Мураєв Євгеній Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгеній Володимирович Мураєв
Євгеній Володимирович Мураєв
Голова Зміївської районної державної адміністрації Харківської області
15 квітня 2010 — 21 листопада 2012
Народився 2 грудня 1976(1976-12-02) (45 років)
Зміїв, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Місце роботи ХНУ імені В. Н. Каразіна
Громадянство Україна Україна
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Політична партія Наші
Батько Володимир Мураєв
Діти Михайло, Ігор
Професія економіст, юрист
Євгеній Володимирович Мураєв на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Позафракційний
Раніше: Опозиційний блок та Партія регіонів
27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Євге́ній Володи́мирович Мураєв (2 грудня 1976(1976-12-02), Зміїв, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — проросійський[1][2][3] український політик, депутат Харківської обласної ради двох скликань, народний депутат України VII і VIII скликань. Власник заблокованого проросійського телеканалу НАШ[4][5].

Член комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від Опозиційного блоку (раніше — Партія регіонів) в 2014—2016. З 3 червня 2016 позафракційний[6].

Відомий українофобськими заявами[7][8][9][10][11][12][13]. Колишній голова політради партії «За життя»,[14](нині ОПЗЖ), з листопада 2018 — керівник забороненої проросійської партії «Наші» (обидві партії орієнтовані на «зближення» України з Росією та, в перспективі на об'єднання України з Росією)[15]. Завдяки протекції голови фракції Опозиційний блок у Верховній Раді Вадима Новинського став іподияконом митрополита Бориспільського Антонія (Паканича) УПЦ (МП) в Україні[16]. З початком повномаштабного вторгнення Росії в Україну 25 лютого 2022 року написав про «капітуляцію України», після опору ЗСУ від окупанців з Росії втік до Москви[17]. Проте згодом, в результаті проведеного журналістського розслідування та опублікованого матеріалу «Батальйон "Відень"», було повідомлено, що Мураєв разом з сім’єю виїхав до Європейського Союзу та оселився у м. Відні (Австрія)[18][19].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Змієві на Харківщині. Батько Володимир Кузьмич обіймав посаду генерального директора АТЗТ «Рапід». Мати Ольга Олексіївна — доцент кафедри хімії в Харківському університеті міського господарства.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив фізико-математичний ліцей № 27 Харкова.

1994—1999 — навчався на економічному факультеті ХНУ, спеціальність «фінанси та кредит» (закінчив з відзнакою)[20].

1996 — представляв Україну на Європейському конгресі студентів у бельгійському Льєжі. Другу вищу освіту здобув у Юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого, який закінчив 2014 року з відзнакою.[джерело?]

Робота у приватному секторі[ред. | ред. код]

Обіймав посаду директора ТОВ «Анклав» (гуртова торгівля нафтопродуктами), з 2001 по 2007 рік — директор ТОВ «МКМ-Харків».

2009—2010 — генеральний директор ТОВ «Східна фінансова група».

Політика[ред. | ред. код]

2006 — депутат Харківської облради V скликання від партії «Віче». Керівник комісії з питань паливно-енергетичного комплексу, енергоощадження та ЖКГ. Вдруге депутатом облради став у 2010 році від Партії регіонів.

15 квітня 2010 — призначений Януковичем головою Зміївської райдержадміністрації. За час його роботи (за даними облради) Зміївщина піднялася з дев'ятого на друге місце в обласному рейтингу за соціально-економічним розвитком,[21] оздоровленням дітей, у сфері освіти, фізкультури та спорту. За два роки в районі введено в експлуатацію три свердловини для питної води,[22] два очисних комплекси-біоплато, організовано збір твердих побутових відходів, почато будівництво соціального житла, запущено програму реконструкції музеїв і пам'ятників. У двох населених пунктах на 12,5 % було знижено вартість тепла для населення.

Під час його головування розгорнувся скандал довкола НПП «Гомільшанські ліси», де за його поданням змінили керівника.[23] На думку наукових працівників парку, діяльність новопризначеного Севєріна І. О. завдавала шкоди парку та була спрямована на отримання фінансової вигоди[24][25][26].

21 листопада 2012 — звільнений з посади голови району у зв'язку з обранням до ВРУ у мажоритарному окрузі № 181[27].

