Мураєв Євгеній Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгеній Володимирович Мураєв
Євгеній Володимирович Мураєв
Голова Зміївської районної державної адміністрації Харківської області
15 квітня 2010 — 21 листопада 2012
Народився 2 грудня 1976(1976-12-02) (44 роки)
Зміїв, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Місце роботи ХНУ імені В. Н. Каразіна
Громадянство Україна Україна
Освіта ХНУ імені В. Н. Каразіна і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Політична партія Наші
Батько Володимир Мураєв
Діти Михайло, Ігор
Професія економіст, юрист
Євгеній Володимирович Мураєв на сайті Верховної Ради
Wikiquote-logo.svgВисловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Позафракційний
Раніше: Опозиційний блок та Партія регіонів 		27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Євге́ній Володи́мирович Мураєв (нар. 2 грудня 1976(19761202), Зміїв, Харківська область) — проросійський[1][2][3] український політик, депутат Харківської обласної ради двох скликань, народний депутат України VII і VIII скликань. Власник проросійського пропагандистського телеканалу «НАШ»[4][5].

Член комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від Опозиційного блоку (раніше — Партія регіонів). З 3 червня 2016 позафракційний.[6]

Відомий українофобськими заявами[7][8][9][10][11][12][13][14]. Колишній голова політради партії «За життя»,[15](нині ОПЗЖ) згодом — керівник партії «Наші» (обидві партії орієнтовані на «зближення» України з Росією та, в перспективі на об'єднання України з Росією).[16] Завдяки протекції голови фракції Опозиційний блок у Верховній Раді Вадима Новинського став іподияконом митрополита Бориспільського Антонія (Паканича) УПЦ (МП) в Україні.[17]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Змієві на Харківщині. Батько Володимир Кузьмич обіймав посаду генерального директора АТЗТ «Рапід». Мати Ольга Олексіївна — доцент кафедри хімії в Харківському університеті міського господарства.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив фізико-математичний ліцей № 27 м. Харкова.

1994—1999 — навчався на економічному факультеті ХНУ, спеціальність «фінанси та кредит» (закінчив з відзнакою).[18]

1996 — представляв Україну на Європейському конгресі студентів у бельгійському Льєжі. Другу вищу освіту здобув у Юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого, який закінчив 2014 року з відзнакою.[джерело?]

Робота у приватному секторі[ред. | ред. код]

Обіймав посаду директора ТОВ «Анклав» (гуртова торгівля нафтопродуктами), з 2001 по 2007 рік — директор ТОВ «МКМ-Харків».

2009—2010 — генеральний директор ТОВ «Східна фінансова група».

Політика[ред. | ред. код]

2006 — депутат Харківської облради V скликання від партії «Віче». Керівник комісії з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та ЖКГ. Вдруге депутатом облради став у 2010 році від Партії регіонів.

15 квітня 2010 — призначений Януковичем головою Зміївської райдержадміністрації. За час його роботи (за даними облради) Зміївщина піднялася з дев'ятого на друге місце в обласному рейтингу за соціально-економічним розвитком,[19] оздоровленням дітей, у сфері освіти, фізкультури та спорту. За два роки в районі введено в експлуатацію три свердловини для питної води,[20] два очисних комплекси-біоплато, організовано збір твердих побутових відходів, почато будівництво соціального житла, запущено програму реконструкції музеїв і пам'ятників. У двох населених пунктах на 12,5 % було знижено вартість тепла для населення.

