Мері Берд
| Мері Берд | |
 |
|
| Народилася | 1 січня 1955[1] (62 роки) Much Wenlock[d] |
|---|---|
| Громадянство (підданство) |  Велика Британія |
| Діяльність | classical scholar[d], historian of religion[d], викладач університету і телеведучий[d] |
| Alma mater | Ньюнгем коледж[d][2] |
| У шлюбі з | Robin Cormack[d] |
| Нагороди | |
Мері Берд (англ. Mary Beard, 1 січня 1955) — професор класики в Кембріджському університеті і співробітник Ньюнхем-коледжу; також редактор класичного розділу в The Times Literary Supplement (літературний додаток The Times), автор автор блогу «A Don's Life», який публікається як постійна колонка в The Times. Її часті виступи для засобів масової інформації, а іноді й спірні публічні заяви, принесли їй популярність та звання «найвідомішого дослідника класики Англії».
Ранні роки і освіта[ред. • ред. код]
Мері Берд, єдина дитина в сім'ї, народилася 1 січня 1955 року в Мач-Венлок, Шропшир. Її батько Рой Вітбред Берд працював архітектором у Шрусбері. Мати Емілі Джойс Берд була була захопленою читачкою. Мері Берд вступила у Direct grant grammar school. Влітку вона брала участь в археологічних розкопках, спочатку, аби заробити гроші для відпочинку, але пізніше несподівано почала цікавитись вивченням античності.
У віці 18 років Мері Берд пройшла співбесіду до Ньюнхем-коледжу, Кембридж, а також успішно склала обов'язковий іспит. Крім того, вона хотіла вступати до Королівського коледжу в Кембриджі, але відмовилась від задуму, коли виявилось, що цей коледж не надає стипендій жінкам. Навчаючись на першому курсі, Берд відчувала зневажливе ставлення чоловіків до академічного потенціалу жінок, і це тільки зміцнювало її рішучість домогтися успіху. Вона також стала прибічницею феміністичних поглядів, які залишаються важливими в її подальшому житті. Зрештою Берд здобула ступінь магістра в Ньюнхемі і залишилися в Кембриджі для здобуття ступеня PhD.
Кар'єра[ред. • ред. код]
У період з 1979 по 1983 рік Мері Берд викладала класичне мистецтво в Королівському коледжі Лондона. Вона повернулася в Кембридж в 1984 році як науковий співробітник Ньюнхем-коледжу і стала єдиною жінкою-викладачем факультету класики. Праця «Rome in the Late Republic», яку вона написала у співавторстві з кембриджським антикознавцем Майклом Кроуфордом, була опублікована того ж року. В 1985 році Берд вийшла заміж за Робіна Кормака Сінклера. 1985 року народила дочку, а 1987 року — сина. 1992 року вона стала редактором розділу класики в «The Times Literary Supplement».
Незабаром після атаки 11 вересня 2001 року на Всесвітній торговий центр, Берд опинились серед авторів, яким видавці London Review of Books запропонували написати кілька статей. Вона висловила думки, які стали дуже популярними під узагальненою назвою «On the Justice of Roosting Chickens» («Аргументи на захист насідок»), за книгою Варда Черчилля «On the Justice of Roosting Chickens: Reflections on the Consequences of U.S. Imperial Arrogance and Criminality». У листопаді 2007 року Мері Берд визнала, що ворожість до цих коментарів все ще не вляглася, хоча вона вважає, що подала стандартну точки зору: тероризм був пов'язаний із американською зовнішньою політикою.
У 2004 році Мері Берд стала професором класики в Кембриджі. В період 2008—2009 років вона читала серію лекцій «Roman Laughter» на запрошення в Каліфорнійського університету в Берклі, Каліфорнія.
Основні роботи[ред. • ред. код]
- Rome in the Late Republic (with Michael Crawford, 1985, revised 1999); ISBN 0-7156-2928-X
- The Good Working Mother's Guide (1989); ISBN 0-7156-2278-1
- Pagan Priests: Religion and Power in the Ancient World (as editor with John North, 1990); ISBN 0-7156-2206-4
- Classics: A Very Short Introduction (with John Henderson, 1995); ISBN 0-19-285313-9
- Religions of Rome (with John North and Simon Price, 1998); ISBN 0-521-30401-6 (vol. 1), ISBN 0-521-45015-2 (vol. 2)
- The Invention of Jane Harrison (Harvard University Press, 2000); ISBN 0-674-00212-1
- Classical Art from Greece to Rome (with John Henderson, 2001); ISBN 0-19-284237-4
- The Parthenon (Harvard University Press, 2002); ISBN 1-86197-292-X
- The Colosseum (with Keith Hopkins, Harvard University Press, 2005); ISBN 1-86197-407-8
- The Roman Triumph (Harvard University Press, 2007); ISBN 0-674-02613-6
- Pompeii: The Life of a Roman Town (2008); ISBN 1-86197-516-3 (U.S. title: The Fires of Vesuvius: Pompeii Lost and Found; Harvard University Press)
Джерела[ред. • ред. код]
- Debrett's biodata
- Paul Laity (10 November 2007). The dangerous don (interview). The Guardian. Процитовано 2008-07-16.
- Robert McCrum "Up Pompeii with the roguish don", The Observer, 24 August 2008.
- BEARD, Prof (Winifred) Mary (subscription required). Debrett's People of Today. 2008. Архів оригіналу за 2012-05-26. Процитовано 2008-07-16.
- Mary Beard (4 October 2001). 11 September. London Review of Books. Процитовано 2008-07-16.
- Mary Beard's webpage at Newnham College
- Mary Beard's blog at The New York Review of Books
- Mary Beard interview podcast from The New York Review of Books
- Mary Beard: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)
- Beard article archive from The New York Review of Books'
- ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133323935 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ http://www.oxfordmail.co.uk/news/14294028.Mary_Beard_joins_list_of_famous_names_to_receive_Bodleian_Libraries_medal/
