Франсуа Озон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франсуа Озон
фр. François Ozon
François Ozon.jpg
Дата народження 15 листопада 1967(1967-11-15) (49 років)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисер
сценарист, продюсер, оператор, актор
Кар'єра 1988
IMDb ID 0654830
www.francois-ozon.com
Commons-logo.svg Франсуа Озон у Вікісховищі

Франсуа Озон (фр. François Ozon; *15 листопада, 1967, Франція) — відомий французький кінорежисер і сценарист, який завоював світову популярність завдяки своїм фільмам «8 жінок» (фр. 8 Femmes, 2002) та «Басейн» (англ. Swimming Pool, 2003). Франсуа Озон вважається одним з найпомітніших молодих режисерів «нової хвилі» у Франції.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчивши навчання у французькій кінематографічної школі «Ля Фемі» (фр. La Femis), Озон створив кілька короткометражних фільмів, зокрема, «Маленька смерть» (фр. La Petite Mort, 1995), «Літня сукня» (фр. Une robe d'été, 1996) і «Подивися на море» (фр. Regarde La Mer 1997). У цих та інших короткометражках тих років вже проявився характерний для Озона стиль. Його першим повнометражним режисерським дебютом стала стрічка «Щурятник» (фр. Sitcom, 1998), яка була добре сприйнята критиками і глядачами.

Після адаптації сценарію Фасбіндера під назвою «Краплі дощу на розпечених каменях» (фр. Gouttes d’eau sur pierres brûlantes, 2000), Озон зняв фільм, який зробив його ім'я широко відомим за межами Франції — «8 жінок», де зіграла плеяда таких зірок французького кінематографа, як Катрін Денев, Ізабель Юппер, Фанні Ардан і Еммануель Беар. Цей фільм завоював комерційний успіх багато в чому завдяки вдалому поєднанню музикальних ретро-номерів, детективної історії вбивства Робера Тома і сценографії в стилі Голлівудських фільмів 1950-х років.

У 2003 році був випущений фільм «Басейн», в якому знялися Шарлотта Ремплінг і Людівін Саньє. На думку самого Озона, це дуже особистий фільм, який розкриває секрети важкої роботи над написанням роману або сценарію. «Басейн» став першим англомовним фільмом режисера .

У 2004 році Озон завершив роботу над фільмом «5x2», в якому показані п'ять етапів руйнування шлюбу двох людей. 2005 рік ознаменувався виходом на екрани картини «Час прощання» (фр. Le Temps Qui Reste). Картина оповідає про долю молодого фотографа-гея (у виконанні Мельвіля Пупо), якому поставлено діагноз «невиліковний рак» і який повільно згасає від хвороби. З рідних і близьких він довіряє страшну новину тільки своїй бабусі (її грає Жанна Моро), відносини з якої складаються у нього надзвичайно тепло.

У 2007 році на екрани вийшов фільм «Ангел», знятий за однойменною повістю Елізабет Тейлор. Картина, дія якої відбувається в Англії на початку XX століття, розповідає про долю письменниці Енджел Деверелл. Фільм в основному знімався в маєтку Тінтесфілд поблизу Бристоля, а також в інших районах Великої Британії і в Бельгії.

Франсуа Озон не приховує свою гомосексуальність. В тій чи іншій мірі, персонажі гомосексуальної орієнтації та пов'язані з цим елементи сюжету присутні практично у всіх його роботах.

Фільмографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]