У червні 2013 року з-поміж 148 народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів»[28].

В одному зі своїх інтерв'ю Дмитру Гордону політик підтвердив, що він у 2014 році вивозив колишнього прем'єр-міністра України Миколи Азарова за межі України. За словами Мураєва, колишній посадовець пропонував відвезти себе до Бєлгорода[29].

26 жовтня 2014 — переобраний до парламенту за тим же округом. Член Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. 31 березня 2015 став «міністром» економічного розвитку і торгівлі так званого «опозиційного уряду»[30].

2014 — став власником харківського інтернет-каналу «Робінзон ТВ», сайту MIGnews та новинного телеканалу NewsOne. З того часу телеканал використовується для антиукраїнської пропаганди[31][32].

21 вересня 2018 — вийшов з партії «За життя» і створив проросійську партію «Наші»[33].

14 грудня 2018 року Мураєв в етері свого телеканалу «Наш» заявив, що йде в президенти. 15 січня 2019 року ЦВК зареєструвала Мураєва кандидатом у Президенти України[34] 7 березня 2019 року прийняв рішення про зняття своєї кандидатури на виборах президента на користь Олександра Вілкула.[35] У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів, зокрема, і Євгенія Мураєва[36]. Також під час агітаційної кампанії Виборів Президента України 2019 року фіксувались факти поширення агітаційної продукції від імені Євгенія Мураєва без вихідних даних, що є порушенням законодавства[37].

Виходячи з даних аналітиків ІА «Слово і діло» за час перебування Євген Мураєв на посаді народного депутата VIII скликання ВРУ, зміг виконати 28 % обіцянок[38].

25 грудня 2018 року на Мураєва було накладено санкції Російської Федерації. Крім Мураєва до санкційного списку в той час потрапили політики від «Опозиційного блоку» Андрій Клюєв, Вадим Новинський, Олександр Вілкул, Геннадій Труханов та інші[39].

У лютому 2019 року Євгеній Мураєв був допитаний у Генеральній прокуратурі України як свідок у справі щодо свого можливого ухилення ним самим від сплати податків та зборів в особливо великих розмірах, але він відмовився давати будь-які свідчення, пославшись на 63 статтю Конституції України[40].

Очолив виборчий список партії «Опозиційний блок» на парламентських виборах 2019 року[41].

22 січня 2022 року уряд Сполученого Королівства під час російсько-української кризи звинуватив Російську Федерацію в прагненні замінити уряд України за допомогою військової сили та замінити його проросійською адміністрацією на чолі з Євгенієм Мураєвим. Росія заперечила ці звинувачення, заявивши, що це «свідчення того, що саме країни НАТО на чолі з англосаксонцями загострюють напруженість навколо України»[42] Міністр закордонних справ Ліз Трасс написала в Twitter, що Сполучене Королівства «не потерпить змову Кремля щодо встановлення проросійського лідерства в Україні» на чолі з Євгенієм Мураєвим.[43][44][45] Мураєв заперечував будь-який такий план.[46] Росія відкинула звинувачення як «дезінформацію».[47].

26 лютого 2022 року, після початку російського вторгнення до України, Мураєв запропонував українському уряду капітулювати. Згодом Мураєв видалив цей допис[48].

14 червня 2022 року проросійську партію Наші було заборонено, це рішення ухвалив Восьмий апеляційний суд Львова[49].

Голосування у парламенті[ред. | ред. код]

Є одним із народних депутатів VII скликання, які проголосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року[50][51].

У 2017 році Мураєв взяв участь тільки у 0,4 % голосувань у парламенті, пропустивши 99,6 % голосувань[52][53].

У 2018 році Мураєв пропустив 99,11 % голосувань у Верховній Раді[53].

Погляди[ред. | ред. код]

Білборд з рекламою партії «Наші» та фото Мураєва. Харківська область, Первомайський, вулиця Жовтнева. 2018

Війна на сході України та анексія Криму[ред. | ред. код]

З початком Російсько-української війни заявив, що це — «громадянський конфлікт», відзначивши, що обидві сторони отримують підтримку від іноземних держав: Україна зі сторони США, а сепаратисти — Росії[54].

