Перейти до вмісту

Горох

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Горох
Pisum sativum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Fabeae
Рід: Горох (Pisum)
L.
Види
Вікісховище: Pisum

Горо́х (лат. Pisum) — рід квіткових рослин з родини бобові. Це однорічна трав'яниста рослина зі слабкими стеблами, що в'ються. Листки перисті, закінчуються гіллястими (розгалуженими) вусиками, за допомогою яких горох чіпляється за інші поверхні. Родовою ознакою є триреберний стовпчик у квітці, із жолобком унизу та волосинами нагорі.

Один із засновників генетики, Ґреґор Мендель, вивчаючи успадкування семи характерних рис гороху, вивів закони, нині відомі як Закони Менделя.

Рослини гороху самозапильні, перехресне запилення відбувається рідко. Самозапліднення відбувається в бутоні перш ніж розкриється квітка.

Посівні сорти

[ред. | ред. код]

Горох посівний (лат. Р. sativum) — найвідоміший та найпоширеніший. Його насіння (горошини) кулькоподібні або трохи приплюснуті, але не вуглуваті. Квітки майже завжди білі, хоча бувають і рожеві.

Вирощують із прадавніх часів. Але єгиптянам, можливо, не був відомий. Твердять, що насіння цього гороху знаходять при розкопках будівель бронзової і навіть кам'яної доби. В Індії його теж розводили з давніх-давен. Тому походження гороху вважають східним, але не з повною впевненістю. Розрізняють три основні сортогрупи гороху посівного:

  • Горох лущильний (Pisum sativum L. convar. sativum), має гладеньку поверхню. Сухе зерно використовується для приготування супів. Для інших цілей збирають молоді зелені зерна.
  • Горох мозковий (Pisum sativum L. convar. medullare Alef. emend. C.O. Lehm) зерно у зрілому стані зі зморшками, схоже на мозок, складається на 6-9 % з цукру, тому має солодкий смак і через це нерідко цей горох плутають з Горохом цукристим. Уживають зазвичай у консервній індустрії (для консервів із розсолом переважно уживають світлі сорта, тоді як для заморожування — темні). Для приготування супів не уживають, тому що під час варіння насіння не стає м'яким. Уже з'явилися сорти із гладенькою поверхнею, тому часом нелегко відрізнити від Гороху лущильного.
  • Горох цукристий (Pisum sativum L. convar. axiphium Alef emend. C.O. Lehm), має тонкий, або взагалі відсутній пергаментний шар з внутрішньої сторони бобу[1]. Зазвичай уживають цілі м'ясисті, солодкі плоди, із недозрілим насінням. Для цукристого гороху характерним є те, що сухе насіння його має багато зморшок через високий вміст вологи у сирому насінні.

Горох польовий

[ред. | ред. код]

Інший вид, Горох польовий або пелюшка (Pisum arvense L.) хоча й відрізняється вуглуватим насінням, та не виділяється багатьма авторами навіть в окремий вид. Розводять його у полі, частіше на Заході, але набагато рідше, ніж попередній вид.

Використання в харчуванні

[ред. | ред. код]

Горох — надзвичайно цінний продукт харчування. Білка в ньому стільки, як у яловичині, а за калорійністю він переважає її удвічі, оскільки містить багато вуглеводів. Горох також багатий на вітаміни А, В1, В2, В6, С, РР, К, Е, каротин, інозит, холін, мікроелементи (солі кальцію, калію, марганцю, фосфору), полісахариди, крохмаль (близько 50 %), жири (0,6-1,5 %). Насіння також містить 26-27 % легкозасвоюваного білка, багатого на незамінні амінокислоти (цистин, лізин, триптофан, тирозин, метіонін та ін.). У цьому й полягає цінність гороху не тільки як харчового, а й дієтичного, лікувального продукту. Горох має гіпоглікемічні властивості й використовується за нирково-кам'яної хвороби та цукрового діабету. В зеленому горошку міститься багато лецитину (до 830 мг/%), який регулює холестериновий обмін[2].

Відвар з його насіння має сильні сечогінні властивості й сприяє виведенню солей з організму в разі сечокам'яної хвороби. А страви з цієї рослини корисні для хворих на серце, із серцевими та нирковими набряками. Горохова олія за впливом на організм нагадує дію гормонів. А от тим, хто страждає на подагру і гострі запальні процеси шлунка та кишечнику, захоплюватися гороховими стравами не варто. Протипоказаний горох також хворим на гострий нефрит (гострий запальний процес нирок) та хронічну недостатність кровообігу.

