Молочай волинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Молочай волинський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
Молочай волинський (E. volhynica)
Біноміальна назва
Euphorbia volhynica
Besser ex Racib., 1921

Молоча́й воли́нський (Euphorbia volhynica) — рідкісна багаторічна рослина родини молочайних. Третинний релікт[1], східноєвропейський ендемік, занесений до Червоної книги України[2]. Перспективна декоративна рослина.

Згідно з Catalogue of Life, The Plant List і Plants of the World Online цей таксон є синонімом до Euphorbia illirica Lam.[3][4][5].

Опис[ред. | ред. код]

Трав'яниста рослина з сильно розгалуженим здерев'янілим кореневищем, гемікриптофіт. Одна особина може мати від 1 до 36 пагонів. Стебла дуже розгалужені від основи, прямостоячі, з пазушними квітконосами й численними неплідними гілочками під ними, 30-84 см заввишки, густо запушені. Листки довгасто-еліптичні, 1-7 см завдовжки й до 2 см завширшки. Квітки світло-жовті, забрані в густі щиткоподібні суцвіття завширшки 7-8 см. Кожне суцвіття складається з 2-103 квіток. Плід — стисненояйцеподібний тригорішок, густо запушений довгими волосками. Насінини 2,5-2,75 мм завдовжки.

Екологія та поширення[ред. | ред. код]

Молочай волинський трапляється на узліссях, сухих схилах, вкритих чагарниками, у лучних степах, деінде — на відслоненнях вапняку. Ця рослина надає перевагу помірно зволоженим місцинам, зростає на лесоподібних суглинках і дерново-карбонатних ґрунтах.

Розмножується насінням. Квітне в травні-липні, плодоносить у липні-серпні. Насіннєва продуктивність становить 28-73%.

Ареал охоплює місцевості, які під час зледеніння не були вкриті шаром криги — Подільську і Волинську височини в межах Рівненської, Хмельницької, Тернопільської та Івано-Франківської областей України. У Волинській області трапляється зрідка. За межами України цей вид зафіксований лише у Молдові[6].

Значення і статус виду[ред. | ред. код]

Вид має велику наукову цінність, оскільки є вузьким ендеміком України. В межах ареалу популяції спорадичні та нечисленні, складаються переважно з генеративних особин, що свідчить про погане відтворення. Винищенню сприяє будівництво, створення кар'єрів, надмірне випасання худоби, спалення сухої трави.

Молочай волинський охороняється у природному заповіднику «Медобори», національному парку «Подільські Товтри», заказниках «Касова гора» і «Олексюки», ландшафтному пам'ятнику «Дністровський каньйон».

Ця рослина утворює густі куртини і під час цвітіння вкривається безліччю квітів, що робить її дуже декоративною, втім у квітникарстві вид не використовується через те, що майже невідомий широкому загалу садівників. Побачити молочай волинський можна в колекції Національного дендрологічного парку «Софіївка».[7]

Синоніми[ред. | ред. код]

  • Euphorbia illirica auct. non Lam.
  • Euphorbia villosa auct. non Waldst. et Kit. ex Willd., p.p.
  • Tithymalus volhynicus (Besser ex Racib.) Holub

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Заверуха Б. В. Молочай волинський // Наука і суспільство. — 1975. — № 7. — С. 47—48.
  • Мельник В. И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. — Киев: Фитосоциоцентр, 2000. — 212 с.(рос.)
  • Macko S. Roślinność projektowanych rezerwatów na Wołyniu // Ochrona przyrody. — 1937. — 17. — S. 11—185.(пол.)
  • Motyka J. Rozmieszczenie i ekologia roślin naczyniowych na pólnocnej krawędzi zachodniego Podola. — Lublin, 1947. — 400 s.(пол.)
  • Panek J. Roślinność stepowa i naskalna lessowego Wołynia // Rocznik Wołyński. — 1939. — 8. — S. 26—66.(пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Заверуха Б. В. Флора Волыно-Подолии и её генезис. — Киев: Наук. думка, 1985. — 192 с.(рос.)
  2. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. — Глобалконсалтинг, 2009. — 921 с.
  3. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 15.10.2021. 
  4. Plants of the World Online. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 15.10.2021. 
  5. The Plant List. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 15.10.2021. 
  6. Гейдеман Т. С. Определитель высших растений Молдавской ССР. 3-е изд. — Кишинев: Штиинца, 1986. — 640 с.(рос.)
  7. Найважливіші досягнення у науковій роботі Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України у 2010 році / І. С. Косенко // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП «Софіївка» НАН України, 2010.

Посилання[ред. | ред. код]