Мураєв Євгеній Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгеній Володимирович Мураєв
Євгеній Володимирович Мураєв
Голова Зміївської районної державної адміністрації Харківської області
Час на посаді:
15 квітня 2010 — 21 листопада 2012
Народився2 грудня 1976(1976-12-02) (43 роки)
Зміїв, Харківська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Політична партіяНаші
Професіяекономіст, юрист
Євгеній Володимирович Мураєв на сайті Верховної Ради

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Позафракційний
Раніше: Опозиційний блок та Партія регіонів 		27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Євге́ній Володи́мирович Мураєв (нар. 2 грудня 1976(19761202), Зміїв, Харківська область) — проросійський політик, депутат Харківської облради двох скликань, народний депутат України VII і VIII скликань.

Член комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від Опозиційного блоку (раніше — Партія регіонів). З 3 червня 2016 позафракційний.[1]

Відомий українофобськими[2][3][4][5] та проросійськими поглядами.[6][7][8][9] Колишній голова політради партії «За життя»,[10] згодом — керівник партії «Наші» (обидві партії орієнтовані на «зближення» України з Росією).[11] Завдяки протекції голови фракції Опозиційний блок у Верховній Раді Вадима Новинського став іподияконом митрополита Бориспільського Антонія (Паканича) Московського Патріархату в Україні.[12]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Змієві на Харківщині. Батько Володимир Кузьмич обіймав посаду генерального директора АТЗТ «Рапід». Мати Ольга Олексіївна — доцент кафедри хімії в Харківському університеті міського господарства.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив фізико-математичний ліцей № 27 м. Харкова.

1994—1999 — навчався на економічному факультеті ХНУ, спеціальність «фінанси та кредит» (закінчив з відзнакою).[13]

1996 — представляв Україну на Європейському конгресі студентів у бельгійському Льєжі. Другу вищу освіту здобув у Юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого, який закінчив 2014 року з відзнакою.[джерело?]

Робота у приватному секторі[ред. | ред. код]

Обіймав посаду директора ТОВ «Анклав» (оптова торгівля нафтопродуктами), з 2001 по 2007 рік — директор ТОВ «МКМ-Харків».

2009—2010 — генеральний директор ТОВ «Східна фінансова група».

Політика[ред. | ред. код]

2006 — депутат Харківської облради V скликання від партії «Віче». Керівник комісії з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та ЖКГ. Вдруге депутатом облради став у 2010 році від Партії регіонів.

15 квітня 2010 — призначений Януковичем головою Зміївської райдержадміністрації. За час його роботи (за даними облради) Зміївщина піднялася з дев'ятого на друге місце в обласному рейтингу за соціально-економічним розвитком,[14] оздоровленням дітей, у сфері освіти, фізкультури та спорту. За два роки в районі введено в експлуатацію три свердловини для питної води,[15] два очисних комплексу-біоплато, організовано збір твердих побутових відходів, почато будівництво соціального житла, запущено програму реконструкції музеїв і пам'ятників. У двох населених пунктах на 12,5 % було знижено вартість тепла для населення.

Під час його головування розгорнувся скандал довкола НПП «Гомільшанські ліси», де за його поданням змінили керівника.[16] На думку наукових працівників парку, діяльність новопризначеного Севєріна І. О. завдавала шкоди парку та була спрямована на отримання фінансової вигоди.[17][18][19]

21 листопада 2012 — звільнений з посади голови району у зв'язку з обранням до ВРУ у мажоритарному окрузі № 181.[20]

У червні 2013 року в числі 148-ми народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».[21]

В одному із своїх інтерв'ю Дмитру Гордону політик підтвердив, що він у 2014 році вивозив колишнього прем'єр—міністра України Миколи Азарова за межі України. За словами Мураєва, колишніій посадовець пропонував відвезти себе до Бєлгорода. [22]

26 жовтня 2014 — переобраний до парламенту за тим же округом. Член Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. 31 березня 2015 став «міністром» економічного розвитку і торгівлі так званого «опозиційного уряду».[23]

2014 — став власником харківського інтернет-каналу «Робінзон ТВ», сайту MIGnews та новинного телеканалу NewsOne. З того часу телеканал використовується для антиукраїнської пропаганди.[24][25]

Був одним із 148-ми народних депутатів України, хто в червні 2013 року підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».

