Мартиросян Вілен Арутюнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартиросян Вілен Арутюнович
вірм. Մարտիրոսյան Վիլեն Հարությունի
Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенант
Мартиросян.JPG
Загальна інформація
Народження 22 вересня 1940(1940-09-22) (82 роки)
Кіровабад (Гянджа), Азербайджанська РСР, СРСР СРСР
Національність вірменин
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування

Мартиросян Вілен Арутюнович (нар. 22 вересня 1940 року в м. Кіровабад (Гянджа), Азербайджанської РСР). Генерал-лейтенант у відставці. Народний депутат СРСР. Активний діяч і один з керівників Народного Руху України. Голова Політичної партії «Вітчизна». Член Всеукраїнської громадської організації «Спілка офіцерів України».

Біографія[ред. | ред. код]

Вілен Мартиросян в 1957 році закінчив середню школу у місті Гянджі.

У 1963 році — закінчив навчання в Київському військовому училищі зв'язку.

У 1972 році — закінчив навчання у Військовій академії зв'язку ім. С. М. Будьонного.

У 19591991 роках проходив військову службу у Радянській Армії на посадах: командира взводу, роти, батальйону, заступника командира полку, начальника штабу бригади, командира окремого полку.

У 19661968 роках — депутат районної ради м. Єреван Вірменської РСР.

У 19861988 роках — депутат міської ради м. Рівне (Україна), 19901994 — депутат Рівненської обласної ради.

Протягом 19891991 років — народний депутат СРСР від Рівненської області, у його підтримку проголосували 87% виборців округу. Будучи народним депутатом СРСР, входив до складу комісій Верховної Ради СРСР по розслідуванню трагедії у Грузії (травень – жовтень 1989 р.), подій у Прибалтиці (січень – лютий 1990 р.), трагедії у Нагірному Карабасі. Член Координаційної ради Міжрегіональної депутатської групи – координатор з військових питань.

Під керівництвом Вілена Мартиросяна вперше у СРСР була створена громадська організація військовослужбовців Союз соціального захисту «Щит».

У 19891991 роках — заступник голови громадсько-політичної організації «Народний рух України» – голова ради національностей НРУ.

У 1991 році — був одним з організаторів Всеукраїнської громадської організації військово-патріотичного спрямування «Спілка офіцерів України», став її першим Головою, створив у всіх областях України обласні організації Всеукраїнської громадської організації «Спілка офіцерів України».

«Спілка офіцерів України» стала надійним щитом при захисті державного суверенітету України від ГКЧП. Діяльність СОУ на чолі з Віленом Мартиросяном поклала початок формуванню Збройних Сил України. Його полк першим вийшов з підпорядкування МО СРСР і ввійшов у підпорядкування Верховної Ради України, піднявши на своїй території національний прапор. Полк першим склав Військову присягу на вірність народу України.

В жовтні 1991 року «Спілка офіцерів України» запобігла спробі державного перевороту, інспірованого МО СРСР напередодні Всеукраїнського референдуму про проголошення незалежності України. Були зірвані плани виводу військ, дислокованих в Україні, на територію Білорусі й уведення військ з Росії й Білорусі на територію України.

У 19911992 роках — Вілен Мартиросян через «Спілку офіцерів України» організував прийняття Військової присяги на вірність народу України всіма військовослужбовцями й військовозобов'язаними, чим був покладений початок будівництва Збройних Сил, як гаранта незалежності України. «Спілка офіцерів України» під керівництвом В. А. Мартиросяна приклала багато зусиль по кадровому укомплектуванню знову створеного Міністерства оборони України.

У 1992 році був призначений головою Комітету з питань соціального захисту військовослужбовців і членів їх родин при Кабінеті Міністрів України.

На 1998 рік — голова об'єднання «Вітчизна», потім — однойменної партії «Вітчизна», яка виступала за зміцнення відносин з Росією та Білоруссю[1].

У 2006 році, В. Мартиросян відмовився від злиття партії «Вітчизна» та «Партії Регіонів».

На парламентських виборах 2006 року «Вітчизна», очолювана Віленом Мартиросяном, разом з партіями «Соціалістична Україна», партією «Союз» та Слов'янською партією утворили виборчий блок «За союз»[2].

Був третім номером в списку блоку «За союз»[3].

10 жовтня 2021 року, Центральний Провід Всеукраїнської громадської організації «Спілка офіцерів України» розглянув численні звернення членів Спілки стосовно неодноразових виступів генерал-лейтенанта у відставці Вілена Мартиросяна на телеканалі «НАШ», власником якого є антиукраїнський політик Євген Мураєв. Було зазначено, що майже всі наративи російської пропаганди звучать у виступах генерал-лейтенанта у відставці Вілена Мартиросяна на телеканалі «НАШ». Ним озвучуються хибні заяви, які, як правило, викривлено відображають зовнішньо- та внутрішньо-політичну ситуацію, що склалася через війну Російської Федерації проти України, шкодять Україні та не відповідають ідейним основам діяльності, статутним вимогам і переконанням членів «Спілки офіцерів України». Всеукраїнська громадська організація «Спілка офіцерів України» рішуче відмежувалася від заяв громадянина України генерал-лейтенанта у відставці Вілена Мартиросяна та засудила їх, як надзвичайно шкідливі та несумісні із членством в організації[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Україні зареєстровано 14 проросійських партій. 21.05.2013, 13:04. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2014. 
  2. Постанова ЦВК від 3 січня 2006 року №20. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014. 
  4. СОУ рішуче відмежовується від заяв громадянина України Вілена Мартиросяна та засуджує їх (ЗАЯВА). 10.10.2021. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]