Мельня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мельня
На вїзді в село
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Рада Мельнянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59020130170094465
Облікова картка Мельня 
Основні дані
Населення 468
Поштовий індекс 41640
Телефонний код +380 5447
Географічні дані
Географічні координати 51°20′57″ пн. ш. 33°05′39″ сх. д. / 51.34917° пн. ш. 33.09417° сх. д. / 51.34917; 33.09417Координати: 51°20′57″ пн. ш. 33°05′39″ сх. д. / 51.34917° пн. ш. 33.09417° сх. д. / 51.34917; 33.09417
Середня висота
над рівнем моря
123 м
Водойми річка Мелень
Місцева влада
Адреса ради 41640, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Мельня, вул. Центральна, 1
Сільський голова Ганжа Галина Григорівна
Карта
Мельня. Карта розташування: Україна
Мельня
Мельня
Мельня. Карта розташування: Сумська область
Мельня
Мельня
Мапа
Мапа

CMNS: Мельня у Вікісховищі

Ме́льня (вимова) — село в Україні, Сумській області, Конотопському районі. Населення становить 468 осіб. Орган місцевого самоврядування — Мельнянська сільська рада. Розташоване на річці Сейм, за 31 км від Конотопа .

Географія[ред. | ред. код]

Село Мельня знаходиться на правому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Озаричі, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Горохове (Чернігівська область), на протилежному березі — село Таранське. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. За 4 км проходить залізниця, станція Мельня.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить від річки Мелень, на берегах якої в давні часи знаходилися млини, що густо вкривали й річку Сейм.

Історія[ред. | ред. код]

  • Село Мельня належить до найстаріших сіл Конотопщини. Раніше вважали, що перша згадка про нього датується 1500 роком, коли війська кримського хана Менглі-Гірея спустошували Волинь, Київщину та прилеглі території. За новими даними, Мельня як центр Мельнянської волості Путивльського повіту відома ще з 1360 року, в той час цією територією правили Литовці (1360-1500).
  • За москалів з 1500-х рр., село Мелин Підпутивльського стану Новгород-Сіверського стану щорічно сплачувало Москві данину медом 30 пудів. Меленська волость не раз була спустошена в смутні часи Московщини. Мабуть, була спустошена й Мельня, що за поляків значиться як деревня, мешканці якої ходили до Спаської церкви в село Спаське, допоки козаки не збудували, на початку 1670-х рр., свою Архістратиго-Михайлівську церкву. Відтоді Мельня значиться в гетьманських універсалах селом приналежним Новгород-Сіверському Спаському монастирю.
  • У першій половині XVII Мельня часто потерпала від навали польської шляхти.
  • За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр., село Мельня Батуринської сотні Ніжинського полку знаходилося на правому березі річки Сейм, на міжсільській дорозі, за 4 версти від села Ксензівки, за 12 верст від села Алтинівки та за 13 верст на схід від сотенного містечка Батурина. У Мельні була одна дерев’яна церква, 1 священик, 2 причетника. Ніякого млина в опису не зазначено, тільки вказано, що прибуток мельнівці отримували з риболовлі сітками та в’ятерами (вершами) у Сеймі.
  • У 1894 році з початком будівництва залізниці мельняни за мізерну платню працювали на підсобних роботах на вузькоколійці. У 1904 році її замінили ширококолійкою, у 1905 році відкрили залізничну станцію Мельня, хоча могли б назвати Чорноплатове — за назвою найближчого села. Але оскільки Мельня була великим селом (1917 році жило 1710 осіб) зупинилися на ній. Була з 1884 року і школа — Мельнянське сільське початкове народне училище. Кожної десятої п'ятниці після Великодня проходив ярмарок.
  • Перший колгосп у Мельні організував О. С. Коротич. У 1930 році в селі було вже З колгоспи.
  • У 1934 році в Мельні відкрилася середня школа, у якій навчалося 500 дітей. У цих роках була зруйнована церква і на її місці розпочато будівництво клубу. У роки Другої світової війни село у вересні 1941 року було окуповане німецькою адміністрацією. З великими втратами — 250 чоловік — 6 вересня 1943 року Мельня була звільнена і реокупована радянським режимом.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Сьогодення[ред. | ред. код]

У 2001 році на базі колгоспу «Родина» створено сільськогосподарське товариство «Мельня», яке з часом було реструктуризоване в ПСП «Мельнянське». З 2006 року в село ходить маршутка.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Село Мельня відоме в культурному світі Європи тим, що в ньому народився, провів дитячі та юнацькі роки видатний хормейстер, композитор, педагог, заслужений артист УРСР Давидовський Григорій Митрофанович (1866—1952)

Дердик Олександр Семенович Народився 2 червня 1921 р. в с. Мельня нині Конотопського району Сумської області. / загинув 7 (6?) липня 1943 р. під Курськом, здійснив таран та сам загинув.

Посилання[ред. | ред. код]