Ментальність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Менталітет)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мента́льність (від лат. mens — пов'язаний з духом, духовністю) — спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи (наприклад етнічного, професійного або соціального прошарку) до навколишнього світу[1].

Ментальність — сукупність соціально-психологічних настанов, автоматизмів та навичок свідомості, які формують способи бачення світу та уявлення людей, що належать до тої або іншої культурної спільноти. Як будь-який соціальний феномен, ментальності історично мінливі, але зміни в них відбуваються дуже повільно. Основні наукові дисципліни, які досліджують феномен ментальності, – соціальна психологія, соціолінгвістика, соціальна історія, культурна та соціальна антропологія.

Спільною рисою ментальності — на відміну від доктрин та ідеологічних конструкцій, що становлять собою завершені та осмислені системи, є її відкритість, незавершеність. Ментальності виражають не стільки індивідуальні настанови кожного з людей, скільки позаособистісний бік суспільної свідомості. Суб'єктом ментальностей є не індивід, а соціум. Вони проявляються в словесній мові (вербальній культурі суспльства) та мові жестів, поведінці, звичаях і віруваннях. Найбільш продуктивно поняття "ментальність" використовується для аналізу архаїчних структур та древності з властивими для них формами міфологічного світосприйняття.

Ментальність українського народу[ред. | ред. код]

М. Грушевський вважав, що українці мають західний тип ментальності, хоча він не відкидав і ролі східних впливів.[2] Зокрема однієї із рис українського менталітету є надмірна любов українців до гумору, сатири і взагалі сміху. Також до особливостей нації відносилося те що, внаслідок пізнішої кріпацької залежності, українці не були обтяжені надто великими податками й поборами, всіма верствами мали змогу навчатися грамоти. Не лише козаки, а й простолюд міг тією чи іншою мірою впливати на владу[3].

Українці, при всіх обмеженнях, які історично зумовлені, воліли жити за нормами свободи, причому індивідуальної свободи. Це було їхньою потребою і тією політичною програмою чи ідеалом. Суспільні форми життя і їхнє державно-правове вирішення на українських землях, починаючи з Козацької республіки, не були ідеальними. Але вони були набагато ліберальнішими, гуманнішими, цивілізованішими, ніж ті, які їм нав’язували ззовні. Це добре і наочно демонструє поява першої в Європі демократичної й республіканської конституції, яку склав гетьман в екзилі, сподвижник Івана Мазепи – Пилип Орлик[4].

Використання досліджень з ментальності[ред. | ред. код]

У минулому дослідження ментальності знаходили практичне застосування в роботі спецслужб з підготовки агентури для роботи за кордоном, нині – у діяльності політиків, культурних діячів, посадових осіб, простих громадян українського суспільства.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості /Тези доповідей та матеріали Міжнародної науково-практичної коенференції. За редакцією Киричука О.В., Колісника О.П., Чепи М.-Л.А. - Київ-Луцьк: Фундація імені О. Ольжича, 1994.
  2. ↑ Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект: Навчальний посібник / Лозко Г. — К.: АртЕК, 2001.- 304 c.
  3. ↑ Горобець В. М. «Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції» Х.; «КСД», 2017, 448 с. ISBN 978-617-12-2548-0
  4. ↑ Зайцева І. В. Особливості формування ментальності українців у період козацької  республіки // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. Т. ХХVІІ. – К.: ННДІУВІ, 2011. – C. 391.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Попович М. Проблеми теорії ментальності / відп. ред. М.В. Попович. К.: Наук. думка, 2006. 407 с.
  • Додонов Р. А. Этническая ментальность: опыт социально-философского исследования // Запорожье, Тандем-У, — 192 с.(рос.)
  • Додонов Р. А. Теория ментальности. Учение о детерминантах мыслительных автоматизмов // Запорожье, Тандем-У, 1999. — 264 с.(рос.)
  • Козловський С. О. Ментальність середньовічного купецтва: купець і суспільство // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. — К., Міленіум, 2009, № 3. — С. 118—122
  • Козловський С. О. Ментальність середньовічного купецтва: купець і релігія // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. — К., Міленіум, 2009, № 4. — С. 122—126
  • Козловський С. О. Вплив чернецтва на формування категорії «держава» у колективній ментальності населення Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.) // «Видубицький Михайлівський монастир — погляд крізь віки». Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 940-літтю Свято-Михайлівського Видубицького монастиря. — К., Видавництво Видубицького Свято-Михайлівського монастиря, 2010. — С. 372—383.
  • Козловский С. О. Торговля и купечество как «социальный лифт» в коллективной ментальности средневекового общества Западной Европы (XII—XV вв.) // Социальная мобильность в традиционных обществах: история и современность: материалы Всероссийской научной конференции с международным участием, посвященной 90-летию со дня рождения профессора М. М. Мартыновой и 100-летию со дня рождения профессора Б. Г. Плющевского. Ижевск, 20–21 ноября 2012 г. / сост. и отв. ред. В. В. Пузанов.– Ижевск: Изд-во «Удмуртский университет», 2012. — С. 91-97.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]


Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ментальність&oldid=27485541