Круг Михайло Володимирович
Михайло Круг | |
---|---|
рос. Михаил Владимирович Воробьёв | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Михайло Володимирович Воробйов |
Дата народження | 7 квітня 1962 |
Місце народження | Калінін, РРФСР, СРСР |
Дата смерті | 1 липня 2002 (40 років) |
Місце смерті | Твер, Росія |
Роки активності | 1987—2002 |
Громадянство | СРСР Росія |
Національність | росіянин |
Професія | співак, поет, композитор |
Співацький голос | Бас-баритон |
Інструменти | Гітара |
Жанр | Російський шансон, авторська пісня |
Псевдоніми | Михаил Круг[1] |
Колективи | Попутчик |
Партія | Ліберально-демократична партія Росії |
Співпраця | Віка Циганова, Ірина Круг, Олександр Дюмін |
У шлюбі з | Круг Ірина Вікторівна[2] |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Миха́йло Володи́мирович Круг, справжнє прізвище — Воробйо́в (рос. Михаил Владимирович Круг; 7 квітня 1962, Калінін — 1 липня 2002, Твер) — російський поет, бард, композитор та виконавець пісень в стилі російського шансону. Один з найпопулярніших представників даного жанру, шанувальники називали його «королем російського шансону».[3] Автор і виконавець пісні «Владимирский централ», що стала одним з найпопулярніших зразків російського шансону.
Михайло Воробйов народився 7 квітня 1962 року в Калініні (нині — Твер). Батько працював інженером-будівельником, мати — бухгалтером. Був другою дитиною в сім'ї (першою була сестра Михайла — Ольга). Його дитинство і юність пройшли в старому Пролетарському районі, про який згодом була написана пісня «Морозівське містечко» (рос. Морозовский городок). Навчався в музичній школі по класу баяна, але потім кинув її. Займався хокеєм, грав на позиції воротаря. У загальноосвітній школі він вчився погано, за спогадами родичів і друзів постійно тікав з уроків.
З шестирічного віку його кумиром був Володимир Висоцький. У 11 років Михайло Воробйов навчився грати на гітарі. Перші свої вірші він написав у 14 років, присвятивши їх своїй однокласниці. Коли одного разу на шкільному вечорі він виконав одну з пісень Висоцького, в школі вибухнув великий скандал. Після армії Воробйов під враженням його пісень став грати на гітарі і співати в його стилі.
Воробйов закінчив у місті Калініні училище № 39, отримавши фах слюсаря-авторемонтника. Після закінчення навчання він проходив строкову службу в армії в Україні, в Сумській області, у місті Лебедин в 304-й військовій школі молодших фахівців в/ч 54196-М (м. Лебедин, Сумська обл.). Повернувшись з армії, влаштувався на роботу у ВОГАТ (виробниче об'єднання вантажного автотранспорту) водієм, розвозив молочні продукти по місту протягом 10 років (з 1983 по 1993 рік). У 1987 році Михайла Воробйова призначили начальником автоколони і направили на навчання в Політехнічний інститут. Однак сидіти цілий день у кабінеті Михайлу не сподобалося, і через рік він знову став працювати водієм, а інститут кинув.
- «Жиган-лимон» (1994)
- «Зелёный прокурор» (1995)
- «Живая струна» (1996)
- «Мадам» (1998)
- «Роза» (1999)
- «Мышка» (2000)
- «Посвящение» (2002)
- «Исповедь» (2003) (посмертний альбом)
- ↑ Тарасова И. Михаил Круг играл в хоккей, писал песни по ночам и никогда не выступал в «Лазурном» // Комсомольская правда — Комсомольская правда, 2017. — 655000 экз. — ISSN 0233-433X; 1563-6372
- ↑ От ресторана до музыкального Олимпа. История вдовы Михаила Круга // Аргументы и факты — 2017. — 1562951 экз. — ISSN 0204-0476; 1606-5271
- ↑ Светлана Авдеева (09.04.2009). Михаил Круг: семь лет без короля русского шансона. svpressa.ru (рос.) . СвободнаяПресса. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 17.01.2014.
- Сайт пам'яті [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)