21 вересня 2018 — вийшов з партії «За життя» і створив проросійську партію «Наші».[26]

14 грудня 2018 року Мураєв в ефірі свого телеканалу «Наш» заявив, що йде в президенти. 15 січня 2019 року ЦВК зареєструвала Мураєва кандидатом у Президенти України.[27] 7 березня 2019 року прийняв рішення про зняття своєї кандидатури на виборах президента на користь Олександра Вілкула.[28] У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів, зокрема, і Євгенія Мураєва[29]. Також під час агітаційної кампанії Виборів Президента України 2019 року фіксувались факти поширення агітаційної продукції від імені Євгенія Мураєва без вихідних даних, що є порушенням законодавства[30].

Виходячи з даних аналітиків ІА «Слово і діло» за час перебування Євген Мураєв на посаді народного депутата VIII скликання ВРУ, зміг виконати 28 % обіцянок[31].

У лютому 2019 року Євгеній Мураєв був допитаний у Генеральній прокуратурі України як свідок у справі щодо свого можливого ухилення ним самим від сплати податків та зборів в особливо великих розмірах, але він відмовився давати будь-які свідчення, пославшись на 63 статтю Конституції України[32].

Очолив виборчий список партії «Опозиційний блок» на парламентських виборах 2019 року.[33]

Голосування у парламенті[ред. | ред. код]

Євген Мураєв є одним з народних депутатів 7-го скликання, які проголосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року.[34][35]

У 2017 році Мураєв взяв участь тільки у 0,4 % голосувань у парламенті, пропустивши 99,6 % голосувань.[36][37]

У 2018 році Мураєв пропустив 99,11 % голосувань у Верховній Раді.[37]

Погляди[ред. | ред. код]

Війна на сході України та анексія Криму

З початком Російсько-української війни заявив, що це — «громадянський конфлікт», відзначивши, що обидві сторони отримують підтримку від іноземних держав: Україна зі сторони США, а сепаратисти — Росії.[38]

Заявив, що у звільненні Маріуполя від проросійських сепаратистів з української сторони брали участь американські «солдати Greystone та Blackwater».[39][40][41][42]

Стверджує, що теперішній українській владі вигідне продовження війни, оскільки «повернення в електоральне поле ще 5 млн голосів […] буде означати закінчення цього режиму».[43]

Вважає, що тимчасова анексія Криму була вигідна українській владі, оскільки разом з півостровом з електорального поля зникли два мільйони «незгодних голосів». Заявив, що визнає півострів українським.[44]

Державний устрій

Є прихильником децентралізації та розширення повноважень регіонів.[45]

Мовне та культурне питання

Виступає проти декомунізації та за збереження символів комуністичного режиму, як «історичної і культурної пам'яті».[46]

Зовнішня політика

Заявив, що «в НАТО на Україну не чекають».[47] Вважає, що питання вступу до НАТО потрібно вирішувати на всеукраїнському референдумі.

Євромайдан

30 листопада 2017 року назвав Революцію гідності «державним переворотом», що викликало скандал та пікетування телеканалу NewsOne.[48] 3 грудня 2017 року активісти почали блокування входу до телеканалу з вимогою до власника вибачитись за зневажливі слова щодо Євромайдану та припинити прокремлівську пропаганду.[49][50]

Ставлення до українців — жертв путінських репресій

7 червня 2018 року заявив, що політичний в'язень путінського режиму Олег Сенцов «готував вибухи і підпали» і «для частини населення» є терористом[51][52]. Це викликало негативну реакцію низки політиків, зокрема міністр Арсен Аваков назвав Мураєва «покидьком».[53] Депутат ВРУ від «Народного фронту» Сергій Пашинський звернувся в СБУ і Генпрокуратуру з вимогою порушити кримінальну справу проти Мураєва за статтями «державна зрада» і «завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину», депутат від БПП Ірина Геращенко запропонувала колегам бойкотувати ефіри NewsOne до отримання публічних вибачень його власника «перед Сенцової і перед усіма політв'язнями»[54].

Після численних вимог принести вибачення Сенцову,[52] Мураєв записав відеозвернення, де заявив, що українська влада «кинула Олега разом з Кримом» (говорячи про російську окупацію АРК), тож йому шкода, що українська влада «використовувала політв'язнів у своїх цілях»[55]. Згодом у Facebook написав, що не називав Сенцова терористом, бо «не бачив матеріалів справи і не є судом»[56].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Виступив як організатор змагань зі спортивних бальних танців «Кубок Віденського вальсу — VW», який 2015 року отримав статус відкритих всеукраїнських змагань, як IV тур «Гран-прі Слобожанщини 2014—2015»[57].У Харківській області щорічно проводяться всеукраїнські змагання з самбо на кубок Мураєва[58] та два етапи кубку з автоперегонів, де Мураєв бере участь[59].