Під час його головування розгорнувся скандал довкола НПП «Гомільшанські ліси», де за його поданням змінили керівника.[21] На думку наукових працівників парку, діяльність новопризначеного Севєріна І. О. завдавала шкоди парку та була спрямована на отримання фінансової вигоди.[22][23][24]

21 листопада 2012 — звільнений з посади голови району у зв'язку з обранням до ВРУ у мажоритарному окрузі № 181.[25]

У червні 2013 року в числі 148-ми народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».[26]

В одному зі своїх інтерв'ю Дмитру Гордону політик підтвердив, що він у 2014 році вивозив колишнього прем'єр-міністра України Миколи Азарова за межі України. За словами Мураєва, колишній посадовець пропонував відвезти себе до Бєлгорода.[27]

26 жовтня 2014 — переобраний до парламенту за тим же округом. Член Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. 31 березня 2015 став «міністром» економічного розвитку і торгівлі так званого «опозиційного уряду».[28]

2014 — став власником харківського інтернет-каналу «Робінзон ТВ», сайту MIGnews та новинного телеканалу NewsOne. З того часу телеканал використовується для антиукраїнської пропаганди.[29][30]

21 вересня 2018 — вийшов з партії «За життя» і створив проросійську партію «Наші».[31]

14 грудня 2018 року Мураєв в ефірі свого телеканалу «Наш» заявив, що йде в президенти. 15 січня 2019 року ЦВК зареєструвала Мураєва кандидатом у Президенти України.[32] 7 березня 2019 року прийняв рішення про зняття своєї кандидатури на виборах президента на користь Олександра Вілкула.[33] У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів, зокрема, і Євгенія Мураєва[34]. Також під час агітаційної кампанії Виборів Президента України 2019 року фіксувались факти поширення агітаційної продукції від імені Євгенія Мураєва без вихідних даних, що є порушенням законодавства[35].

Виходячи з даних аналітиків ІА «Слово і діло» за час перебування Євген Мураєв на посаді народного депутата VIII скликання ВРУ, зміг виконати 28 % обіцянок[36].

У лютому 2019 року Євгеній Мураєв був допитаний у Генеральній прокуратурі України як свідок у справі щодо свого можливого ухилення ним самим від сплати податків та зборів в особливо великих розмірах, але він відмовився давати будь-які свідчення, пославшись на 63 статтю Конституції України[37].

Очолив виборчий список партії «Опозиційний блок» на парламентських виборах 2019 року.[38]

Голосування у парламенті[ред. | ред. код]

Євген Мураєв є одним з народних депутатів 7-го скликання, які проголосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року.[39][40]

У 2017 році Мураєв взяв участь тільки у 0,4 % голосувань у парламенті, пропустивши 99,6 % голосувань.[41][42]

У 2018 році Мураєв пропустив 99,11 % голосувань у Верховній Раді.[42]

Погляди[ред. | ред. код]

Білборд з рекламою партії "Наші" та з зображенням Мураєва. Харківська область, місто Первомайський, вулиця Жовтнева. 2018 рік.

Війна на сході України та анексія Криму[ред. | ред. код]

З початком Російсько-української війни заявив, що це — «громадянський конфлікт», відзначивши, що обидві сторони отримують підтримку від іноземних держав: Україна зі сторони США, а сепаратисти — Росії.[43]

Збрехав, що у звільненні Маріуполя від проросійських сепаратистів з української сторони брали участь американські «солдати Greystone та Blackwater».[44][45][46][47]

Стверджує, що теперішній українській владі вигідне продовження війни, оскільки «повернення в електоральне поле ще 5 млн голосів […] буде означати закінчення цього режиму».[48]

Вважає, що тимчасова анексія Криму була вигідна українській владі, оскільки разом з півостровом з електорального поля зникли два мільйони «незгодних голосів». Заявив, що визнає півострів українським.[49]

Державний устрій[ред. | ред. код]

Є прихильником децентралізації, федералізації та розширення повноважень регіонів.[50]

Мовне та культурне питання[ред. | ред. код]

Виступає проти декомунізації та за збереження символів комуністичного режиму, як «історичної і культурної пам'яті».[51]

Зовнішня політика[ред. | ред. код]

Заявив, що «в НАТО на Україну не чекають».[52] Вважає, що питання вступу до НАТО потрібно вирішувати на всеукраїнському референдумі, нав'язуючи свою точку зору за допомогою власного проросійського пропагандиського новинно-політичного телеканалу «НАШ».

