Вирівка
| село Вирівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | Вирівська сільська рада |
| Облікова картка | Вирівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1636 |
| Населення | 1302 |
| Поштовий індекс | 41630 |
| Телефонний код | +380 5447 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°16′34″ пн. ш. 33°08′14″ сх. д. / 51.27611° пн. ш. 33.13722° сх. д.Координати: 51°16′34″ пн. ш. 33°08′14″ сх. д. / 51.27611° пн. ш. 33.13722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
133 м |
| Найближча залізнична станція | Вирівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41630, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Вирівка, вул. Центральна, 36 |
| Сільський голова | Точиленко Ірина Віталіївна |
| Карта | |
  Вирівка | |
 Вирівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ви́рівка — село Конотопського району Сумської області, центр Вирівської сільської ради, до складу якої входять селища Заводське, Питомник, села Лисогубівка, Сарнавщина, Таранське.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на берегах річки Куколка (притока Сейму), вище за течією примикає село Попівка, нижче за течією великий масив іригаційних каналів. До села примикає селище Питомник. За 4 км місто Конотоп. Через село проходить автошлях Т 2504. Поруч проходить залізниця, найближча станція Вирівка за 1,5 км.
Назва[ред. | ред. код]
Існує кілька версій походження назви села Вирівки. Місцеві легенди про її походження розповідають, що «село називається так тому, що колись у ньому робили вірьовки (мотузки) з конопель, яких дуже багато росло понад Сеймом». Інша версія – в далеку давнину серед села був вир. Його утворювали весняні й дощові потоки, що збігали в річку. Звідси, як розповідали старожили, і походить назва села.
Історія[ред. | ред. код]
Засноване село після Деулінського перемир'я польською адміністрацією в 1636 році на території Чернігівського воєводства, коли кордон між Московським царством та Річчю Посполитою встановився по Куколчиному логу – долині р. Куколка, яка протікає через село і неподалік впадає в р. Сейм. Річкою проходив старовинний водний торгівельний шлях, а контролювали його жителі пагорба, на якому зараз і знаходиться Вирівка.[1]
З 1648 року у складі Конотопської сотні Ніжинського полку Гетьманської України. Козаки селилися на вулицях Сливенській (нині — Шевченка) та Салимонівці (нині — 1 Травня). Вулиці Халкидонівка (колишня — Петровського) та Ракова (колишня — Будьонного) виникли пізніше. 1654 року в селі нараховувалось майже 170 дворів.
З 1781 року, коли було ліквідовано полковий устрій, село Вирівка входить до Новгород-Сіверського намісництва, а через 10 років — до Чернігівського намісництва Конотопського повіту.
Власність на території села мали нащадки козацької старшини: Костенецькі, Вербицькі, Демченки, Журбини, Холкидонські та Білозерські, які жили біля Дубов'язівки.
Наприкінці XIX століття село мало церкву. При ній школа на 3 класи.
У селі перед Першою світовою війною було дві цегельні. Одна приватна, друга пайщицька.
1917 року село Вирівка увійшло до складу УНР.
У 1918 році в селі сталася велика пожежа — згоріло близько 40 хат[2]. У грудні 1919 року село окупували російські загони Ульянова. У 1924 році була перша спроба створення колгоспу «Червоний хлібороб».
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,70% |
| російська | 2,92% |
| інші | 0,38% |
Сьогодення[ред. | ред. код]
У 1980-х роках у Вирівці було створене дослідне господарство «Вирівське», яке у 2002—2003 роках перетворили на Державне насінницьке сільське підприємство (ДНСП).
У селі працюють: Вирівський аграрний ліцей, Вирівський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дитячий навчальний заклад» (директор Надія Іванівна Пальчун), два дитячі оздоровчі табори, поштове відділення, ощадна каса, лікарня, приватні магазини.
У 2002—2003 роках проведена повна газифікація села. Молодь їздить на заробітки до Києва, зокрема працюють на мережах АЗС.
Голова сільської ради — Микола Федорович Клінушин.
Костенецькі[ред. | ред. код]
У Вирівці народилися учасник Бородінської битви, генерал-майор московської армії Василь Григорович Костенецький (1769—1831) та член таємного гуртка Сунгурова Яків Іванович Костенецький (1811—1885), автор книжки «Спогади про Лермонтова».
Прикметні будівлі[ред. | ред. код]
1894 року купець першої гільдії Ю. Д. Школяренко збудував церкву Покрови Богородиці та двоповерхове приміщення двокласного училища, які діють і досі.
Заказник[ред. | ред. код]
- Єзуцький заказник — ландшафтний заказник.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Погода в селі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Конотоп. Села Конотопщини
Джерела[ред. | ред. код]
- Конотоп. Населені пункти Конотопського району [Архівовано 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
.svg){kind=small}