За ініціативою Мураєва обладнані дитячі навчально-виховні комплекси в Соколово, Змієві та Яковлівці Лозовського району. З 2012 року в окрузі встановлено більше 100 дитячих і спортивних майданчиків[60].

Приділяє увагу комуністичній військово-історичній тематиці. За підтримки очолюваної Мураєвим райдержадміністрації 2010 і 2011 року у Зміївському районі проходили «Вахти пам'яті», організовані військово-патріотичним об'єднанням «Орієнтир». У результаті польових пошукових робіт, проведених цим об'єднанням, були знайдені рештки 37 невідомих солдатів, загиблих 1943 року[61] та частини підірваного радянського танку КВ-1[62].

За ініціативи Мураєва проводився ремонт та встановлення радянських пам'ятників та знаків, реконструкція краєзнавчого музею, видані «Книга пам'яті Зміївщини», «Соколово: забытые герои»[63], «Широнинцы: подвиг без цензуры».[64]

Сім'я[ред. | ред. код]

7 квітня 2017 розлучений,[65] колишня дружина — Валерія Олегівна Мураєва, середня дочка підприємця та народного депутата України Олега Тарана. Має двох синів — Міхаїла (2007) та Ігоря (2009).[66]

За інформацією ЗМІ, коханкою Мураєва є харківська акторка Катерина Гордієнко (1993 р.н.), яка знімається в російських фільмах: пропагандистському «Спасибі діду за перемогу», «Новорічний переполох» (з акторами-українофобами) та інших.[67][68]

Нагороди[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мураєв Євгеній Володимирович