Євромайдан[ред. | ред. код]

30 листопада 2017 року назвав Революцію гідності «державним переворотом», що викликало скандал та пікетування телеканалу NewsOne.[53] 3 грудня 2017 року активісти почали блокування входу до телеканалу з вимогою до власника вибачитись за зневажливі слова щодо Євромайдану та припинити прокремлівську пропаганду.[54][55]

Ставлення до українців — жертв путінських репресій[ред. | ред. код]

7 червня 2018 року заявив, що політичний в'язень путінського режиму Олег Сенцов «готував вибухи і підпали» і «для частини населення» є терористом[56][57]. Це викликало негативну реакцію низки політиків, зокрема міністр Арсен Аваков назвав Мураєва «покидьком».[58] Депутат ВРУ від «Народного фронту» Сергій Пашинський звернувся в СБУ і Генпрокуратуру з вимогою порушити кримінальну справу проти Мураєва за статтями «державна зрада» і «завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину», депутат від БПП Ірина Геращенко запропонувала колегам бойкотувати ефіри NewsOne до отримання публічних вибачень його власника «перед Сенцовим і перед усіма політв'язнями»[59].

Після численних вимог принести вибачення Сенцову[57] Мураєв записав відеозвернення, де заявив, що українська влада «кинула Олега разом з Кримом» (говорячи про російську окупацію АРК), тож йому шкода, що українська влада «використовувала політв'язнів у своїх цілях»[60]. Згодом у Facebook написав, що не називав Сенцова терористом, бо «не бачив матеріалів справи і не є судом»[61].

Расистські висловлювання[ред. | ред. код]

За повідомленням Детектор медіа, 1.09.2021 в спецефірі проросійського телеканалу «Наш» Мураєв дозволив собі расистські висловлювання щодо сучасного етнічного та релігійного складу населення Парижу та Брюселю. Телеканал спробував приховати частину ефіру, де прозвучали ці висловлювання[62].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Виступив як організатор змагань зі спортивних бальних танців «Кубок Віденського вальсу — VW», який 2015 року отримав статус відкритих всеукраїнських змагань, як IV тур «Гран-прі Слобожанщини 2014—2015»[63].У Харківській області щорічно проводяться всеукраїнські змагання з самбо на кубок Мураєва[64] та два етапи кубку з автоперегонів, де Мураєв бере участь[65].

За ініціативою Мураєва обладнані дитячі навчально-виховні комплекси в Соколово, Змієві та Яковлівці Лозовського району. З 2012 року в окрузі встановлено більше 100 дитячих і спортивних майданчиків[66].

Приділяє увагу комуністичній військово-історичній тематиці. За підтримки очолюваної Мураєвим райдержадміністрації 2010 і 2011 року у Зміївському районі проходили «Вахти пам'яті», організовані військово-патріотичним об'єднанням «Орієнтир». У результаті польових пошукових робіт, проведених цим об'єднанням, були знайдені рештки 37 невідомих солдатів, загиблих 1943 року[67] та частини підірваного радянського танку КВ-1[68].

За ініціативи Мураєва проводився ремонт та встановлення радянських пам'ятників та знаків, реконструкція краєзнавчого музею, видані «Книга пам'яті Зміївщини», «Соколово: забытые герои»[69], «Широнинцы: подвиг без цензуры».[70]

Сім'я[ред. | ред. код]

7 квітня 2017 розлучений,[71] колишня дружина — Валерія Олегівна Мураєва, середня дочка підприємця та народного депутата України Олега Тарана. Має двох синів — Міхаїла (2007) та Ігоря (2009).[72]

За інформацією ЗМІ, коханкою Мураєва є харківська акторка Катерина Гордієнко (1993 р.н.), яка знімається в російських фільмах: пропагандистському «Спасибі діду за перемогу», «Новорічний переполох» (з акторами-українофобами) та інших.[73][74]

Нинішня дружина Катерина Гордієнко (Мураєва) — юрист і актриса, у 2020 році у пари народилася дочка.[75]

