Мрія Агрохолдинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мрія Агрохолдинг
Тип Публічна
Форма власності публічна компанія
Гасло Зрощуємо успіх!
Засновано 1992
Штаб-квартира м.Тернопіль, Тернопільська область, Україна
Продукція пшениця, картопля, ріпак, кукурудза, ячмінь, гречка, соняшник, соя, гірчиця, горох.
Власник(и) Saudi Agricultural and Livestock Investment Co.
Співробітники 2 000 осіб
mriya.ua
CMNS: Мрія Агрохолдинг у Вікісховищі

«МРІЯ Агрохолдинг» — саудівська агропромислова компанія, що виникла як американо-українська агропромислова компанія, місце реєстрації Кіпр, Нікосія. Оперує шостим за розміром земельним банком в Україні[1]. Заснована 1992 року. Обробляє близько 165 тис. гектарів землі[2] в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях. Продукція експортується у більш як 20 країн світу[джерело?]. У серпні 2014 року Компанія не змогла розрахуватися із кредиторами та оголосила технічний дефолт. З лютого 2015 року контроль над активами перейшов до кредиторів, європейських та американських інвесторів.

Корпоративне управління[3][ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

«МРІЯ» заснована 17 квітня 1992 року Іваном та Клавдією Гутами. Компанія розпочала діяльність як селянсько-фермерське науково-виробниче господарство, отримавши у користування землі з фонду держрезерву Тернопільської області. Площа ріллі становила лише 50 гектарів.

1994 — площа земельних ресурсів склала 150 га, розпочала співпрацю з американськими фахівцями для отримання першого міжнародного досвіду ведення сільського господарства.

1995 — модернізація потужностей для зберігання картоплі, розташованих у с. Васильківці Тернопільської області. Поступово всі картоплесховища обладнали системами температури та вологості, а також сортувальними лініями.

1996 — інвестиції в сільгосптехніку (компанії John Deere та Grimme)

1998 — 1000 га. У Гусятинському районі побудований перший елеватор потужністю 3500 тонн.

1999 — партнерство з компанією «Українська Мова» (пізніше придбана компанією Kraft Foods) для постачання чіпсової картоплі та уклала угоду зі Славутським солодовим заводом (з 2003 року є частиною Soufflet) на постачання ячменю для виробництва солоду.

2001 — створення школи агрономів та формування власного транспортного парку з великогабаритними машинами.

2006 — 10 000 га. Будівництво другого елеватора в м. Гусятин,

2007 — 91 000 га.

2008 — 150 000 га, розширення Гусятинського елеватора до 77 000 т. Розміщення акцій на Франкфуртській фондовій біржі, продаж 20 % акцій.

2009 — 201 000 га. Запущено потужності з виробництва та обробки насіння з продуктивністю  300 тонн на день.

2010 — кредит від IFC (Міжнародної фінансової корпорації). Вводиться система GPS-моніторингу техніки. Збудовано комплекс для зберігання картоплі.

2011 — 240 000 га. Випуск єврооблігацій на $250 мільйонів. Відкриття «Української аграрної школи».

2012 — 298 000 га, збільшено потужності по зберіганню зернових та олійних культур до 820 000 тон і до 116 000 тон для зберігання картоплі. Початок переробки відходів картоплі у крохмаль.

2013 — розміщення єврооблігацій на $400 млн. Відкриття Школи механіків, бухгалтерів та агроМВА.

2014 — оголошення про технічний дефолт. Борг Компанії склав 1,3 млрд дол.[4]

У січні 2015 року кредитори «МРІЇ» провели переговори про обрання нового керівництва агрохолдингу.

Кредитори «МРІЇ» представлені двома відповідними комітетами, один з яких представляє інтереси держателів — близько 50 % облігацій з погашенням у 2016 та 2018 роках, а інший — інтереси банків (частка яких в загальній заборгованості Групи перед банками становить 60 %). Обидва комітети кредиторів, на яких припадає переважна частка простроченої заборгованості «МРІЇ», залучили юридичних радників (Cadwalader та Avellum представляють інтереси держателів облігацій, Latham & Watkins і Arzinger — інтереси банків), а також консорціум фінансових радників в складі Rothschild, ICU та FinPoint. Вищезазначені комітети кредиторів були сформовані у відповідь на звернення Компанії від 1 серпня 2014 року, в якому вона закликала кредиторів об'єднатись. 

Кредитори обрали генеральним директором Саймона Чернявского — колишнього гендиректора агрохолдингу «HarvEast» (Україна).

2015 — залучення кредиту на $25 млн. Повернення частини конфіскованої техніки на суму $2,8 млн.

2016 — оновлення технічного парку (дискові борони, сівалки, жатки, причепи, легковий транспорт на суму понад 2,5 млн.дол)[джерело?]

У 2021 році Господарський суд Тернопільської області у рамках справи №921/227/20[5] визнав компанію банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.[6]

Виробничі потужності[ред. | ред. код]

  • 4 елеватори потужністю 380 000 тонн[2].
  • Картоплесховище  загальним обсягом 52 000 тонн[2]. Обладнане сортувальними лініями і системою контролю вологості та температури.
  • Насіннєвий завод у м. Хоростків (Тернопільська область).

Соціальна відповідальність[ред. | ред. код]

Річний соціально-інвестиційний бюджет «МРІЇ» становить понад 20 млн грн.

Агрохолдинг виділяє 130 грн/га на благодійність, із них:

  • 100 грн/га надається за рішенням загальних зборів громади/пайовиків;
  • 20 грн/га — на реалізацію районних соціальних проектів;
  • 10 грн/га — на підтримку воїнів АТО.

Критика[ред. | ред. код]

Чимало років великотоннажні автомобілі холдингу їздили перевантаженими і не дотримувались встановлених часових норм перевезень на автодорозі Т 2018, що призвело до її тотального знищення.[7][8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рейтинг Топ 100 латифундистов Украины. Latifundist.com. 1 січ. 2014 р. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 30 березня 2022.
  2. а б в Головна. cfg.com.ua. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  3. Офіційний сайт "МРІЯ Агрохолдинг". Архів оригіналу за 3 вересня 2010.
  4. Джованні Сальветті: Ми хочемо врятувати «Мрію». www.epravda.com.ua. 13 листопада 2014. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
  5. Ухвала за справою № 921/227/20(921/644/22
  6. Открыта судебная процедура ликвидации «Мрия Агрохолдинг». www.apk-inform.com (рос.). Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  7. Скобельський О. Тернопільські автодорожники відремонтували один з найскладніших автошляхів Зборів — Козова! // Нова Тернопільська газета. — 2016. — № 28 (812) (20—26 лип.). — С. 4.
  8. Відновлення доріг Тернопідьщини: силами дорожників відремонтовано автошлях Зборів-Козова. www.gazeta1.com. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 30 березня 2022.[відсутнє в джерелі]

Посилання[ред. | ред. код]