Матюк Віктор Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Матюк

Ві́ктор Матю́к (* 18 лютого 1852, Тудорковичі — † 8 квітня 1912, Карів) — український композитор, священик і фольклорист.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в родині дяка. Навчався в дяко-учительській школі в Перемишлі, а також у Львівській духовній семінарії. Спадкоємець традицій перемиської композиторської школи, учень Михайла Вербицького та Порфирія Бажанського. Був парохом у Карові на Сокальщині. Там і похований. Як священик, Вітор Матюк дбав про народну освіту, закладав осередки «Просвіти» у селах. Видав «Шкільний співаник», основу якого становить українська церковна музика. Як композитор, Матюк найбільше відзначився в солоспіві, створивши майже 50 пісень цього жанру, покладених на слова М. Шашкевича, В. Масляка, І. Гушалевича, А. Міцкевича й Б. Кирчіва. Його «Веснівка» увійшла до золотого фонду української вокальної музики. Віктор Матюк мав значні досягнення також у творах світської тематики.

Іменем Віктора Матюка названа Сокальська дитяча школа мистецтв.[1]

Найпопулярніші солоспіви[ред.ред. код]

  • «Веснівка»
  • «До руської пісні»
  • «Крилець, крилець, сокола дай»
  • «Капрал Тимко»
  • «Інвалід»
  • «Наші поселенці»
  • «Нещасна любов»

Найпопулярніші хорові й інші твори[ред.ред. код]

  • «До весни» (кантата)
  • «Під осінь»
  • «Болеслав Кривоустий під Галичом» (на текст М. Шашкевича)
  • «Гамалія» (на текст Т. Шевченка)
  • «Заповіт» (на текст Т. Шевченка)
  • «Три князі на один престіл» (на текст І. Франка)

Бібліографія[ред.ред. код]

Книжки[ред.ред. код]

  • «Малий катехизм музики» (1882)
  • «Боян» — хоровий збірник (1886, видавець і співредактор)
  • «Руський співаник для народніх шкіл» (у 4-х частинах)
  • «Короткий начерк з гармонії і композиції» (1906)
  • «Співаник церковно-народний для шкіл народних» (1911)

Періодика[ред.ред. код]

  • Матюк В., Копко М. В справі видавництва руського співаника. — Діло, 1885. — Ч. 16, с. 2
  • Матюк В. Іван Лаврівський // Календар «Просвіти». — Львів, 1889. — С. 82—86
  • Матюк В. Наша руська народна пісня і її значення. Погляд на розвиток музики в Росії і її вплив на розвиток нашої музики в Галичині. Наша руська народна пісня в композиціях музичних Ф. Колесси. — Діло, 1889. — Ч. 13, с. 1—2; ч. 14, с. 2; Ч. 15, с. 1—2
  • Матюк В. В справі науки нотного хорального співу у нас по селах і містах. — Діло, 1898. — Ч. 275, с. 1—2
  • Матюк В. Наука нотно-музикального пінія. — Дяківський глас, 1898. — Ч. 1, с. 6—8
  • Матюк В.‚ Шухевич В.‚ Копко М. Відозва до співолюбивих Русинів. — Дяківський глас, 1899. — Ч. 8, с. 113—116.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Франко І. Симпатичне видавництво музикальне. — Зоря, 1886. —Ч. 1, с. 20
  • Ющишин І. О. Віктор Матюк: Співаник церковно-народний для шкіл народних. — Учитель, 1912. — Ч. 7., с. 221.
  • Людкевич С. Віктор Матюк. — Неділя, 1912. — Ч. 26, с. 4—6; Ч. 27—28, с. 8—9.
  • Кухар Р. В. Матюк. // Надбужанщина. — Нью-Йорк — Париж — Сидней — Торонто, 1989. — Т. 2. [1]
  • Івасейко С. Віктор Матюк: З життя і творчої діяльності. — Сокаль: Книгозбірня сокальської «Просвіти»‚ 1992. — 69 с.
  • Фрайт І. Віктор Матюк — композитор і священик. — Світ дитини, 1997. — № 1, с. 12—13.
  • Фрайт І. Історія створення перших українських шкільних підручників з музики в Західній Україні в другій половині XIX сторіччя. — Джерела, 1998. — № 2, с. 19—22.
  • Фрайт І. Забута педагогічна спадщина В. Матюка. — Джерела, 1999. — № 1—2, с. 100—104.
  • Дані про Віктора Матюка