Мельничук Святослав Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святослав Мельничук
Фото
Мельничук Святослав Васильович на святкуванні власного 90-річчя
Ім'я при народженні: Святослав Васильович Мельничук
Дата народження: 13 вересня 1926(1926-09-13)
Місце народження: Суховерхів, Румунія (нині Кіцманська міська громада, Вижницький район, Чернівецька область)
Дата смерті: 6 червня 2019(2019-06-06) (92 роки)
Місце смерті: м. Чернівці
Громадянство: Flag of Romania.svg Королівство Румунія
СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Професія співак
композитор
диригент
педагог
Колективи «Гомін Буковини»
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Будівничий України»

Лауреат літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича

Святослав Васильович Мельничук (нар. 13 вересня 1926, с. Суховерхів, Румунія, нині Кіцманська міська громада, Вижницький район, Чернівецька область6 червня 2019, м. Чернівці) — український громадсько-культурний діяч, вояк УПА, засновник та диригент хору «Гомін Буковини», співзасновник товариства Просвіта ім. Т. Шевченка, засновник і голова братства ОУН-УПА на Буковині[1][2][3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Святослав Мельничук народився 13 вересня 1926 року в селі Суховерхів тоді Румунії, тепер Кіцманського району Чернівецької області. Батько був священиком, який брав участь в перших визвольних змаганнях в лавах УНР[1]. Навчався у гімназіях міст Кіцмань і Чернівці.

У жовтні 1940 батьки переїхали на Холмщину. Навчався в українській гімназії в м. Сокаль. У 1944 вступив до Української Повстанської Армії (УПА), з вояками пройшов з Хомщини до Буковини. 3 березня 1945 був поранений і арештований. 28 вересня 1945 військовий трибунал НКВС Чернівецької області засудив на 20 років ув'язнення. Перебував у таборах Воркути. У 1956 повернувся на Буковину. Навчався у Чернівецькому музичному училищі, звідки був відрахований, диплом отримав пізніше у Кишиневі.

Помер 6 червня 2019 року в м. Чернівці. Похований на Руському цвинтарі в Чернівцях[4].

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1961-1969 роках викладав музику і співи у Чернівецькій СШ № 33, 1969-1986 — музичному культосвітньому училищі Чернівців. Для хору «Гомін Буковини» написав обробки пісень на слова Тараса Шевченка: «За байраком байрак…», «Розрита могила», «По діброві вітер віє»; народних: «Закувала зозуленька», «Світи, світи місяченьку», «Гей, там далеко на Волині»; колядок: «Бог предвічний народився», «Нова радість стала», «Тиха ніч».

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Олег Сенчик: «Довга пісня Святослава Мельничука, або щемлива душа рідного народу» // Буковинське віче. — 1996, 27 листопада.
  • Святослав Мельничук // Іванюк М. «Літературно-мистецька Вижниччина» / Михайло Іванюк. — Вижниця, 2001. — С. 121—122.
  • Святослав Мельничук // «Літературно-мистецька Кіцманщина: путівник» / Ростислав Дуб. — Чернівці, 2003. — С. 32.
  • Мельничук Святослав Васильович // «Просвітяни Буковини — будівничі України». — Чернівці, 2014. — С. 43-44.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]