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Korrespondent.net. Мураєв вийшов з фракції Опозиційного блоку (ru). Процитовано 2017-10-23. 
  2. ↑ Українофоб Мураєв заявив, що йому писав пранкер Джокер (ФОТО) — DSnews Новини Києва, України і світу. www.dsnews.ua (uk). 2019-12-12. Процитовано 2020-08-03. 
  3. ↑ Коаліція просить СБУ звинуватити Мураєва в держзраді. Українська правда (uk). Процитовано 2020-08-03. 
  4. ↑ Мураєв, “Наші” та “Наш”. УНА-УНСО (uk). 2018-11-24. Процитовано 2020-08-03. 
  5. ↑ Нардеп Мураєв назвав Сенцова терористом і спровокував новий скандал. nv.ua (uk). Процитовано 2020-08-03. 
  6. ↑ Коаліція просить СБУ звинуватити Мураєва в держзраді
  7. ↑ Тетерук: Для суспільства буде краще, коли всі зрозуміють, що Мураєв – манкурт, ізгой і мати з ним справу – неприйнятно. Процитовано 2018-06-09. 
  8. ↑ Одіозний політик відомий своїми проросійськими настроями. Влітку він назвав Олега Сенцова «терористом».
  9. ↑ МУРАЄВ ВIД ДОБКIНА ДАЛЕКО НЕ ВПАДЕ: ЩО ВІДОМО ПРО ОДІОЗНОГО ВЛАСНИКА ТЕЛЕКАНАЛА NEWSONE
  10. ↑ МУРАЄВ Євгеній Володимирович. Архів оригіналу за 1 червень 2018. Процитовано 31 травень 2018. 
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 листопад 2018. Процитовано 21 листопад 2018. 
  12. ↑ Проросійський політик з протекції Новинського став іподияконом УПЦ МП. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2019-05-30. Процитовано 31 травня 2019. 
  13. ↑ Мураев, Евгений Владимирович Досье.info
  14. ↑ У рейтингу міст і районів Харківської області з соціально-економічного розвитку за I квартал перше місце посіли Зміївський і Харківський райони Архівовано 23 червень 2016 у Wayback Machine. Харківська ОДА, 18 липня 2012 р.
  15. ↑ У Змієві відкрили нову глибоководну свердловину для забезпечення люде…. archive.is. 2015-09-16. Процитовано 2018-06-09. 
  16. ↑ Гомольшанские леса на Харьковщине хотят «окультурить». 
  17. ↑ ni-severynu-i-o-na-posadi-dyrektora-natsionalnoho-parku-homilshanski-lisy. 
  18. ↑ "Гомольшанським лісам" на Зміївщині бути: в столиці відбудеться акція на захист найкращого національного парку України | Справжня Варта. varta.kharkov.ua. Процитовано 2018-12-18. 
  19. ↑ Відкритий лист вчених на захист Національного природного парку «Гомільшанські ліси» | «Зеленый Фронт». www.zfront.org. Процитовано 2018-12-18. 
  20. ↑ Результати голосування на виборчих дільницях округу № 181 Архівовано 30 червень 2015 у Wayback Machine. Сайт Центральної виборчої комісії, Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року.
  21. ↑ Депутати зі «списку 148-ми»: Ми не зрадники (СПИСОК)
  22. ↑ https://gordonua.com/news/maidan/muraev-azarov-poprosil-mozhesh-menya-otvezti-v-belgorod-ya-otvez-s-nim-byla-dorozhnaya-sumka-nebolshaya-dolzhen-byl-zabrat-cherez-dva-dnya-no-on-uzhe-ne-vernulsya-1105421.html | Мураев: Азаров попросил: “Можешь меня отвезти в Белгород?” Я отвез. С ним была дорожная сумка, небольшая. Должен был забрать через два дня, но он уже не вернулся
  23. ↑ Оппозиционное правительство: кто вошел, как оно будет работать и чего планирует добиться. www.segodnya.ua. Процитовано 2015-09-07. 
  24. ↑ Юрій Винничук. Антиукраїнська пропаганда повинна отримувати гостру і фахову відповідь.//Главком, 18 червня 2017
  25. ↑ Телеканал NewsOne активно наповнює ефір антиукраїнськими випадами (огляд преси)//Радіо Свобода, 2 серпня 2017
  26. ↑ Мураєв вийшов з партії "За життя". ukranews_com (ua). Процитовано 2018-09-21. 
  27. ↑ Мураєв: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019. РБК-Украина (ru). Архів оригіналу за 2019-03-02. Процитовано 2019-03-01. 
  28. ↑ https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190307-murayev-znyav-svoyu-kandydaturu-z-vyboriv-prezydenta/ Мураєв зняв свою кандидатуру з виборів президента
  29. ↑ Павел Федосенко (10 лютого 2019). Националисты разгромили восемь ситилайтов с политической рекламой (Видео). NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019.  (рос.)
  30. ↑ 19 січня 2019 (Алексей Басакин). Общественники пожаловались в полицию на агитацию Мураева, Каплина и Садового. NewsRoom. Процитовано 5 травня 2019.  (рос.)
