Славонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Славонія на карті Хорватії
Славонія

Славо́нія (серб. Славонија, хорв. Slavonija[1], нім. Slawonien, угор. Szlavónia) — історична область на сході Хорватії. Розташована між річками Савою, Дравою і Дунаєм та вважається житницею Хорватії. Площа — 12 556 км². Населення — 806 192 осіб (за даними 2011 р.).

Географія[ред. | ред. код]

Північ, південь і схід Славонії є переважно рівниною Середньодунайської низовини. На заході і в центральній частині розкинувся невеликий гірський масив з вершинами Папук (953 м), Діль (461 м) і Псунь (984 м). Вона простягається із заходу на схід між Дравою, що утворює кордон з Угорщиною на півночі, Савою, що творить кордон з Боснією і Герцеговиною на півдні, та Дунаєм, що являє собою кордон з Сербією на сході. Західний кордон Славонії чисто географічно не піддається визначенню.

Палеонтологічними дослідженнями на території краю займався відомий буковинський вчений- природознавець Карл Пенеке.

Етнічний склад населення[ред. | ред. код]

прапор Славонії

Більшість населення становлять хорвати, найбільшою національною меншиною є серби. Крім них у Славонії проживає безліч нечисленних етнічних груп.

Згідно з переписом населення 2001 року, населення Славонії за окремими жупаніями ділиться у таких пропорціях[2]:

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Історичний герб Славонії

Згідно з переписом населення 2001 року, найбільшими містами Славонії є:

  1. Осієк — 114 616
  2. Славонський Брод — 64 612
  3. Вінковці — 35 912
  4. Вуковар — 31670
  5. Джаково — 30 092
  6. Пожега — 28 201
  7. Вировитиця — 22 618
  8. Нашице — 17 320
  9. Жупаня — 16 383
  10. Нова-Ґрадішка — 15 833

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Територію Славонії адміністративно поділено на п'ять жупаній:

Назва Площа (км²) Населення (2001) Адміністративний центр Географічне розташування
Вировитицько-Подравська жупанія (Virovitičko-podravska županija) 2021 93 389 Вировитиця вздовж Драви біля кордону з Угорщиною
Осієцько-Баранська жупанія
(Osječko-baranjska županija)
4149 330 506 Осієк охоплює північно-східну Славонію навколо міста Осієк і хорватську частину Барані (на північ від Драви)
Пожезько-Славонська жупанія (Požeško-slavonska županija) 1821 85 831 Пожега у центральній Славонії між Вировитицько-Подравською жупанією та Бродсько-Посавською жупанією
Бродсько-Посавська жупанія (Brodsko-posavska županija) 2027 176 765 Славонський Брод вздовж Сави на кордоні з Боснією і Герцеговиною
Вуковарсько-Сремська жупанія (Vukovarsko-srijemska županija) 2448 204 768 Вуковар включає східну частину Славонії навколо міста Вуковар біля кордону з Сербією

Назва[ред. | ред. код]

Назва «Славонія» виникла в раннє середньовіччя. Район названий на честь слов'ян, які оселилися там і назвали себе *Словен. Корень *Slověn — з'явився на різних діалектах мов, якими розмовляли люди, що населяли територію на захід від річки Сутла, а також між річками Сава і Драва — південними слов'янами, що проживали на території колишнього Ілліріка. Район, обмежений цими річками, називався *Slověnjje на протослов'янській мові. Слово згодом перетворилося на його різні сучасні форми на слов'янських мовах, а інші мови прийняли цей термін[3].

Історія[ред. | ред. код]

Залишки кількох неолітових і халколітичних культур були виявлені у всіх регіонах Хорватії, більшість з яких знаходяться в долинах річок північної Хорватії, включно зі Славонією. Найбільш значні культури виявлені в Славонії включають культуру Старчево, чиї знахідки були виявлені біля м. Славонського Броду й датовані 6100-5200 рр. до н. е., Вучедольська та Баденська культури. Більшість знахідок, що відносяться до культури Бадена і Вучедолу, виявлені в районі навколо Вуковара, поширюючись на Осієк і Вінковці. Знахідки Бадену в Славонії датуються 3600-3300 рр. до н. е., а культурні знахідки Вучедолу датуються 3000-2500 р. до н. е.. Залізна доба залишила сліди ранньої іллірійської культури Гальштата та кельтської культури Ла Тен. Набагато пізніше регіон був заселений ілліріанцями та іншими племенами, в тому числі паннонськими племенами, які контролювали більшу частину сучасної Славонії. Незважаючи на те, що археологічні знахідки поселень іллірійців набагато рідше зустрічаються, ніж у районах ближче до Адріатичного моря, наприклад, у Каптолі поблизу Пожеги. Панноніанці вперше вступили в контакт з Римською республікою в 35 р. до н. е., коли римляни завоювали Сегестику (або сучасний Сісак). Завоювання було завершено в 11 р. до н. е., коли було створено римську провінцію Іллірікум, що охоплює сучасну Славонію, а також велику територію на правому березі Дунаю. Провінція було перейменовано на Паннонію і розділено протягом двох десятиліть.

Після падіння Західної Римської імперії, що керувала площею сучасної Славонії до V століття, остготи (Королівство остготів у 493—555 рр.) та ломбарди (у 568 р. виведені з Паннонії) контролювали цю територію до прибуття аварців та слов'ян (582 р.) тоді, коли було створено в VII столітті Князівство Нижня Паннонія. Було утворено у 818 р. князівство Приморська Хорватія кероване князем Борноюлітопису Ейнгарда), до складу якого входила Славонія; через два десятиліття за часів князя Мислава Славонія звільнилася від васальної залежності Франкського королівства. У 9251102 рр. Славонія перебувала у межах Королівства Хорватії, а після його занепаду королівство керувалося особистим союзом з Угорщиною у 1102–1526 роках.

Як Славонська бановина існувала в складі середньовічного Угорського королівства. Славонська бановина розташовувалася на території сучасних Хорватії, Боснії та Герцеговини, і проіснувала з XIII ст. до 1476 року, коли її було приєднано до Бановини Хорватії.

Османське завоювання Славонії відбулося в 1536—1552 роках. У 1699 р. після Великої турецької війни Славонія була визнана під владою монархії Габсбургів.

У 17441868 рр. північні терени сучасної області Славонії входили до Королівства Славонії. У 1868—1918 рр. — у Королівство Хорватії й Славонії. У 1918 р. — до Держави Словенців, Хорватів і Сербів. У 1918–1992 рр. — у Югославії1943-1992 рр. — Соціалістична Федеративна Республіка Югославія).

Під час Хорватської війни за незалежність (1991—1995 рр.) Славонія пережила жорстокі бої, в тому числі і Вуковарську битву.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (пол.)Sławonia: Sklawonija (: łac. Sclavonia, wł. Schiavonia) w: Polska a Europa w świetle nazw geograficznych. Karol Zierhoffer, Zofia Zierhoffer, 2007 s. 141.
  2. (хор.)Demografski ratni gubici kao determinanta razvoja stanovništva Istočne Hrvatske u razdoblju 1991.–2001.
  3. (англ.)(рос.)Alemko Gluhak (March 2003). Ime Slavonije [Name of Slavonia]. Migracijske i etničke teme (Croatian) (Institute for Migration and Ethnic Studies, Zagreb) 19 (1): 111–117. ISSN 1333-2546. Процитовано 11 March 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]