Метелля Северин Модестович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Метелля Северин Модестович
Metell'ia Severyn.jpg
Народився 20 або 28 вересня 1863
с. Новий Яричів, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна
Помер 12 жовтня 1936(1936-10-12)
Новий Люблинець, нині Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Підданство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Громадянство ЗУНР ЗУНР ZUNR coa.svg
Діяльність політик
Посада посол до Галицького сейму[d]

Севери́н Моде́стович Мете́лля (20 або 28 вересня 1863, с. Новий Яричів, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область — 12 жовтня 1936, Новий Люблинець, нині село, гміна Цішанів, Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство) — український священик (УГКЦ), громадський діяч, посол до Австрійського парламенту, Галицького Сейму, делеґат Української Національної Ради ЗУНР.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 20 вересня[1] (за іншими даними — 28 вересня[2]) 1863 року в с. Новий Яричів, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна. Батько — о. Модест Метелля (1835—1907), греко-католицький священик, був парохом села Цеперів. Дід — о. Йосиф Метелля (1809—1871), парох Куликова. Прадід — Симеон Метелля, наприкінці XVIII ст. переїхав проживати до Яворова з Варшави.[1] Дядько — Йосип — служив у церквах Яворова та Куликова.

В Яричеві закінчив початкову школу. 1875/76 навчального року вчився у Львівській академічній гімназії,[3] 1883-го закінчив гімназію. Поступив до Львівської духовної семінарії, 1887 року закінчив Перемишльську духовну семінарію, там висвячений на священика.

Працював адміністратором у селах Синява Сяноцького повіту, Острів біля Перемишля, з 1890 року — в парохії Любачева, 1893 — парох у Краковці, 1898 — почесний крилошанин[2], парох Люблинця Нового і Старого.

Його ініціативою в 1908 році завершується будівництво церкви Преображення Господнього в Новому Люблинці — до Другої світової війни було близько 2500 прихожан.

З його ініціативи заснована Чесанівська філія товариства «Просвіта» — був її керівником протягом протягом 1907—1935 років.

У 1911—1912 роках був послом до Австрійського сейму. 1913—1914 років посол Галицького Сейму (округ Любачів — Чесанів, IV курія, входив до «Українського соймового клубу»[4]). Під час І-ї світової війнибув інтернований в концтаборі Талєргоф.[2]

Також був віце-маршалком повітової ради, членом повітової шкільної ради, шкільним інспектором.

Заснував та керував позичковою касою в Люблинці, яка мала обороти, рівні половині грошообігу цілого повіту.

18—19 жовтня 1918 року був обраний до складу Української Народної Ради ЗУНР як сеймовий посол. В часі постання ЗУНР отець Северин Метелля — разом з Юрієм Черкавським — парохом Дахнова, Олександром Коритком — парохом Щуткова, Василем Клосом та командиром Григорієм Ґонтарським постали в помочі борні УГА.

1927 року за його наполяганнями будується нова церква Преображення Господнього в Старому Люблинці — там було до 1500 прихожан. В школі Люблинця викладав релігію, історію, культуру та літературу.

Був радником (парохом-консультором[2]) єпископської констисторії у Перемишлі, багато років — декан Чесанівський (або любачівський[2]) входив до складу Львівського апостольського братства св. Павла.

Похований у родинному гробівці на цвинтарі Нового Люблинця поруч з дружиною.

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Юлія Бачинська, донька о. Еміліяна Бачинського, пароха с. Макова Добромильського деканату, та його дружини Павлини Комарницької (ректор Львівського університету Йосиф Комарницький був її братом). Діти:

  • Осип[5]
  • Степан[5]
  • Олімпія — дружина Олександера Левицького (?—1918), брата Костя Левицького,[6] потім — вчителя Родіона Дуркота; вчителювала в Старому Люблинці.[7]
  • НН — дружина о. Мирона Колтонюка (?—1943), замордованого членами «Батальйонів хлопських».[8]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Кущак Д. Історія села Люблинець Новий — С. 22.
  2. а б в г д Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 159.
  3. Павлишин Олег. Освітній рівень // Соціально-політичний портрет УКРАЇНСЬКОГО проводу ГАЛИЧИНИ та БУКОВИНИ в революції 1918—1919 років.
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 105, 114—115.
  5. а б Кущак Д. Історія села Люблинець Новий — С. 62.
  6. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий — С. 36.
  7. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий — С. 55.
  8. Там само. — С. 116.

Джерело[ред.ред. код]

  • Кущак Д. Історія села Люблинець Новий. — Львів : Свічадо, 2010. — 560 с. — ISBN 978-966-395-408-0.
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).

Посилання[ред.ред. код]