Михайлина Любомир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Любомир Павлович Михайлина
Народився 17 червня 1953(1953-06-17) (64 роки)
Чернівці
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Alma mater Чернівецький університет
Вчене звання доцент
Науковий ступінь доктор історичних наук
Батько Михайлина Павло Васильович
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Любомир Павлович Михайлина (17 червня 1953(19530617), Чернівці) — український археолог, доктор історичних наук, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (з вересня 2012 року). Є головою Українсько-Румунської комісії з історії, археології, етнології та фольклористики при Президії НАН України, членом кваліфікаційної ради з питань дослідження археологічної спадщини України, заступником редактора наукового збірника «Археологічні студії». Член Спілки археологів України, член ІКОМОС[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився 17 червня 1953 року в Чернівцях, батько — відомий український історик Павло Васильович Михайлина[2].

У 1975 році закінчив Чернівецький державний університет за спеціальністю «історія»[1]. У 1975—2003 роках активно брав участь в археологічних експедиціях, найбільші з них — розкопки городища IX—X століть у селі Ревне Кіцманського району, поселення Кодин під Чернівцями, села Рашків Хотинського району. Є автором численних наукових праць з археології[2].

У 1984 році отримав ступінь кандидата історичних наук.

У 2008 році, захистивши дисертацію на тему «Слов'яни VIII—X ст. між Дніпром і Карпатами (райковецька культура)», отримав ступінь доктора історичних наук.

Працював старшим науковим співробітником відділу археології ранніх слов'ян, завідувачем Польового комітету Інституту археології НАН України, керівником служби Міністра та директором Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра у Міністерстві праці та соціальної політики України, начальником відділу науки і вищої школи Чернівецької обласної державної адміністрації, доцентом кафедри етнології античної і середньовічної історії Чернівецького державного університету. У 2010—2012 роках обіймав посаду директора Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця»[1]. У вересні 2012 року призначений генеральним директором Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» й Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007)[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Біографія на сайті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
  2. а б Досьє на порталі «Молодий Буковинець».