Збрехав, що у звільненні Маріуполя від проросійських сепаратистів з української сторони брали участь американські «солдати Greystone та Blackwater»[55][56][57][58].

Стверджував, що теперішній українській владі вигідне продовження війни, оскільки «повернення в електоральне поле ще 5 млн голосів […] буде означати закінчення цього режиму»[59].

Вважає, що тимчасова анексія Криму була вигідна українській владі, оскільки разом з півостровом з електорального поля зникли два мільйони «незгодних голосів». Заявив, що визнає півострів українським[60].

Державний устрій[ред. | ред. код]

Є прихильником децентралізації, федералізації та розширення повноважень регіонів[61].

Мовне та культурне питання[ред. | ред. код]

Виступає проти декомунізації та за збереження символів комуністичного режиму, як «історичної і культурної пам'яті»[62].

Зовнішня політика[ред. | ред. код]

Заявив, що «в НАТО на Україну не чекають»[63]. Вважає, що питання вступу до НАТО потрібно вирішувати на всеукраїнському референдумі, нав'язуючи свою точку зору за допомогою власного проросійського пропагандиського новинно-політичного телеканалу «НАШ».

Євромайдан[ред. | ред. код]

30 листопада 2017 року назвав Революцію гідності «державним переворотом», що викликало скандал та пікетування телеканалу NewsOne[64] 3 грудня 2017 року активісти почали блокування входу до телеканалу з вимогою до власника вибачитись за зневажливі слова щодо Євромайдану та припинити прокремлівську пропаганду.[65][66].

Ставлення до українців — жертв путінських репресій[ред. | ред. код]

7 червня 2018 року заявив, що політичний в'язень путінського режиму Олег Сенцов «готував вибухи і підпали» і «для частини населення» є терористом[67][68]. Це викликало негативну реакцію низки політиків, зокрема міністр Арсен Аваков назвав Мураєва «покидьком».[69] Депутат ВРУ від «Народного фронту» Сергій Пашинський звернувся в СБУ і Генпрокуратуру з вимогою порушити кримінальну справу проти Мураєва за статтями «державна зрада» і «свідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину», депутат від БПП Ірина Геращенко запропонувала колегам бойкотувати етери NewsOne до отримання публічних вибачень його власника «перед Сенцовим і перед усіма політв'язнями»[70].

Після численних вимог перепросив у Сенцова[68] Мураєв записав відеозвернення, де заявив, що українська влада «кинула Олега разом з Кримом» (говорячи про російську окупацію АРК), тож йому шкода, що українська влада «використовувала політв'язнів у своїх цілях»[71]. Згодом у Facebook написав, що не називав Сенцова терористом, бо «не бачив матеріалів справи і не є судом»[72].

Расистські висловлювання[ред. | ред. код]

За повідомленням Детектор медіа, 01.09.2021 в спецетері проросійського телеканалу «Наш» Мураєв дозволив собі расистські висловлювання щодо сучасного етнічного та релігійного складу населення Парижу та Брюсселю. Телеканал спробував приховати частину етеру, де прозвучали ці висловлювання[73].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Виступив як організатор змагань зі спортивних бальних танців «Кубок Віденського вальсу — VW», який 2015 року отримав статус відкритих всеукраїнських змагань, як IV тур «Гран-прі Слобожанщини 2014—2015»[74].У Харківській області щорічно проводяться всеукраїнські змагання з самбо на кубок Мураєва[75] та два етапи кубку з автоперегонів, де Мураєв бере участь[76].

За ініціативою Мураєва обладнані дитячі навчально-виховні комплекси в Соколовому, Змієві та Яковлівці Лозовського району. З 2012 року в окрузі встановлено понад 100 дитячих і спортивних майданчиків[77].

Приділяє увагу комуністичній військово-історичній тематиці. За підтримки очолюваної Мураєвим райдержадміністрації 2010 і 2011 року у Зміївському районі проходили «Вахти пам'яті», організовані військово-патріотичним об'єднанням «Орієнтир». У результаті польових пошукових робіт, проведених цим об'єднанням, були знайдені рештки 37 невідомих солдатів, загиблих 1943 року[78] та частини підірваного радянського танку КВ-1[79].