У народній медицині горох застосовували для поліпшення травлення, особливо коли запор. Для цього радили з'їдати щодня по 1 ч. л. перепаленого, а потім перемеленого на порошок гороху. У разі печії слід пожувати 3-4 штуки свіжого або розмоченого у воді (але не вареного) гороху. Горохове борошно (інколи його змішують із медом) прикладають для розсмоктування твердих пухлин (особливо на молочних залозах у жінок і статевих органах у чоловіків), швидкого визрівання наривів, фурункулів, карбункулів. Для цього потрібно приготувати із борошна та води тісто, виліпити коржик і прикладати до хворого місця.

Горохове борошно допоміжне і в разі інсульту. Його слід приймати по 0,5-1 ч. л. 2-3 рази на день до їди. Це поліпшить живлення головного мозку, нормалізує обмін речовин. Із зеленого горошку, стовченого на борошно, готують так звану римську маску. Для цього потрібно 2 ст. л. горохового борошна змішати із такою ж кількістю сироватки або сметани і накласти на обличчя. Коли маска затвердне, її змивають спочатку гарячою, потім холодною водою. Така маска зменшує жирність шкіри, очищає її, розгладжує зморшки. Горох використовували для харчування в давні часи, з нього готували різноманітні страви. Та й нині він не зник з нашого столу.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

На 100 грамів сирої маси насіння [джерело?]:

  • Енергетична цінність кДж 1425
    • (Ккал 339)
  • Білки 25г
  • Ліпіди 1 г
  • Вуглеводи 60 г
    • Фіброїдні тканини 26 г
    • Цукор 8 г
  • Залізо (Fe) 4 мг
  • Тіамін (Вітамін В1) 0.7 мг
  • Пантотенова кислота 1.7 мг
  • Фолієва кислота 274 мкг

Економіка

[ред. | ред. код]
Виробництво зеленого гороху, роки (FAOSTAT)
тисяч тонн.
Країна1985 19901995 20002005 2010 2015 2020
Індія1380 19002500 27101945 3029 4652 5848
Китай300 11313119 57167908 9917 11824 11503
США1310 11981112 1202859 314 373 238
Франція427 492238 245205 209 235 265
Велика Британія500 555447 440317 373 163 171
Єгипет79 100219 340245 271 172 152
Бельгія0 00 7058 61 73 71
Марокко25 3021 3665 140 128 97
Україна 0 0 24 9 27 23 26 26
Угорщина349 314179 15385 61 95 90
Іспанія55 6758 5255 84 85 120
Пакистан 38 41 53 71 78 81 140 219
Алжир 30 24 42 47 110 125 137 209
Росія 0 0 37 38 41 56 103 103

У 2020 році, загальне виробництво зеленого гороху склало близько 20,25 мільйонів тонн, найбільша частка виробництва належать Китаю (56,8%) та Індії (28,9%).

Виробництво сухого гороху, роки (FAOSTAT)
тисяч тонн.
Країна1985 19901995 20002005 2010 2015 2020
Канада169 2641455 28642994 3018 3201 4594
Франція961 36082701 19371331 1073 673 629
Росія0 01212 8141123 1218 1716 2740
Китай1670 16901025 10201155 911 1267 1449
Індія331 461667 815786 675 889 860
США131 155269 158635 645 829 981
Україна0 01376 499616 452 378 476
Німеччина50 77216 409346 172 277 298
Австралія241 318530 456585 395 290 211
Велика Британія215 320286 309161 147 180 160
Ефіопія 84 97 148 118 197 261 344 376
Іспанія 6 11 55 58 133 252 193 228

У 2020 році, загальне виробництво сухого гороху склало близько 14,74 мільйонів тонн, найбільша частка виробництва належать Канаді (31,2%), Російській Федерації (18,6%) та Китаю (9,8%).

Шкідники

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мельник, Сергій Іванович (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 16 грудня 2016 року № 547). МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ СОРТІВ РОСЛИН ГРУПИ ЗЕРНОБОБОВИХ ТА КРУП’ЯНИХ НА ВІДМІННІСТЬ, ОДНОРІДНІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ (PDF). sops.gov.ua (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2020.
  2. ↑ Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горох&oldid=47596397