Міклушевці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міклушевці
хорв. Mikluševci
русин. Миклошевци
—  село  —
Міклушевці
Eastern Catholic Church in Mikluševci Миклошевци.JPG
Координати: 45°15′07″ пн. ш. 19°05′10″ сх. д. / 45.25194° пн. ш. 19.08611° сх. д. / 45.25194; 19.08611
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Вуковарсько-Сремська
Громада Томпоєвці
Перша згадка 1758
Населення (2011) [1]
 - Усього 378
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 32238 Čakovci
Телефонний код(и) +385 (0)32
Міклушевці. Карта розташування: Хорватія
Міклушевці
Міклушевці

Міклушевці (хорв. Mikluševci, русин. Миклошевци) — село на сході Хорватії, в області Славонія, за 18 км на схід від Вуковара. Адміністративно належить до громади Томпоєвці, що в складі Вуковарсько-Сремської жупанії. Населене переважно русинами.

Демографія[ред. | ред. код]

У 1991 році населення села становило 673 особи, з яких 493 русини (73,25%), 76 сербів (11,29%), 49 хорватів (7,28%), 20 югославів (2,97%), 7 українців (1,04%), 7 угорців (1,04%) та 20 інших i невизначених [2]. Перед початком війни за незалежність Хорватії Міклушевці населяли 648 осіб, серед яких був 521 русин, 73 серби, 2 українці, 1 німець і 7 осіб, які не зазначили свою національність[3].

Населення за даними перепису 2011 року становило 378 осіб[1].

Динаміка чисельності населення поселення[4]:

Історія[ред. | ред. код]

Давня історія[ред. | ред. код]

Вперше село згадується 1758 року як Міклушевці. У селі було 30 будинків і його населяли давні волохи з території Сербії. Вважається, що село чи поселення існувало задовго до того під назвою Джакра в часи турецького панування у Сремі. Але матеріальні сліди сягають далі в минуле і говорять про густонаселену територію маленьких сіл Дражиновці, Каішевац. Матеріальним свідченням є тополя (біла тополя) віком близько 370 років, що росте на північно-західній околиці села, на перетині трьох доріг, які ведуть по-старому (до будівництва асфальтованої дороги) до Вуковара, до населеного пункту Грабово, однойменного озера та нинішнього села Чаковці. Дерево має 3,7 метра в діаметрі і, як передбачається, було посаджене в добу турецького владарювання перед виникненням назви населеного пункту Міклушевці. Сьогодні дерево є символом села.

До турецького завоювання немає ніяких матеріальних свідчень з цієї місцевості, за винятком однієї карти, яка зберігається у міському музеї Вуковара і на якій зазначено село Дунбастра у південно-східній частині Міклушевців та нинішній ліс Єлаш.

У середині XIX століття тут оселяються русини.[5] Русини переселяються з-під Мішкольца, що в сучасній Угорщині, та мають мадяризовані прізвища (Чордаш, Ковач, Ковбас, Вереш, Орос та ін.), а також з південно-західних районів Карпат (з прізвищами Мудрий, Лікар, Хірьоваті, Папуга тощо). Заселення триває близько 30 років, і частина прибулих русинів залишається у Воєводині в Руському Керестурі, а частина осідає у Міклушевцях. Русинів оселяється 150 сімей або 600 душ, з огляду на те, що тоді сім'ї були численнішими. Русини розширюють і розвивають поселення, зводять греко-католицьку церкву, школу і стають національною більшістю у селі, що перед Першою світовою війною налічувало 956 жителів, з яких було 92 відсотки русинів. Православними залишилися приблизно 15 осель з невеликою церквою.

Новітня історія[ред. | ред. код]

Міклушевці зазнали серйозної шкоди впродовж Вітчизняної війни 1991-1995 рр. Сербські заколотники за підтримки ЮНА захопили село 8 жовтня 1991, а велика частина сільчан покинула домівки. Під час війни свої життя на захист батьківщини віддали 9 жителів села.[6] 2 листопада 1997 року група колишніх мешканців Міклушевців уперше після шести років окупації відвідала автобусом зруйноване село і місцеве кладовище. 5 лютого 2009 року Рада з питань воєнних злочинів Вуковарського окружного суду засудила дванадцять осіб на різні строки за воєнні злочини проти цивільного населення у Міклушевцях.[7]

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 11,12°C, середня максимальна – 25,20°C, а середня мінімальна – -5,52°C. Середня річна кількість опадів – 661 мм.[8][9]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 6,00 7,80 12,24 16,98 22,34 25,20 25,03 24,75 20,72 15,26 9,38 5,67
Середня температура, °C 0,24 2,00 6,50 11,22 16,57 19,42 21,15 20,85 16,81 11,37 5,50 1,78
Середній мінімум, °C −5,52 −3,75 0,69 5,44 10,78 13,67 17,26 16,98 12,92 7,50 1,60 −2,11
Норма опадів, мм 42 38 41 52 61 86 69 61 49 51 59 52
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.20 2.49 2.83 2.70 2.44 2.20 2.20 2.00 2.00 2.20 2.28 2.30
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4373 7139 11159 15675 19380 21615 22263 20415 15194 9625 4986 3646
Джерело: [8][9]


Культурні заходи[ред. | ред. код]

  • Міклушевецьке літо (хорв. Mikluševačko ljeto) — культурний захід русинів і українців
  • Культурно-мистецьке товариство «Міклушевці» (різні танцювальні та жіноча співоча групи)
  • Молодша група дитячих танців і співу та старша група танців і співу

Освіта[ред. | ред. код]

У селі є чотирикласна початкова школа, після якої учні продовжують своє навчання у восьмикласній школі села Чаковці.

Спорт[ред. | ред. код]

  • Спортивне товариство русинів Міклушевців
  • Спортивне риболовецьке об'єднання «Ліняк Міклушевці»

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 14 червня 2018. 
  2. Mikluševci u CroWiki (хор.)
  3. Бікі, Джуро. Міклушевці у Вітчизняній війні 1991 р. (хор.)
  4. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 14 червня 2018. 
  5. Općina Tompojevci, Selo Mikluševci (хор.)
  6. Stranka na protokolu obilježavanja 21. obljetnice stradanja Mikluševaca (хор.)
  7. Zločin u Mikluševcima (хор.)
  8. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  9. а б Значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]