Місто під куполом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Місто під куполом (англ. domed city) — різновид теоретичної або вигаданої структури, яка являє собою велику урбанізовану область, вміщену під єдиний дах. У більшості описів купол є герметичним, що дозволяє контролювати температуру і якість повітря під ним. Міста під куполом є однією з повторюваних тем в науковій фантастиці і футурології починаючи з першої половини XX століття. Різні автори розташовують їх на Землі, Місяці або інших планетах.

Походження[ред.ред. код]

Коли з'явився перший опис міста під куполом, достеменно невідомо. Словосполучення «domed city» в XIX столітті використовувалося в іншому сенсі: воно означало скайлайн, в якому панують будівлі з дахом у формі купола. Один з каталогів ранніх науково-фантастичних творів згадує видану в 1881 році фантастичну книгу Вільяма Делайл Хея «Триста років потому» (англ. Three Hundred Years Hence), в якій описується майбутня цивілізація, в якій велика частина людства живе в накритих скляними куполами містах під поверхнею моря, що дає можливість використовувати поверхню суші переважно для сільського господарства.[1].

Теми[ред.ред. код]

Автори використовують міста під куполом для розв'язання багатьох проблем. Іноді вони споруджуються на благо людей, що живуть в них, іноді ні. Звичайним мотивом є проблеми забруднення повітря та інші види руйнування навколишнього середовища, особливо в творах, що відносяться до середини і кінця XX століття. У деяких роботах у містах під куполом живуть залишки людства, інша частина якого померла або вмирає[2]. У фільмі 1976 «Втеча Логана» присутні обидва таких мотиву. Персонажі фільму живуть в комфортабельному місті під куполом, проте системи міста одночасно контролюють їх, не допускаючи відновлення колишньої чисельності людства[3].

У літературознавстві місто під куполом інтерпретується як символічне чрево, яке одночасно годує і захищає людство. У той час як інші наративи наукової фантастики роблять акцент на безмежжя просторів всесвіту, тема міста під куполом обмежує його мешканців, з тим підтекстом, що їх взаємодія з зовнішнім світом призведе до виникнення хаосу [4].

Інженерні проекти[ред.ред. код]

У 1960-1970-х роках концепція міста під куполом широко обговорювалася поза контекстом наукової фантастики. У 1960 році інженер Бакминстер Фуллер описав трикілометровий геодезичний купол, що накриває Середній Манхеттен, який дозволив би регулювати погодні умови в даному районі і зменшити забруднення[5].

Проекти зведення купола пропонувалися в 1979 році для міста Вінускі (штат Вермонт) [6], в 2010 році для Х'юстона [7].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bleiler, Everett F. (1990). Science Fiction: The Early Years. 
  2. Yanarella, Ernest J. (2001). The Cross, the Plow and the Skyline. 
  3. Díaz-Diocaretz, Myriam (2006). The Matrix in Theory and Practice. 
  4. Kreuziger, Frederick A. (1986). The Religion of Science Fiction. 
  5. Weird Science The New Yorker on Fuller dome over Manhattan
  6. Time: Environment: A Dome for Winooski? (Dec 1979)
  7. Discovery Channel: A Dome over Houston