  31. ↑ Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Євгеній Мураєв. Слово і Діло (uk). Процитовано 2019-07-09. 
  32. ↑ Кандидата у президенти Мураєва допитали в ГПУ. Укрінформ. 13 лютого 2019. Процитовано 30 квітня 2019. 
  33. ↑ З'ясувалося, хто увійшов до першої десятки передвиборчого списку «Опоблоку» Слово і Діло (10 червня 2019)
  34. ↑ Повний список депутатів, що голосували за диктаторські закони. uainfo.org. Процитовано 2019-03-19. 
  35. ↑ Поіменне голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№3879). rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2019-03-19. 
  36. ↑ Нардепи-прогульники 2017 року. chesno.org. 
  37. ↑ а б Верховна Рада України. Статистика голосувань за вибраний період. rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2019-03-19. 
  38. ↑ "Народный депутат назвал войну на Донбассе "гражданским конфликтом". 24tv.ua/. Процитовано 2017-07-19. 
  39. ↑ Евгений Мураев и Алексей Гончаренко в «Вечернем прайме» // Телеканал «112 Украина», 14.06.2016. (рос.)
  40. ↑ Год назад освободили Мариуполь: опубликованы новые видео // Корреспондент.net, 13 июня 2015, 16:57
  41. ↑ Как освобождали Мариуполь от боевиков: раскрыты подробности операции (фото) // Сегодня, Новости Донбасса 13 Июня 2015, 11:57 идти на штурм Мариуполя существующими частями армии и Национальной гвардии невозможно. Единственный вывод, к которому пришли — это необходимость доукомплектования и довооружения новосозданного из участников Майдана добровольческого батальона милиции «Азов»
  42. ↑ "Опоблоківець" Мураєв у прямому ефірі заявив, що на Донбасі воювали американські військові. tyzhden.ua. Процитовано 2017-10-23. 
  43. ↑ Евгений Мураев (2017-06-23). Евгений Мураев: Войну надо не переквалифицировать, а заканчивать. Процитовано 2017-10-23. 
  44. ↑ Мураев ответил «свободовцу» Ильенко — чей Крым? // «Украинский формат» на NEWSONE 28.03.18 (рос.)
  45. ↑ Евгений Мураев (2017-08-30). Евгений Мураев: Единственный вариант для Донбасса — децентрализация. Процитовано 2017-10-23. 
  46. ↑ Закон о декоммунизации противоречит базовым принципам Конституции, — Мураев 4.06.17 (рос.)
  47. ↑ Евгений Мураев: НАТО — как Анджелина Джоли: вы ее хотите, а она вас — нет // «Большой вечер» с Василием Головановым на телеканале NewsOne, 09.01.18 (рос.)
  48. ↑ Український нардеп у прямому ефірі назвав Євромайдан державним переворотом — 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2017-11-30. 
  49. ↑ Про пікетування News One в газеті Kyiv Post від 4 грудня 2017
  50. ↑ [1]Петро Кралюк. Гібридна війна на інформаційному фронті. Чи варто блокувати NewsOne?//Радіо Свобода, 8 грудня 2017
  51. ↑ У Раді закликали порушити справу проти депутата Мураєва через його слова про Сенцова. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  52. ↑ а б Депутат та власник NewsOne Мураєв назвав Сенцова терористом (відео). Club-tourist (en-US). Процитовано 2018-06-14. 
  53. ↑ Аваков назвав нардепа Мураєва покидьком за слова про Сенцова
  54. ↑ Коалиция просит СБУ обвинить Мураева в госизмене Українська правда, 08.06.2018
  55. ↑ Евгений Мураев (2018-06-09). Прости, Олег.... Процитовано 2018-06-14. 
  56. ↑ Отвечу еще раз и всем оптом: я не могу считать... — Yevgeniy Murayev. archive.is. 2018-06-11. Процитовано 2018-06-14. 
  57. ↑ [2] Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. Харків Інфо, 28.04.2015 р.
  58. ↑ Турнир по самбо на призы народного депутата Украины Е. Мураева Медіа Зміїв, 29.04.2013 р.
  59. ↑ Адреналин в крови: под Харьковом прошли гонки на квадроциклах и внедорожниках. MigNews, 16.11.2014 р.
  60. ↑ Мураєв зобов'язується сприяти будівництву дитячих та спортивних майданчиків Слово і Діло. Народний контроль
  61. ↑ История организации Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. ВПО «Ориентир»
  62. ↑ Под Змиёвом откопали танк MediaPort, 11.08.2011 г.
  63. ↑ Презентация книги «Соколово: забытые герои» Медіа Зміїв, 24.06.2014 г.
  64. ↑ Широнинцы: подвиг без цензуры Медіа Зміїв, 16.09.2014 г.
  65. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. [недоступне посилання з квітень 2019]