За ініціативи Мураєва проводився ремонт та встановлення радянських пам'ятників та знаків, реконструкція краєзнавчого музею, видані «Книга пам'яті Зміївщини», «Соколово: забытые герои»[80], «Широнинцы: подвиг без цензуры».[81].

Сім'я[ред. | ред. код]

7 квітня 2017 був розлучений[82], колишня дружина — Валерія Олегівна Мураєва, середня дочка підприємця та народного депутата України Олега Тарана. Має двох синів від першого шлюбу — Міхаїла (2007) та Ігоря (2009)[83].

За інформацією ЗМІ, коханкою Мураєва є харківська акторка Катерина Гордієнко (1993 р.н.), яка знімається в російських фільмах: пропагандистському «Спасибі діду за перемогу», «Новорічний переполох» (з акторами-українофобами) та інших[84][85].

Нинішня дружина Катерина Гордієнко (Мураєва) — юристка й актриса[86], у 2020 році у пари народилася донька [джерело?], у 2021 році — син[87].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Євген Мураєв: Крим російський, Сенцов - терорист, в Україні громадянська війна. galinfo.com.ua (укр.). galinfo. 18 січня 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  2. "Російська агентура": журналіст Бутусов ледь не побився з Мураєвим в ефірі "Україна24". espreso.tv (укр.). espreso.tv. 2 квітня 2021. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  3. Володимир Пиріг (18 червня 2021). Олігарх Вадим Новинський веде перемовини про купівлю телеканалу «Наш».Наразі телеканал належить проросійському політику Євгенові Мураєву. zaxid.net (укр.). zaxid.net. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  4. Альтернативно проросійський: як працює телеканал «НАШ». radiosvoboda.org (укр.). Радіо Свобода. 02 травня 2021. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  5. Праві активісти вимагають закрити "проросійський" канал "Наш". Сталися сутички. bbc.com (укр.). BBC. 4 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  6. Korrespondent.net. Мураєв вийшов з фракції Опозиційного блоку (рос.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  7. Українофоб Мураєв заявив, що йому писав пранкер Джокер (ФОТО) — DSnews Новини Києва, України і світу. www.dsnews.ua (укр.). 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 3 серпня 2020. 
  8. Коаліція просить СБУ звинуватити Мураєва в держзраді. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 3 серпня 2020. 
  9. Мураєв, “Наші” та “Наш”. УНА-УНСО (укр.). 24 листопада 2018. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 3 серпня 2020. 
  10. Нардеп Мураєв назвав Сенцова терористом і спровокував новий скандал. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 3 серпня 2020. 
  11. Тетерук: Для суспільства буде краще, коли всі зрозуміють, що Мураєв – манкурт, ізгой і мати з ним справу – неприйнятно. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018. 
  12. Одіозний політик відомий своїми проросійськими настроями. Влітку він назвав Олега Сенцова «терористом». Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 17 листопада 2018. 
  13. Мураєв від Добкіна далеко не впаде: що відомо про одіозного власника телеканала NEWSONE. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018. 
  14. МУРАЄВ Євгеній Володимирович. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018. 
  16. Проросійський політик з протекції Новинського став іподияконом УПЦ МП. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 30 травня 2019. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019. 
  17. Колаборант Євген Мураєв втік до Москви, Кремль хотів призначити його президентом України – джерела. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  18. Колишній народний депутат Євген Мураєв утік до Відня, – ЗМІ. Андрій Стець, 25.09.2022. 21:54
  19. Батальйон "Відень". Як українські елітні біженці обжилися в австрійській столиці | УП.
  20. Мураев, Евгений Владимирович [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] Досье.info
  21. У рейтингу міст і районів Харківської області з соціально-економічного розвитку за I квартал перше місце посіли Зміївський і Харківський райони [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.] Харківська ОДА, 18 липня 2012 р.
  22. У Змієві відкрили нову глибоководну свердловину для забезпечення люде…. archive.is. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 9 червня 2018. 
  23. Гомольшанские леса на Харьковщине хотят «окультурить». Архів оригіналу за 1 березня 2022. 
  24. ni-severynu-i-o-na-posadi-dyrektora-natsionalnoho-parku-homilshanski-lisy. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. 
  25. "Гомольшанським лісам" на Зміївщині бути: в столиці відбудеться акція на захист найкращого національного парку України | Справжня Варта. varta.kharkov.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018. 
  26. Відкритий лист вчених на захист Національного природного парку «Гомільшанські ліси» | «Зеленый Фронт». www.zfront.org. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 18 грудня 2018. 
