Вуковар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вуковар
Vukovar
Герб Прапор
Герб Вуковара прапор
Вуковар сьогодні
Вуковар сьогодні
Вуковар сьогодні
Основні дані
45°35′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 19.000° сх. д. / 45.583; 19.000
Країна Хорватія Хорватія
Адмінодиниця Вуковарсько-Сремська жупанія
Столиця для Вуковарсько-Сремська жупанія (жупанія Хорватії)
Засновано 1231
Площа 100,1 км²[1] і 61,6 км²[1]
Населення 26 468 (2011)
Агломерація 27 683
Висота НРМ 108 м
Міста-побратими Бач, Мостар, Дубровник, Синь
Телефонний код (385) 032
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3187046
OSM r8800250  ·R
Поштові індекси 32000
Міська влада
Мер міста Жденка Бульян
Вебсайт www.vukovar.hr
Мапа
Мапа


CMNS: Вуковар у Вікісховищі
Головна вулиця міста на стінах будинків якої видно сліди бойових дій

Вýковар (хорв. Vukovar) — місто в Хорватії, у Вуковарсько-Сремській жупанії, розташоване на сході країни, поблизу кордону з Сербією на березі річки Дунай біля впадіння в неї річки Вука.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Назва міста в перекладі означає фортеця на Вуці (від назви річки Вука та угорського слова Var — фортеця). Назва ж самої річки Вука походить від хорватського «Вук» — «вовк». Вуковар є найбільшим хорватським містом і річковим портом Хорватії на Дунаї. Його економіка значним чином спирається на сільське господарство, рибну ловлю та хімічну промисловість. Місто є одним з головних індустріальних та культурних центрів сходу Хорватії.

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 683 осіб[2], 109 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 26 468 осіб.[2]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Національний склад[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 2001 року серед населення міста було: хорватів — 57,5 %, сербів — 32,9 %, українців — близько 2 % (з них русинів — 1,8 %), угорців — 1,2 %. Населення міста значно скоротилося внаслідок Югославських воєн. У 1990 році воно становило 44 639 осіб, з яких хорватів було 47,20 %, сербів 32,30 %.

Рік Всього Хорвати Серби Німці Угорці Решта
1910. 10.359 4.092 1.628 3.503 954 183
39,50 % 15,70 % 33,80 % 9,20 % 1,80 %
1931. 10.242 5.048 1.702 2.670 571 215
49,60 % 16,60 % 26,10 % 5,60 % 2,00 %
1948. 17.223 10.943 4.390 54 913 923
63,50 % 25,50 % 0,30 % 5,30 % 5,30 %
1971. 30.222 14.694 9.132 60 835 5.501
48,60 % 30,20 % 0,20 % 2,80 % 18,20 %
1990. 44.639 21.065 14.425 94 694 8.361
47,20 % 32,30 % 0,20 % 1,50 % 18,80 %
2001. 31.670 18.199 10.412 58 387 2.614
57,46 % 32,88 % 0,18 % 1,22 % 8,25 %

Історія[ред. | ред. код]

Водонапірна башта міста, що зазнала великих ушкоджень під час боїв, стала символом Війни Хорватії за незалежність (1991—1995)

Слов'янські поселення на місці сучасного Вуковара існували з 6-го століття, однак вперше місто згадане у 13-му столітті. З 16 ст. місто по черзі перебувало у складі Османської імперії, імперії Габсбургів, Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (згодом перейменованого на Королівство Югославія), Незалежної Держави Хорватія (де воно було столицею великої жупи Вука) та у складі югославської федерації, у війні за незалежність від якої воно прийняло найтяжчий удар.

Докладніше: Битва за Вуковар

Облога міста югославськими (за складом практично сербськими) військами під час Югославських воєн стала однією з найбільших військових операцій війни Хорватії за незалежність (1991—1995) та є одним із її символів і предметом особливої національної гордості хорватів. Героїчна оборона міста від великосербської агресії, яку організували нечисленні хорватські гвардійці та місцеві ополченці різних національностей, тривала 87 днів і завершилася взяттям міста сербськими військами та масовим вбивством цивільного хорватського населення.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Вуковар, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 11,20 °C, середня максимальна — 25,26 °C, а середня мінімальна — -5,28 °C. Середня річна кількість опадів — 649 мм.[5][6]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 6,07 7,79 12,24 16,99 22,36 25,26 25,06 24,66 20,58 15,18 9,39 5,67
Середня температура, °C 0,40 2,11 6,58 11,28 16,68 19,58 21,28 20,87 16,79 11,40 5,60 1,88
Середній мінімум, °C −5,28 −3,56 0,89 5,62 11,00 13,90 17,48 17,08 13,00 7,60 1,82 −1,91
Норма опадів, мм 42 37 41 52 59 83 67 59 48 51 59 51
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.28 2.50 2.87 2.71 2.47 2.20 2.20 2.00 2.00 2.20 2.29 2.30
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4306 7059 11068 15623 19515 21726 22370 20522 15225 9580 4922 3574
Джерело: [5][6]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
  2. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 13 червня 2018. 
  3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2018. 
  4. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2018. 
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022. 
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Джерела[ред. | ред. код]