  66. ↑ Декларація на сайті НАЗК
  67. ↑ Стало известно имя актрисы, ради которой нардеп Евгений Мураев оставил жену и двоих детей // (рос.)
  68. ↑ «За життя» без Мураева // 10.08.2017 (рос.)
  69. ↑ Мураев, Евгений Владимирович ГенштабЪ
Президія ВРУ
Блок
Петра Порошенка
Агафонова · С. Алєксєєв · Андрієвський · Антонищак · Арешонков · Ар'єв · Артюшенко · Бакуменко · О. Барна · Березенко · Бєлькова · Білозір · Білоцерковець · Богомолець · Брензович · Бригинець · Буглак · Вадатурський · Валентиров · Велікін · Вінник · Герасимов · Голубов · Гончаренко · Горват · Грановський · Гринів · Гудзенко · Давиденко · Демчак · В. Денисенко · Дехтярчук · Джемілєв · Дмитренко · Довбенко · Домбровський · Б. Дубневич · Я. Дубневич · Євлахов · Єфімов · Жолобецький · Заболотний · Загорій · Зварич · Іонова · Іщейкін · Іщенко · Карпунцов · Кіт · Князевич · Кобцев · Козаченко · Козир · Кононенко · Король · Кудлаєнко · Кузьменко · Куліченко · Куніцин · Куренной · Курило · Кучер · М. Лаврик · Лесюк · Лівік · Лопушанський · Ір. Луценко · Люшняк · Макар'ян · Македон · Мамчур · Матвієнко · Матіос · Матузко · Мацола · Мельник · Мельниченко · І. Мельничук · Мушак · Негой · Немировський · Нестеренко · Новак · Онуфрик · Павелко · Паламарчук · Палатний · В. Пинзеник · Побер · Порошенко · Продан · Ревега · Рибак · Ричкова · Різаненко · Р. Романюк · Рудик · Сабашук · Саврасов · Севрюков · Соловей · Сольвар · Співаковський · Спориш · Сугоняко · Суслова · Тіміш · Ткачук · Третьяков · Тригубенко · Урбанський · Усов · Фролов · Хлань · Чекіта · Чепинога · Червакова · Черненко · Чубаров · Шверк · Шинькович · Южаніна · Юрик · Юринець · Юрчишин · Яніцький · Яриніч
Народний фронт
І. Алексєєв · Бабенко · Бабій · Бендюженко · Ю. Береза · О. Бойко · М. Бондар · Бриченко · Бурбак · Васюник · Величкович · Висоцький · Вознюк · Войцеховська · Гаврилюк · А. Геращенко · Горбунов · Гузь · Данілін · Дейдей · Дзензерський · Дзюблик · Дирів · Донець · Драюк · Дроздик · Єдаков · Єленський · Ємець · Заставний · Іванчук · Кадикало · Кацер-Бучковська · Кірш · Княжицький · Кодола · Колганова · Корчик · Котвіцький · Кремінь · Вад. Кривенко · Кривошея · Кришин · Ксенжук · Лапін · Левус · Ледовських · Логвинський · Лук'янчук · Лунченко · Масоріна · Матейченко · Медуниця · Мепарішвілі · Пашинський · П. Пинзеник · Підберезняк · Побочіх · Поляков · Помазанов · Присяжнюк · Река · Романовський · В. Романюк · Савка · Савчук · Сидорчук · Соляр · Сочка · Сташук · Стеценко · Сюмар · Тетерук · Унгурян · Фаєрмарк · Федорук · Хміль · Чорновол · Шкварилюк
Опозиційний блок
Об'єднання
«Самопоміч»
Група
«Партія відродження»
Радикальна партія
Олега Ляшка
ВО «Батьківщина»
Група
«Воля народу»
Позафракційні
Бакулін · В. Балога · І. Балога · П. Балога · Батенко · Безбах · Б. Береза · Білецький · Ю. Бойко · Бублик · Веселова · Герега · Головко · Голуб · Гопко · Анат. Денисенко · Андр. Денисенко · Дерев'янко · Деркач · Дідич · Добродомов · Дубінін · Дунаєв · Єднак · Жеваго · Заліщук · Іллєнко · Іоффе · Каплін · Кишкар · Клюєв · Констанкевич · Константіновський · Корнацький · Вік. Кривенко · Кривохатько · Купрій · Курячий · Левченко · Лещенко · Литвин · Лубінець · Льовочкін · Марченко · Матвійчук · Матківський · С. Мельничук · Міщенко · Мусій · Найєм · Недава · Ничипоренко · Онищенко · Осуховський · Парасюк · О. Петренко · Пташник · Розенблат · Н. Савченко · Тарута · Юр. Тимошенко · Чумак · В. Шевченко · О. Шевченко · Ярош
Депутати,
що вибули
Аваков · Артеменко · Атрошенко · С. Барна · Ванат† · Вощевський · Гарбуз · Гвоздьов · Гордєєв · Гриневич · Гройсман · Денісова · Єремеєв† · Єфремова · Жданов · Квіт · В. Кириленко · Климпуш-Цинцадзе · Ковальчук · Кубів · Куліч · Кутовий · Ю. Луценко · Мартиненко · Мірошник · Насалик · Насіров · Огнєвіч · Р. Павленко · Пацкан · П. Петренко · Розенко · О. Савченко · Семерак · Стець · Сторожук · Тимчук† · Томенко · Турчинов · Філатов · Фірсов · Фріз · Шлемко · Юзькова · Яценюк
Кандидати на посаду Президента України 2019
Зняли кандидатури
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мураєв_Євгеній_Володимирович&oldid=29094455