  27. Результати голосування на виборчих дільницях округу № 181 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] Сайт Центральної виборчої комісії, Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року.
  28. Депутати зі «списку 148-ми»: Ми не зрадники (СПИСОК). Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019. 
  29. https://gordonua.com/news/maidan/muraev-azarov-poprosil-mozhesh-menya-otvezti-v-belgorod-ya-otvez-s-nim-byla-dorozhnaya-sumka-nebolshaya-dolzhen-byl-zabrat-cherez-dva-dnya-no-on-uzhe-ne-vernulsya-1105421.html [Архівовано 11 липня 2019 у Wayback Machine.] | Мураев: Азаров попросил: «Можешь меня отвезти в Белгород?» Я отвез. С ним была дорожная сумка, небольшая. Должен был забрать через два дня, но он уже не вернулся
  30. Оппозиционное правительство: кто вошел, как оно будет работать и чего планирует добиться. www.segodnya.ua. Архів оригіналу за 18 серпня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. 
  31. Юрій Винничук. Антиукраїнська пропаганда повинна отримувати гостру і фахову відповідь.//Главком, 18 червня 2017. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018. 
  32. Телеканал NewsOne активно наповнює ефір антиукраїнськими випадами (огляд преси)//Радіо Свобода, 2 серпня 2017. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018. 
  33. Мураєв вийшов з партії "За життя". ukranews_com (ua). Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018. 
  34. Мураєв: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019. 
  35. https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190307-murayev-znyav-svoyu-kandydaturu-z-vyboriv-prezydenta/ [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.] Мураєв зняв свою кандидатуру з виборів президента
  36. Павел Федосенко (10 лютого 2019). Националисты разгромили восемь ситилайтов с политической рекламой (Видео). NewsRoom. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.  (рос.)
  37. 19 січня 2019 (Алексей Басакин). Общественники пожаловались в полицию на агитацию Мураева, Каплина и Садового. NewsRoom. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.  (рос.)
  38. Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Євгеній Мураєв. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019. 
  39. Под российские санкции попали представители украинской партии "Оппозиционный блок" и лидер партии "Наши". Интерфакс. 26.12.2018. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  40. Кандидата у президенти Мураєва допитали в ГПУ. Укрінформ. 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019. 
  41. З'ясувалося, хто увійшов до першої десятки передвиборчого списку «Опоблоку» [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.] Слово і Діло (10 червня 2019)
  42. UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government. Deutsche Welle. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  43. UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government. Deutsche Welle. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  44. Michael Schwirtz; David E. Sanger; Mark Landler (22 січня 2022). Britain Says Moscow Is Plotting to Install a Pro-Russian Leader in Ukraine. The New York Times. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  45. Paul Sonne; John Hudson; Shane Harris (22 січня 2022). U.K. accuses Russia of scheming to install a pro-Kremlin government in Ukraine. The Washington Post. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  46. Explainer-Who is Yevhen Murayev, named by Britain as Kremlin's pick to lead Ukraine?. Euronews. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  47. UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government. Deutsche Welle. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  48. Внутрішній ворог: три приклади колаборації чи її спроб з боку українських політиків. Mind.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2022. 
  49. Суд заборонив партію Мураєва. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022. 
  50. Повний список депутатів, що голосували за диктаторські закони. uainfo.org. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 19 березня 2019. 
  51. Поіменне голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№3879). rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 19 березня 2019. 
  52. Нардепи-прогульники 2017 року. chesno.org. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. 
  53. а б Верховна Рада України. Статистика голосувань за вибраний період. rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 19 березня 2019. 
  54. "Народный депутат назвал войну на Донбассе "гражданским конфликтом". 24tv.ua/. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 19 липня 2017. 
  55. Евгений Мураев и Алексей Гончаренко в «Вечернем прайме» // Телеканал «112 Украина», 14.06.2016. (рос.)