Нагороди[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мураєв Євгеній Володимирович

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Євген Мураєв: Крим російський, Сенцов - терорист, в Україні громадянська війна. galinfo.com.ua (uk). galinfo. 18 січня 2019. Процитовано 2021-06-23. 
  2. ↑ "Російська агентура": журналіст Бутусов ледь не побився з Мураєвим в ефірі "Україна24". espreso.tv (uk). espreso.tv. 2 квітня 2021. Процитовано 2021-06-23. 
  3. ↑ Володимир Пиріг (18 червня 2021). Олігарх Вадим Новинський веде перемовини про купівлю телеканалу «Наш».Наразі телеканал належить проросійському політику Євгенові Мураєву. zaxid.net (uk). zaxid.net. Процитовано 2021-06-23. 
  4. ↑ Альтернативно проросійський: як працює телеканал «НАШ». radiosvoboda.org (uk). Радіо Свобода. 02 травня 2021. Процитовано 2021-06-23. 
  5. ↑ Праві активісти вимагають закрити "проросійський" канал "Наш". Сталися сутички. bbc.com (uk). BBC. 4 лютого 2021. Процитовано 2021-06-23. 
  6. ↑ Korrespondent.net. Мураєв вийшов з фракції Опозиційного блоку (ru). Процитовано 2017-10-23. 
  7. ↑ Українофоб Мураєв заявив, що йому писав пранкер Джокер (ФОТО) — DSnews Новини Києва, України і світу. www.dsnews.ua (uk). 2019-12-12. Процитовано 2020-08-03. 
  8. ↑ Коаліція просить СБУ звинуватити Мураєва в держзраді. Українська правда (uk). Процитовано 2020-08-03. 
  9. ↑ Мураєв, “Наші” та “Наш”. УНА-УНСО (uk). 2018-11-24. Процитовано 2020-08-03. 
  10. ↑ Нардеп Мураєв назвав Сенцова терористом і спровокував новий скандал. nv.ua (uk). Процитовано 2020-08-03. 
  11. ↑ Коаліція просить СБУ звинуватити Мураєва в держзраді
  12. ↑ Тетерук: Для суспільства буде краще, коли всі зрозуміють, що Мураєв – манкурт, ізгой і мати з ним справу – неприйнятно. Процитовано 2018-06-09. 
  13. ↑ Одіозний політик відомий своїми проросійськими настроями. Влітку він назвав Олега Сенцова «терористом».
  14. ↑ МУРАЄВ ВІД ДОБКІНА ДАЛЕКО НЕ ВПАДЕ: ЩО ВІДОМО ПРО ОДІОЗНОГО ВЛАСНИКА ТЕЛЕКАНАЛА NEWSONE
  15. ↑ МУРАЄВ Євгеній Володимирович. Архів оригіналу за 1 червень 2018. Процитовано 31 травень 2018. 
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 листопад 2018. Процитовано 21 листопад 2018. 
  17. ↑ Проросійський політик з протекції Новинського став іподияконом УПЦ МП. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2019-05-30. Процитовано 31 травня 2019. 
  18. ↑ Мураев, Евгений Владимирович Досье.info
  19. ↑ У рейтингу міст і районів Харківської області з соціально-економічного розвитку за I квартал перше місце посіли Зміївський і Харківський райони Архівовано 23 червень 2016 у Wayback Machine. Харківська ОДА, 18 липня 2012 р.
  20. ↑ У Змієві відкрили нову глибоководну свердловину для забезпечення люде…. archive.is. 2015-09-16. Процитовано 2018-06-09. 
  21. ↑ Гомольшанские леса на Харьковщине хотят «окультурить». 
  22. ↑ ni-severynu-i-o-na-posadi-dyrektora-natsionalnoho-parku-homilshanski-lisy. 
  23. ↑ "Гомольшанським лісам" на Зміївщині бути: в столиці відбудеться акція на захист найкращого національного парку України | Справжня Варта. varta.kharkov.ua. Процитовано 2018-12-18. 
  24. ↑ Відкритий лист вчених на захист Національного природного парку «Гомільшанські ліси» | «Зеленый Фронт». www.zfront.org. Процитовано 2018-12-18. 
