігають і літають по всьому будинку. Поступово гості починають помирати найдивнішими способами — когось положили під маятник, когось запхнули в димохід. гості жахаються, але тільки-но вбиті повертаються і наголошують, що вбивали роботів, а не справжніх людей. Тим часом Пайкс дізнається, що Інспектор Гаррет теж був роботом, що підтверджується гвинтами і зализними частинами у руці, що не згоріла. Тоді ж прилітає справжній інспектор. Стендаль пропонує приєднатись Гаррета до балу, на що останній неохоче погоджується. Напоїв інспектора, Стендаль відводить його в підвали будинку, щоб показати смерть, котрою б мав померти двійник Гаррета — замурований заживо у ніші стіни. Заковуючи інспектора в кайдани, Стендаль пояснює — помирали справжні люди, а роботи займали їх місце на балі. Заклавши останню цеглину, Стендаль повертається назад, де в залі лишився один Пайкс. Вони покидають і знищують будинок — так само, як будинок був знищений у творі Едгара По

СЕРПЕНЬ 2005. СТАРИКИ[ред.ред. код]

ВЕРЕСЕНЬ 2005. МАРСІАНИН[ред.ред. код]

ЛИСТОПАД 2005. КРАМНИЦЯ ДОРОЖНІХ РЕЧЕЙ[ред.ред. код]

ЛИСТОПАД 2005. МЕРТВИЙ СЕЗОН[ред.ред. код]

ЛИСТОПАД 2005. СПОСТЕРІГАЧІ[ред.ред. код]

ГРУДЕНЬ 2006. МОВЧАЗНІ МІСТА[ред.ред. код]

КВІТЕНЬ 2026. ДОВГІ РОКИ[ред.ред. код]

СЕРПЕНЬ 2026. ДОЩІ ВИПАДАЮТЬ[ред.ред. код]

ЖОВТЕНЬ 2026. ПІКНІК, ЩО ТРИВАТИМЕ МІЛЬЙОН РОКІВ[ред.ред. код]

Видання українською[ред.ред. код]

Марсіанські хроніки були перекладені Олександром Терехом і видані українською видавництвом «Дніпро» в 1988 році[1]. У 2011 році вийшли друком у тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан» в серії книг «Горизонти фантастики»[2]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Рей Бредбері Марсіанські хроніки. Повісті. Оповідання. К.: Дніпро, 1988 р.
  2. Рей Бредбері. Марсіанські хроніки. Переклад: Олександр Терех. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2011. — 296 с.