  56. Год назад освободили Мариуполь: опубликованы новые видео [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Корреспондент.net, 13 июня 2015, 16:57
  57. Как освобождали Мариуполь от боевиков: раскрыты подробности операции (фото) [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Сегодня, Новости Донбасса 13 Июня 2015, 11:57 идти на штурм Мариуполя существующими частями армии и Национальной гвардии невозможно. Единственный вывод, к которому пришли — это необходимость доукомплектования и довооружения новосозданного из участников Майдана добровольческого батальона милиции «Азов»
  58. "Опоблоківець" Мураєв у прямому ефірі заявив, що на Донбасі воювали американські військові. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  59. Евгений Мураев (23 червня 2017). Евгений Мураев: Войну надо не переквалифицировать, а заканчивать. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  60. Мураев ответил «свободовцу» Ильенко — чей Крым? // «Украинский формат» на NEWSONE 28.03.18 (рос.)
  61. Евгений Мураев (30 серпня 2017). Евгений Мураев: Единственный вариант для Донбасса — децентрализация. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  62. Закон о декоммунизации противоречит базовым принципам Конституции, — Мураев [Архівовано 16 грудня 2020 у Wayback Machine.] 4.06.17 (рос.)
  63. Евгений Мураев: НАТО — как Анджелина Джоли: вы ее хотите, а она вас — нет // «Большой вечер» с Василием Головановым на телеканале NewsOne, 09.01.18 (рос.)
  64. Український нардеп у прямому ефірі назвав Євромайдан державним переворотом — 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017. 
  65. Про пікетування News One в газеті Kyiv Post від 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 5 грудня 2017. 
  66. [1] [Архівовано 30 квітня 2019 у Wayback Machine.]Петро Кралюк. Гібридна війна на інформаційному фронті. Чи варто блокувати NewsOne?//Радіо Свобода, 8 грудня 2017
  67. У Раді закликали порушити справу проти депутата Мураєва через його слова про Сенцова. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018. 
  68. а б Депутат та власник NewsOne Мураєв назвав Сенцова терористом (відео). Club-tourist (амер.). Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018. 
  69. Аваков назвав нардепа Мураєва покидьком за слова про Сенцова. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019. 
  70. Коалиция просит СБУ обвинить Мураева в госизмене [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.] Українська правда, 08.06.2018
  71. Евгений Мураев (9 червня 2018). Прости, Олег.... Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 14 червня 2018. 
  72. Отвечу еще раз и всем оптом: я не могу считать... — Yevgeniy Murayev. archive.is. 11 червня 2018. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018. 
  73. Зубченко, Ярослав (2 вересня 2021). Канал «Наш» вирізав із запису програми расистські висловлювання Євгенія Мураєва. Детектор медіа. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  74. [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Харків Інфо, 28.04.2015 р.
  75. Турнир по самбо на призы народного депутата Украины Е. Мураева [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] Медіа Зміїв, 29.04.2013 р.
  76. Адреналин в крови: под Харьковом прошли гонки на квадроциклах и внедорожниках. [Архівовано 3 травня 2017 у Wayback Machine.] MigNews, 16.11.2014 р.
  77. Мураєв зобов'язується сприяти будівництву дитячих та спортивних майданчиків [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Слово і Діло. Народний контроль
  78. История организации [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ВПО «Ориентир»
  79. Под Змиёвом откопали танк [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] MediaPort, 11.08.2011 г.
  80. Презентация книги «Соколово: забытые герои» [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] Медіа Зміїв, 24.06.2014 г.
  81. Широнинцы: подвиг без цензуры [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] Медіа Зміїв, 16.09.2014 г.
  82. Єдиний державний реєстр судових рішень. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. 
  83. Декларація на сайті НАЗК. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019. 
  84. Стало известно имя актрисы, ради которой нардеп Евгений Мураев оставил жену и двоих детей [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.] // (рос.)
  85. «За життя» без Мураева [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.] // 10.08.2017 (рос.)
  86. Мураев рассказал правду о своем семейном положении. kp.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 9 вересня 2020. 
  87. Мураев: Это будет сложный год — нас ждут потрясения, но они принесут перемены к лучшему [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.], Наш, 02.01.2022.
  88. Мураев, Евгений Владимирович [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] ГенштабЪ