  25. ↑ Результати голосування на виборчих дільницях округу № 181 Архівовано 30 червень 2015 у Wayback Machine. Сайт Центральної виборчої комісії, Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року.
  26. ↑ Депутати зі «списку 148-ми»: Ми не зрадники (СПИСОК)
  27. ↑ https://gordonua.com/news/maidan/muraev-azarov-poprosil-mozhesh-menya-otvezti-v-belgorod-ya-otvez-s-nim-byla-dorozhnaya-sumka-nebolshaya-dolzhen-byl-zabrat-cherez-dva-dnya-no-on-uzhe-ne-vernulsya-1105421.html | Мураев: Азаров попросил: «Можешь меня отвезти в Белгород?» Я отвез. С ним была дорожная сумка, небольшая. Должен был забрать через два дня, но он уже не вернулся
  28. ↑ Оппозиционное правительство: кто вошел, как оно будет работать и чего планирует добиться. www.segodnya.ua. Процитовано 2015-09-07. 
  29. ↑ Юрій Винничук. Антиукраїнська пропаганда повинна отримувати гостру і фахову відповідь.//Главком, 18 червня 2017
  30. ↑ Телеканал NewsOne активно наповнює ефір антиукраїнськими випадами (огляд преси)//Радіо Свобода, 2 серпня 2017
  31. ↑ Мураєв вийшов з партії "За життя". ukranews_com (ua). Процитовано 2018-09-21. 
  32. ↑ Мураєв: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019. РБК-Украина (ru). Архів оригіналу за 2019-03-02. Процитовано 2019-03-01. 
  33. ↑ https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190307-murayev-znyav-svoyu-kandydaturu-z-vyboriv-prezydenta/ Мураєв зняв свою кандидатуру з виборів президента
  34. ↑ Павел Федосенко (10 лютого 2019). Националисты разгромили восемь ситилайтов с политической рекламой (Видео). NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019.  (рос.)
  35. ↑ 19 січня 2019 (Алексей Басакин). Общественники пожаловались в полицию на агитацию Мураева, Каплина и Садового. NewsRoom. Процитовано 5 травня 2019.  (рос.)
  36. ↑ Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Євгеній Мураєв. Слово і Діло (uk). Процитовано 2019-07-09. 
  37. ↑ Кандидата у президенти Мураєва допитали в ГПУ. Укрінформ. 13 лютого 2019. Процитовано 30 квітня 2019. 
  38. ↑ З'ясувалося, хто увійшов до першої десятки передвиборчого списку «Опоблоку» Слово і Діло (10 червня 2019)
  39. ↑ Повний список депутатів, що голосували за диктаторські закони. uainfo.org. Процитовано 2019-03-19. 
  40. ↑ Поіменне голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№3879). rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2019-03-19. 
  41. ↑ Нардепи-прогульники 2017 року. chesno.org. 
  42. ↑ а б Верховна Рада України. Статистика голосувань за вибраний період. rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2019-03-19. 
  43. ↑ "Народный депутат назвал войну на Донбассе "гражданским конфликтом". 24tv.ua/. Процитовано 2017-07-19. 
  44. ↑ Евгений Мураев и Алексей Гончаренко в «Вечернем прайме» // Телеканал «112 Украина», 14.06.2016. (рос.)
  45. ↑ Год назад освободили Мариуполь: опубликованы новые видео // Корреспондент.net, 13 июня 2015, 16:57
  46. ↑ Как освобождали Мариуполь от боевиков: раскрыты подробности операции (фото) // Сегодня, Новости Донбасса 13 Июня 2015, 11:57 идти на штурм Мариуполя существующими частями армии и Национальной гвардии невозможно. Единственный вывод, к которому пришли — это необходимость доукомплектования и довооружения новосозданного из участников Майдана добровольческого батальона милиции «Азов»
  47. ↑ "Опоблоківець" Мураєв у прямому ефірі заявив, що на Донбасі воювали американські військові. tyzhden.ua. Процитовано 2017-10-23. 
  48. ↑ Евгений Мураев (2017-06-23). Евгений Мураев: Войну надо не переквалифицировать, а заканчивать. Процитовано 2017-10-23. 
  49. ↑ Мураев ответил «свободовцу» Ильенко — чей Крым? // «Украинский формат» на NEWSONE 28.03.18 (рос.)
  50. ↑ Евгений Мураев (2017-08-30). Евгений Мураев: Единственный вариант для Донбасса — децентрализация. Процитовано 2017-10-23. 
  51. ↑ Закон о декоммунизации противоречит базовым принципам Конституции, — Мураев 4.06.17 (рос.)
  52. ↑ Евгений Мураев: НАТО — как Анджелина Джоли: вы ее хотите, а она вас — нет // «Большой вечер» с Василием Головановым на телеканале NewsOne, 09.01.18 (рос.)
  53. ↑ Український нардеп у прямому ефірі назвав Євромайдан державним переворотом — 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2017-11-30. 
  54. ↑ Про пікетування News One в газеті Kyiv Post від 4 грудня 2017
  55. ↑ [1]Петро Кралюк. Гібридна війна на інформаційному фронті. Чи варто блокувати NewsOne?//Радіо Свобода, 8 грудня 2017
  56. ↑ У Раді закликали порушити справу проти депутата Мураєва через його слова про Сенцова. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  57. ↑ а б Депутат та власник NewsOne Мураєв назвав Сенцова терористом (відео). Club-tourist (en-US). Процитовано 2018-06-14. 
  58. ↑ Аваков назвав нардепа Мураєва покидьком за слова про Сенцова
  59. ↑ Коалиция просит СБУ обвинить Мураева в госизмене Українська правда, 08.06.2018
  60. ↑ Евгений Мураев (2018-06-09). Прости, Олег.... Процитовано 2018-06-14. 
  61. ↑ Отвечу еще раз и всем оптом: я не могу считать... — Yevgeniy Murayev. archive.is. 2018-06-11. Процитовано 2018-06-14. 
  62. ↑ https://detector.media/infospace/article/191683/2021-09-02-kanal-nash-vyrizav-iz-zapysu-programy-rasystski-vyslovlyuvannya-ievgeniya-muraieva/
  63. ↑ [2] Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. Харків Інфо, 28.04.2015 р.
  64. ↑ Турнир по самбо на призы народного депутата Украины Е. Мураева Медіа Зміїв, 29.04.2013 р.
  65. ↑ Адреналин в крови: под Харьковом прошли гонки на квадроциклах и внедорожниках. MigNews, 16.11.2014 р.
  66. ↑ Мураєв зобов'язується сприяти будівництву дитячих та спортивних майданчиків Слово і Діло. Народний контроль
  67. ↑ История организации Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. ВПО «Ориентир»
  68. ↑ Под Змиёвом откопали танк MediaPort, 11.08.2011 г.
  69. ↑ Презентация книги «Соколово: забытые герои» Медіа Зміїв, 24.06.2014 г.
  70. ↑ Широнинцы: подвиг без цензуры Медіа Зміїв, 16.09.2014 г.
  71. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. [недоступне посилання з квітня 2019]
  72. ↑ Декларація на сайті НАЗК
  73. ↑ Стало известно имя актрисы, ради которой нардеп Евгений Мураев оставил жену и двоих детей // (рос.)
  74. ↑ «За життя» без Мураева // 10.08.2017 (рос.)
  75. ↑ Мураев рассказал правду о своем семейном положении. kp.ua (ru-RU). Процитовано 2020-09-09. 
  76. ↑ Мураев, Евгений Владимирович ГенштабЪ
Кандидати на посаду Президента України 2019
Зняли кандидатури
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мураєв_Євгеній_Володимирович&oldid=33915177